Україна почала арешт активів “Газпрому”. Що відберуть у російського монополіста?

Україна почала опис і арешт українських активів російського газового монополіста “Газпром” на виконання рішення Стокгольмського арбітражу і стягнення штрафу через порушення українського монопольного законодавства. Про це повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман і дав відповідне доручення Міністерству юстиції.

Що можна забрати у “Газпрому” в Україні

Виконавче провадження у справі про опис і арешт українських активів “Газпрому” веде Департамент державної виконавчої служби Мін’юсту на основі рішення суду про стягнення з російської компанії в бюджет України майже 172 млрд грн.

“Газпром” виправдовувася, що монополістом бути не може, оскільки не веде комерційної діяльності в Україні. АМКУ наполягав, що справа в об’ємах транзиту, які впали нижче цифр, прописаних у контракті. АМКУ попросив накласти арешт на майно та кошти “Газпрому” і заборонити їх відчуження. Всі суди російська компанія програла.

У травні 2017 року було накладено арешт на 40% акцій АТ “Газтранзит“, які належать “Газпрому”. Фактично держава забрала у росіян компресорну станцію Тарутіно (потужність 20,0 млрд.м³/рік), якою російський газ іде транзитом до Балкан і Туреччини, і 77,8 км газової труби.

Окрім 40% “Газтранзиту”, “Газпром” в Україні має 40% ВАТ “ЮжНИИГипрогаз” (технологічне проектування об’єктів газової й нафтової промисловості), яке перебуває в окупованому Донецьку, ТОВ “Газпромсбыт Украина“ і «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України».

До оцінки вартості цінних паперів залучили українську компанію «Українська експертна група», яка оцінила вартість акцій АТ «Газтранзит» в 630,75 млн грн. Ці акції мають бути продані на відкритих аукціонах. Самі росіяни оцінюють свої активи в Україні у $10 млн.

Судовий спір між “Нафтогазом” і “Газпромом”

Нагадаємо, що спір між «Газпромом» і «Нафтогазом України» почався в 2014 році після перемоги Революції Гідності, коли сторони висунули одна одній претензії в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма. Загальна сума претензій росіян – $47,1 млрд, Київ вимагає $30,4 млрд.

«Газпром» вимагав від нашої компанії сплатити прострочену заборгованість за поставлений газ і дотримання контрактного принципу «бери або плати» (take or pay).

«Нафтогаз» вимагав перегляду ціни, контрактних умов поставок і транзиту, відшкодування переплат і компенсації за недопоставки  газу по транзиту.

За контрактом сторін щодо транзиту газу через територію України до Європи від 2009 року «Газпром» повинен був мінімально транспортувати через нашу країну 110 млрд куб. м газу на рік, однак у 2009-2013 роках річний транзит не перевищував в середньому 94 млрд куб. м.

Міжнародний суд розглядав дві справи окремо – про контракт на поставки і про транзитні зобов’язання.

22 грудня 2017 року Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення у спорі двох компаній щодо  контрактних умов на поставку російського газу.

Арбітражний суд повністю відхилив вимоги російського монополіста, зокрема щодо застосування кабального положення контракту “бери або плати” на суму $56 млрд за 2009-2017 роки.

Ціну газу, отриманого “Нафтогазом” у 2-му кварталі 2014 року, знижено на 27% з $485/тис. куб. м до $352/тис. куб. м. Завдяки перегляду контрактної ціни (з нафтопродуктової формули на прив’язку до ціни німецького хаба NCG), “Нафтогаз” заощадив $1,8 млрд на паливі, яке купували в 2014-2015 роках.

Водночас суд відмовив “Нафтогазу” в праві на перегляд ціни газу в період з травня 2011 року по квітень 2014 року і в стягненні переплати за газ за цей період на суму майже $14 млрд.

Фактично це означає, що “Нафтогаз” має виплатити “Газпрому” прострочену заборгованість за поставлений газ на суму $2,019 млрд і продовжити закуповувати газ у «Газпрому» в розмірі 80% від контрактних обсягів (майже 5 млрд куб. м на рік). Плюс “Нафтогаз” має закупити за 2016 і 2017 роки, коли Україна газ у Москви не закуповувала, майже 10 млрд куб. м.

Цікаво, що у грудні «Нафтогаз» засекретив рішення Стокгольмського арбітражу. Мовляв, текст рішення містить розгорнуту інформацію про контракт купівлі-продажу газу і додаткові угоди, яка є конфіденційною. У лютому «Нафтогаз» навіть відмовився надати ці дані Міністерству енергетики та вугільної промисловості України.

27 березня Стокгольмський арбітраж ухвалив остаточне рішення щодо транзитної суперечки між «Газпромом» і «Нафтогазом». Суд підтримав  «Нафтогаз» у зв’язку з подачею газу для його транзиту європейським споживачам у меншому обсязі, ніж це було передбачено контрактом, і зобов’язав “Газпром” сплатити $4,673 млрд. Таким чином, за підсумками двох розглядів у суді, «Газпром» зобов’язали заплатити «Нафтогазу» $2,56 млрд.

У відповідь ображений “Газпром” оголосив про розірвання всіх контрактів на поставки “блакитного палива” в Україну.

Нагадаємо, Україна перестала закуповувати російський газ за чинним до 2020 року контрактом з «Газпромом» з листопада 2015 року. Сьогодні блакитне паливо Київ купує в європейців за «реверсною схемою». Тобто фактично Україна купує той самий російський газ, але з націнкою, і тепер він називається “європейський”.

Варто сказати, що угоду, навколо якої тепер ламають списи юристи, було підписано в 2009 році прем’єр-міністрами України та РФ Юлією Тимошенко і Володимиром Путіним. Згодом Тимошенко отримала тюремний термін за цей контракт, але вийшла з в’язниці після втечі з України екс-президента Віктора Януковича.