Під заголовком «27 днів між життям і смертю. Воєнні злочини російських окупантів у селі Ягідному» світ побачив книжку подружжя журналістів Світлани і Леоніда Фросевичів.
Презентація книжки відбулася 15 жовтня в Києві, у конференц-залі Товариства “Знання” України. Зустріч відкрив Василь Кушерець, голова правління Товариства “Знання” України, президент Університету сучасних знань. Проводили презентацію книжки її автори Світлана та Леонід Фросевичі.
Виступали й безпосередні учасники подій: студенти, що провели майже місяць у підвалі школи, командир підрозділу який визволяв село, шкільна вчителька, яка опинилася в подібній ситуації в іншому селі в Київській області, науковці, журналісти…
Книга складається переважно з оповідань у формі інтерв’ю (свідчень), які автори взяли у бранців російських загарбників. Є також бесіди з вченими та юристом. Згадані й загиблі мешканці села. Більшість розповідей закінчується QR-кодом, під яким є посилання на короткі відеосюжети, що знаходяться на ютуб-каналі авторів книги “Український репортер”.
Зауважу, що інтернет видання подружжя журналістів Фросевичів «Український репортер» («УР») — одне з найкращих національно-патріотичних видань в Україні. Леонід і Світлана героїчно тримають свою ділянку інформаційного фронту у боротьбі з рашистською пропагандою. Сайт неодноразово піддавався атакам хакерів російських спецслужб. Проте «УР» як Птах Фенікс відновлювався і продовжує свою боротьбу за вільну, суверенну, незалежну Україну.
Черговим підтвердженням цього стала документальна книжка подружжя Фросевичів про воєнні злочини, вчиненні московськими звіро-подібними істотами у маленькому селі Ягідне, що на Чернігівщині.
На жаль, я не зміг бути на презентації. В цей час знаходився з членами нашої організації «Караючий Меч Арея» («КАРМА») в районі Покровська. Книжку отримав «Новою поштою» в обласному центрі. Прочитав її на одному диханні. Окремі сторінки перечитував декілька разів. Скажу відверто — серцебиття прискорювалося, і не раз. Військові, які читали книжку зі мною, висловлювалися на адресу московитів «дуже пекуче»! Попадися хтось із них в цей момент, ці звіроподібні істоти вимолювали б не пощаду, а смерть…
Якщо коротко сказати, що собою являє книжка — це готовий обвинувальний висновок про один з епізодів воєнних злочинів, вчинених російськими загарбниками на окупованій території України, в маленькому селі Ягідне, що на Чернігівщині. Стверджую це як слідчий МВС і начальник відділу військової контррозвідки СБУ в минулому. Мій висновок підтвердив Чернігівський районний суд.
Важко повірити, що в 21-му столітті можуть бути організовані фашистські концентраційні табори за зразком нацистських у Німеччині — «Бухенвальд», «Майданик», «Освенціум» («Аушвіц») та радянських ГУЛАГів — соловецький («Слон»), колимський «Бутугичаг», катівень НКВС, створених рашистами на окупованих територіях України.
Нелюди-звірі влаштували сучасний концтабір в селі Ягідне у підвалі школи, де закрили 368 людей, 69 з яких — діти. Закрили без світла, свіжого повітря, майже без їжі, води і медикаментів. У підвалі тхнуло сирістю, цвіллю, затхлістю. Це був «підвал смерті», на кожного ув’язненого припадало 50 квадратних сантиметрів площі…
Хворі і слабші задихалися, божеволіли, помирали. 11 цивільних на вулицях Ягідного рашсити розстріляли… 27 днів і ночей невільники села Ягідне були смертниками, в очікуванні своєї загибелі від кулі або нестачі повітря, ліків… На стінах відмічали дні — вели свій підвальний календар (на світлинах), писали прізвища, імена померлих, розстріляних…
На календарі, навпроти цифри «31» – надпис: «Наші прийшли!»
Від виснаження дні стали губитися: чи то субота, чи то неділя, чи то день, чи то ніч — все плуталося в голові. Якщо день прожили, то вважали за щастя, згадують «смертники» підвалу…
Ті, кого виводили з підвалу – повільно рахували бетонні східці між життям і смертю, що вели догори, на подвір’я.
17 бетонних східців між життям і смертю, що вели в «підвальний концтабір смерті»
Заручники підвалу не відали, що робилося в Україні. Московити радісно повідомляли, що їхні війська взяли Чернігів і Київ, а влада втекла. “Дуже важко було зберегти віру, що це не так. Ми гнали від себе погані думки. Якщо Чернігів захопили, то чому вони нас тримають у підвалі? Значить, брешуть” – розповідали звільнені бранці.
Читати і слухати їх свідчення дуже боляче. Вони розривають серце… Розповіді розкривають страшну картину страждань, знущань і катувань мирних українців, залякування дітей, що з особою жорстокістю і садизмом вчиняли рашистські варвари.
Військовослужбовці, яких я ознайомив з книжкою на Запоріжжі і Дніпропетровщині, казали: ніякого прощення варварам не повинно бути. Ніколи! Вони заслуговують лише ЛЮТУ СМЕРТЬ.
