Чи загрожує Америці розпад? Погляд з-за кордону

28.12.202013.09.2024 Юрiй КІРПІЧОВ 0 коментарів демократи, Джо Байден, Дональд Трамп, США

Відомий і дуже популярний американський телеведучий правого штибу Раш Лімбо нещодавно відверто висловив настрої кондових республіканців: «консерватори не зможуть фізично ужитися з лібералами». Мовляв, Америку чекає ні багато, ні мало, рух за відділення штатів. Чи це реально?

Ще недавно питання викликало б пильну увагу співрозмовника – чи все в порядку з вами, чи не потрібна невідкладна допомога? Наприклад, рух за приєднання штатів до Канади давно служить мішенню для жартів, хоча чим далі, тим більше хочеться до нього приєднатися…

Але зараз питання цілком доречне і вимагає обговорення – 74 мільйони тих, хто проголосував за Трампа, це дуже багато і вони не полетять на Марс після інавгурації Байдена. До речі, в своєму різдвяному твіті Трамп привітав тільки їх і спеціально підкреслив це! Ніколи ще з часів Громадянської війни країна не була так розколота. На жаль, дві Америки це вже не фігура мови, це сумна реальність, яку пора визнати. Ніхто не думав, що мрія Путіна може здійснитися так легко і швидко!

Зауважте, не демократи заговорили про розподіл. І навряд чи до нього дійде. Але якщо загострення пристрастей збити не вдасться, то цивілізоване розлучення може виявитися не настільки вже й поганим виходом із ситуації. У будь-якому разі, оцінка його втрат і ризиків може стати протверезуючим чинником в міжпартійній боротьбі, а також позначитися на політичному майбутньому партій. В першу чергу республіканців.

Поки що вони налаштовані на конфронтацію, їх керівники в Сенаті заявили, що кандидатів Байдена в міністри чекають Сцилла і Харибда. Ніякого співробітництва! У Палаті представників вони також обіцяють дати бій всім пропозиціям нової адміністрації, викликаючи несподівані, але виправдані і своєчасні аналогії. Ленін писав про користь своєчасного розмежування, а Горький ще чіткіше сформулював кредо більшовиків: хто не з нами, той проти нас! Їх заповітам і слідують нинішні борці з «соціалізмом», яких, на жаль, мабуть. буде більшість в Сенаті ще два роки. Зараз там 50 республіканців і 48 демократів і все залежить від результату виборів в Джорджії. На 24 грудня Девід Пердью випереджав там демократа Джона Ософфа на 0,5%, а республіканка Лефлер відставала від Ворнока на 0,6%.

На доларових купюрах надрукований девіз «e pluribus unum». «З багатьох – єдине». Він належить Цицерону і означає єдність нації. Але Трамп зумів розколоти країну і ввергнути її в хаос. Або став проявом і символом її розколу, як чиряк знаменує застуду або інфекцію. Він показав, що наша хвалена система стримувань і противаг ненадійна і в ній немає головного – foolproof! Тобто захисту від дурня або зрадника. Батьки-засновники не могли припустити потреби в такому захисті, вони розраховували на більш-менш розумних нащадків. І, схоже, помилилися.

Праві готові розколоти країну та давно до цього йшли, до перетворення політичної партії в корпорацію із захоплення і експлуатації влади на зразок «Єдиної Росії». Трамп різко пришвидшив процес. Між іншим, ось уже четвертий місяць я майже щодня отримую листи від нього і його сімейки і в кожному вони спекулюють на патріотизмі, або пропонуючи купити зшиті в Китаї бейсболки, або тривіально клянчучи грошей. Як і віце-президент з промовистим прізвищем Пенс. Салтиков-Щедрін безсмертний: «На патріотизм стали налягати. Значить, прокралися». І лише один з респондентів не меркантильний – Ньют Гінгріч. Він принциповий ворог демократів і щоб насолити їм готовий знехтувати інтересами Америки.

Ще з 1994 року, коли республіканці отримали більшість у Палаті представників, він, ставши спікером, проголосив: не буде компромісів. Ніякого співробітництва з демократами! Барак Обама згадує в своїй книзі, що коли його обрали до сенату, то сенатори від обох партій говорили йому: раніше ми вміли і хотіли домовлятися і за чашкою кави вирішували найскладніші питання. Мова про своєрідне братство людей, які пройшли Другу світову, корейську та в’єтнамську війни. Республіканці поважали Клінтона. Тепер все інакше… «Керівництво на чолі з Гінгрічем наполягало, щоб ми не сміли говорити добре про Біла. Він – чужий, являє мультикультурну, плюралістичну, багаторасову Америку».

