Від початку повномасштабної російської війни проти України, за підтвердженими даними ООН, загинуло понад 15 тисяч цивільних, зокрема 775 дітей.
Про це заявила заступник генсека ООН з політичних питань Розмарі Дікарло на засіданні Ради Безпеки, передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
«Управління Верховного комісара ніООН з прав людини підтвердило, що в Україні було вбито 15 364 цивільні особи, включно з 775 дітьми. Ще 42 144 цивільні, серед яких 2588 дітей, зазнали поранень», – сказала Дікарло, наголосивши, що кількість жертв, імовірно, значно вища.
За її словами, лише в лютому цього року щонайменше 188 цивільних загинули і 757 були поранені, що на 45% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Дікарло також наголосила на необхідності притягнення винних до відповідальності за злочини, скоєні під час війни.
«Страждання і руйнування, спричинені війною в Україні, ніколи не можуть бути виправдані. Чим довше триває війна, тим смертельнішою вона стає», – заявила заступник генсека.
Від редакції “Українського репортера” зазначимо: Управління Верховного комісара ООН традиційно оперує статистикою. Зазвичай порівнюють цифри з попередніми періодами, фіксуючи, що “кількість жертв зростає”. Такі собі статисти. А де дії? Їх немає. Бо ялова ООН давно вже перестала діяти, їхня робота – профанація. Товчуть воду в ступі. Механізми ООН заржавіли, їх пора викинути на звалище історії. Реформування ООН, яке назріло і про що часто говорить Україна, настане хтозна коли через відчайдушний і майже тотальний спротив. І це тупцювання на місці, схоже, триватиме доти, доки фашистську росію не викинуть з Ради безпеки ООН, з “крісла”, яке вона незаконно свого часу зайняла у цій інституції. На жаль, путін усе ще насаджує свої ординські правила в ООН.
Колишній суддя Міжнародного суду в Гаазі Вольфганг Шомбург вважає, що диктатор путін повторює багато речей, які колись робив Адольф Гітлер.
Як не дивно, деякі політики світового рівня вітаються з путіним, приїжджають до нього. Цією стежкою пішов навіть генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш. Пригадаймо, що 22 – 24 жовтня 2024 року в російській Казані пройшов саміт лідерів країн БРІКС. У фотооб’єктивах світових інформаційних агенцій – дружнє рукостискання Гуттереша з воєнним злочинцем путіним. Кого шанує слабкодухий Гутерреш? Сучасного Гітлера? Та він мав би привезти із собою до Казані кайданки для путіна. І не на гостину до кривавого тирана їхати, а у Ягідне, що біля Чернігова! Як пізніше заявив генсек ООН, у своєму виступі в Казані він говорив про необхідність дотримуватися Статуту ООН. Але ж Кремль давно розірвав стратегічні документи ООН: і Загальну декларацію прав людини, і міжнародні конвенції, і Статут ООН.
Російські окупанти окупували село Ягідне Чернігівського району 3 березня 2022-го. У місцевій школі вони зробили свій штаб. А до тамтешньго підвалу зігнали майже всіх жителів, їх утримували тут, як живий щит, майже місяць.
Колишні заручники в інтерв’ю нам розповіли про це пекло, яке їм довелося пережити у березні 2022 року. Кожен із них по-своєму бачив і переповідав моторошні дні знущань. Їхні свідчення вражають, викликають глибоке душевне потрясіння.
Збоку здавалося, що в Ягідному знімають фільм жахів: ворожі танки, «тигри», важкі міномети, гармати, пошматована земля, розстріляні хати, згарища і перелякані люди, яких женуть під дулами автоматів. Ягіднянці ще не знають, який страшний терор влаштують російські душогуби. Тулячись одне до одного, міцно тримаючи за руки діточок, вони мовчки йдуть на свою «Голгофу». Не всі, правда, дійшли.
Леонід Грищенко встиг тоді «завалити» двох ординців. Якби не ворожа куля, стріляв би ще…
Віктор Шевченко відмовився виконувати команду оскаженілих зайд. На російське: «Бистро пошьол впєрьод!» – відповів: «Я на своїй землі»…
Гідно, з піднятою головою зустрів московитів й Анатолій Яцюк, встигнувши вигукнути: «Слава Україні!».
368 людей, 69 із яких – діти, московити зачинили в підвалі, без повітря, майже без їжі та води, надавши кожному по 60 квадратних сантиметрів. Це був скоріше підвал смерті. Слабші люди задихалися й божеволіли.
27 днів невільники почувалися смертниками, очікували загибелі. Від задухи, браку медичної допомоги й нелюдських умов перебування в тому страшному підвалі померли десятеро селян.
Жителі села проявили величезне, нелюдське терпіння і не втратили своєї гідності, людяності, віри.
Розповіді бранців лягли в основу документально-публіцистичної книжки «27 днів між життям і смертю. Воєнні злочини російських окупантів у селі Ягідному», яка побачила світ наприкінці 2025 року. Власне, це звинувачення росії у геноциді українців, докази для міжнародного трибуналу.
Для російського фюрера пустими є слова із Загальної декларації прав людини: «кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність»; «ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані»; «ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання»…
У грудні 2024-го, Моніторингова місія ООН з прав людини написала у Фейсбуку: «Права, закріплені в цій декларації, порушуються в Україні щодня: цивільні особи гинуть і отримують поранення по всій країні; люди на окупованій території живуть в атмосфері страху; затримані та військовополонені піддаються стратам, катуванню і сексуальному насильству.
Права людини – це не просто ідеали. Їх необхідно дотримуватися».
Доки житиме монстр путін та правитиме його кліка, усі заклики будуть провисати у повітрі. Росія щодня чинить геноцид щодо громадян України. Візьмемо для прикладу лише один місяць – вересень 2024-го.
Президентка Словаччини Зузана Чапутова, відвідавши сумнозвісний підвал у Ягідному, написала у Twitter, що причетні до воєнних злочинів не мають залишитися безкарними.
«Ніякими словами не описати жахи російської окупації у Ягідному – 367 людей утримували у підвалі школи. 11 з них померли. Злочини проти людяності – це свідоме рішення, щоб сіяти страх і страждання. Ми зобов’язані допомогти забезпечити справедливість та відповідальність за усі воєнні злочини, скоєні в Україні», – сказала Зузана Чапутова.
Справедливі слова! Якби ж вони лунали щодня з усіх високих трибун у Європі, світі! Якби ж іноземні ЗМІ постійно нагадували про те, що російських воєнних злочинців треба покарати, що потрібен новий «Нюрнберг». Якби… Але ж світ живе своїм безтурботним, ситим життям.
Леонід Фросевич, Світлана Фросевич