У книзі описана історія, яка має Небесний слід, він задокументований фотознімком (світлина внизу). Історія про українського воїна-визволителя, що побачив ікону на дереві як знак Божої присутності і Божої милості від почутих молитов з підвалу смерті — це був промінчик останньої надії для в’язнів ягіднянського концтабору серед темряви пекельного зла «русского міра»…
Все, що описане у книжці повинно лунати набатом по всьому світу і обов’язково у Міжнародному трибуналі над воєнними злочинцями фашистської росії на чолі з кривавим фюрером, вбивцею путіним.
За скоєні злочини у Ягідному слідчим вже вдалося ідентифікувати 15 військових з російської Туви. У квітні 2023 року Чернігівська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо п’ятнадцятьох російських військових за статтею “Порушення законів та звичаїв ведення війни”. Зі світлин можна зробити висновок, що це – 14 тувинців та один військовий слов’янської зовнішності. Усі вони – з військової частини №55115 (55-та мотострілецька бригада (гірська). Дислокується в місті Кизил, республіка Тува.
Обвинувачення висунуті: Суван Сиин-оол, Монгуш Айгарим, Монгуш Назити, Ооржак Ерес, Хертек Аріан, Хомушку Саян, Олексій Борисов, Дадар-оол Буян, Дамбар-оол Шолбан, Демір-оол Доржу, Кенден Сайн, Монгуш Віталій, Саая Аржаан, Доржу Буян, Кенденов Амір.
Деяких катів уже заочно засуджено. У 2022 році Чернігівський районний суд оголосив вирок трьом російським військовим із Туви – Івану Ооржаку, Шактар-оол Кежік-оол та Чаян Чинану (на світлині внизу). Їх засудили до 12 років позбавлення волі.
Того ж року суд виніс заочний вердикт ще одному російському військовому — Шолбану Куулару — за злочини у Ягідному: 10 років в’язниці.
В окреме кримінальне провадження було виділено матеріали досудового розслідування щодо невстановлених російських військовослужбовців, які перебували в Ягідному, а також їхніх начальників. Це військові з позивними «Клен», «Павук», «Глухий».
При їх затриманні — знищити як скажених собак.
“Ніколи не пробачимо їм ці злочини, ніколи, – промовляє Іван Петрович Польгуй, який вижив у підвальному концтаборі. – І кари такої не придумати за скоєне. Нехай би вони відчули те, що ми відчули й пережили у підвалі”.
Обов’язок українських спецслужб – знайти зазначених воєнних злочинців і ЗНИЩИТИ. Знищувати так, щоб вони благали смерті. Завдання нашої організації — допомогти в розшуку і знищенні виродків-вбивць. В полон не брати!
Українці, наш обов’язок — максимально поширити матеріали книжки і відео про воєнні злочини російських окупантів у селі Ягідному. Книжка повинна буди долучена до кримінального провадження в Міжнародному суді як ДОКАЗ цих злочинів!
У зв’язку з матеріальною скрутою видання «УР», книжка була надрукована лише накладом в 300 примірників.
Бажано, щоб книжка була видана хоча би накладом в 100 тисяч примірників і стала народною книжкою — обвинувальним актом злочину агресії фашистської росії проти України. Книжка повинна бути у бібліотеках всіх учбових закладів, у кожній військовій частині, СБУ, ОГП, МВС, НП. Її повинні вивчати школярі старших класів, всі українці…
Лише ми, українці-патріоти, зможемо фінансово допомогти «УР» у виданні і поширенні цієї книжки, зібравши необхідні кошти.
Контактні дані авторів: pressafr@ukr.net
https://www.facebook.com/pressa.fr
Про презентацію книжки, свідчення очевидців, фото-докази читайте, дивіться і слухайте за посиланням:
3). https://ukrreporter.com.ua/war/cherez-sud-pam-yati-do-spetsialnogo-mizhnarodnogo-trybunalu.html
Ми повинні поширити ці матеріали максимально, щоб з ними ознайомилися мільйони українців і наші захисники на фронті.
Пам’ятаємо про злочини московських рашистів! Розповідаємо про них рідним, близьким, знайомим. Поширюємо на інформаційних платформах в соціальних мережах.
Ніякого прощення садистам-вбивцям, звіроподібним істотам!
Лише люта смерть! Їхнім вилупкам-нащадкам — ВІЧНЕ ПРОКЛЯТТЯ!
Слава Україні, її захисникам і захисницям! Слава Нації!
Від імені організації Караючий Меч Арея» («КАРМА») Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України,
лицар ордену ООН «Діяння на благо народів»,
медалі ЄС «Європа — союз цінностей»,
відзнаки Канадського королівського легіону Хрест «Вікторія»,
народний депутат України ІІ-VІ скликань,
член ПАРЄ (2006-2010),
генерал-лейтенант СБУ,
почесний голова Спілки офіцерів України,
кандидат юридичних наук
Про організацію «КАРМА» читайте: «Український «Моссад» — це «Караючий Меч Арея» («КарМА»).https://www.afisha.it/ucrainians/ukrainskyj-mossad-tse-karaiuchyj-mech-areia-karma/
Від редакції. Зі статтями і розслідуваннями генерала Григорія Омельченка читачі можуть ознайомитися, підписавшись на його ютуб канал @general.g.omelchenko і за посиланням https://ukrreporter.com.ua/author/omelchenko