Так, з тих часів все змінилося і замість співпраці почалася обструкція, Конгрес зустрічав в багнети все пропозиції Обами і просто дивно, що президенту вдалося витягнути країну з важкої кризи і залишити нам відмінну економіку. Ще гірша ситуація зараз. Що ж, Лімбо і Горький праві, нам важко буде уживатися з шаленими консерваторами. Та й небезпечно це – згадується приклад Німеччини 1933 року. Штурмовики вже з’являлися на вулицях американських міст (див. фото), і прихильники Трампа відкрито закликають його до військового перевороту…

Але якщо вже червоні (колір GOP) не бояться піднімати питання сецесії, то варто оцінити її витрати і ризики, серед яких величезні проблеми з валютою, армією, міжнародними зобов’язаннями та інше – мало не буде нікому.

Однак хто більше постраждає після розмежування? Не ліберальні штати. Вони багатiши і більш розвинені, в них кращі університети і високотехнологічні виробництва, вони донори федерального бюджету, на них тримається Америка і потай вони навіть зітхнуть з полегшенням, коли деякі нерозумні леді покинуть наш диліжанс!

Більш того, як тільки питання буде поставлено рішуче, багато хто в червоних штатах замисляться, чи на той кінь поставили? Адже більшість велферщикiв недарма проживає там! Бо ці штати бідні, вони представляють стару економіку, вони сировинні та сільськогосподарські, їх населення менш розвинено, вони реципієнти бюджету і без дотацій зовсім зачахнуть.

Тоді як за демократів нова економіка і молодь: 9 з 10 найбільш високотехнологічних штатів підтримали Байдена. Крім Техасу, але і в ньому не таку вже й переконливу перемогу Трампа забезпечили сировинні нафтогазові і сільськогосподарські округи. До речі, фермери республіканських штатів постраждають більше за всіх. Після початку торговельної війни з Китаєм вони несуть величезні збитки і розоряються, їх тримає на плаву федеральна допомога в десятки мільярдів доларів, але навряд чи відколовшися штати зможуть і далі її надавати.

Отож не факт, що сепаратисти приваблять всі республіканські штати. Наприклад, в моїй Флориді перевага трампістiв була невеликою, всього лише три відсотки. А оскільки цей штат один з найбільших, хто витягує з федерального бюджету, то шальки терезів у нас можуть швидко гойднутися в синю сторону після того як доведеться не отримувати гроші з федерального бюджету, а самим підтримувати штани бідної Алабами. Та й руйнівні урагани у нас, в Техасі та Луїзіані часті і при ліквідації їх наслідків важливу роль відіграє федеральна допомога…

Погляньмо на карту: за результатами нинішніх президентських виборів штати діляться порівну, 25 на 25. Але не всі з них підуть на розкол, тим більше, що він небезпечний для цілісності самих штатів! Причому саме республіканських – великі міста в них голосували за демократів. Взяти хоча б мільйонний Джексонвілл, поруч з яким я живу, чи ще більше місто Майамі – чи захочуть вони залишитися в складі штату, керованого республіканцями? Не факт. І якщо штати пішли на розкол країни, то чим краще для них самих? Сецесія може привести і їх до ерозії. Важкі часи настануть в Америці. Росія і Китай будуть потирати руки!

Далі, одним з найважливіших результатів минулих арен став вибір курсу новою Америкою: вона голосувала за демократів! Байдена підтримали округи, що дають 70% ВВП США! 50 з 50 округів з більшою часткою людей з вищою освітою віддали голоси за нього. Як і дві третини молоді. Простіше кажучи, за демократами майбутнє. Тому розкол їм не такий страшний, хоча і вкрай небажаний.

Але якщо вже так станеться, якщо червоним штатам потрапить віжка під хвіст і вони підуть на відділення, що ж, скатертиною дорога. Далеко і надовго не підуть. Ліберальні штати навіть виграють, знявши з шиї цей тягар, і стануть розвиватися ще швидше. Тоді як розвиток червоних штатів, навпаки, сповільниться або в них почнеться занепад через перетікання капіталів і мізків у більш успішні регіони, що ще більше погіршить ситуацію і протверезить місцевий народ. Взяти нашу сім’ю: якщо Флорида піде за сепаратистами, ми, швидше за все, повернемося в Нью-Йорк або в інший ліберальний штат. Бо тут настануть нелегкі часи, як і в інших Теннесі і Небрасці.

В цілому загроза консерваторів безперспективна, проте може виявитися корисною, якщо демократи зможуть використовувати її, показуючи шкоду в першу чергу для самих сепаратистів. Думаю, спроба спекулювати нею призведе до падіння популярності республіканців, особливо в синіх штатах. Вони стали небезпечними для Америки. Сподіваюся також на час, який працює проти них. Частка білої патріархальної Америки в населенні зменшується, молодь та люди найпродуктивнішого віку на боці демократів і правління Байдена може стати цілющим для єдності країни.

Чи можливе повернення Трампа? Багато хто боїться цього. Не думаю. Його, швидше за все, чекає в’язниця. До того ж демократи прекрасно зрозуміли всю небезпеку трампізму і на вибори 2024 року мобілізуються не гірше, ніж на ці.