Фільм про Шевченка: пригоди + любовний трикутник

У Київській фортеці «Косий капонір» завершилися зйомки нового художнього фільму «Тарас. Повернення», який розповідає про останні три місяці заслання Шевченка у Казахстані.

Що надихнуло режисера Олександра Денисенка звернутися до шевченківської теми, яким вийшов фільм, і які думки хотіла донести творча група до глядача, дізнавався «Український репортер».

«Знімати фільм про Шевченка мене надихнув батько – Володимир Денисенко, який у 1963 році зняв кінокартину «Сон» з Іваном Миколайчуком у головній ролі. Мені було 5 років, але я добре пам’ятаю, як знімався цей фільм з чудовими акторами, в якому грала і моя мама. Фільм був радянський, але він сколихнув громадськість, його подивилися мільйони глядачів. З нього і почалося шістдесятництво, адже “Тіні забутих предків” було знято пізніше», – говорить Олександр Денисенко.

Режисер також згадує, що післямова фільму «Сон» вразила його найбільше. Адже кожного разу, коли вони з батьком переглядали цю кінострічку, він ділився з сином думками про те, що не вдалося зробити з різних причин і що хотів би ще додати.

Але фільм «Тарас. Повернення» не став просто продовженням батькової кінострічки, стверджує режисер. В основу сюжету покладено біографічні факти Тараса Григоровича, але  решта – фантазія авторів.

У новій кінокартині про Кобзаря глядачі побачать ту драматичну частину його життя, коли поет, засланий на військову службу в російській царській армії, отримує повідомлення від друзів із Петербурга про помилування.

Однак, згідно з сюжетом, військове керівництво Новопетрівського форту не поспішає повідомляти Тарасу про це й видавати указ про звільнення. Більше того, таємний агент із Петербурга намагається зробити все, щоб поет залишився тут назавжди. У підсумку, за словами режисера, це буде пригодницька історія, навіть з любовним трикутником.

Обрати актора на головну роль Кобзаря було нелегко. Зупинилися на кандидатурі Бориса Орлова – талановитого актора Молодого театру, який також чудово малює, співає і танцює. Загалом, увесь акторський склад – 200 осіб – актори українських театрів. Це принципова позиція режисера. «Я пішов шляхом відродження української акторської школи», – наголошує він.

Зйомки фільму проходили в Києві, Одесі, у Білгороді-Дністровському на території Аккерманської фортеці та у Казахстані – в Мангистауській і Алматинській областях .

Але цієї кінокартини могло б і не бути. Адже, незважаючи на перемогу у Міжнародному конкурсі кіносценаріїв, присвяченому 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка у 2012 році, кінокартину  не запускали у виробництво. «За часів Януковича зняти цей фільм було неможливо, адже він відверто спрямований проти російського тероризму», – пояснив режисер.

Кінострічка «Тарас. Повернення» створюється спільно продюсерським центром «ІнсайтМедіа», Одеською кіностудією та Tanaris Production (Казахстан) за підтримки Держкіно. Її планують завершити восени 2017 року, а вихід картини на широкі екрани заплановано в березні 2018 року. Крім того, фільм уже чекають на Берлінському кінофестивалі.

Марина ХОВРАХ
Фото Олексія ІВАНОВА

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.