Місія МВФ розпочала обговорення нової програми для України
Під час візиту у Київ місія МВФ розпочала обговорення нової програми у рамках механізму розширеного фінансування, переговори продовжаться у найближчі тижні.
Про це йдеться у заяві про завершення візиту місії в Україну, – повідомляє Економічна правда.
“Місія обговорила перспективи та виклики для української економіки у контексті консультацій за Статтею IV Статуту Фонду. Після глибокої економічної кризи 2014–15 років українська влада відновила макроекономічну стабільність, і економіка знову почала зростати. Темпи економічного зростання становлять 2,5-3,5%.
Обґрунтована фіскальна та грошово-кредитна політика та гнучкість обмінного курсу призвели до різкого зменшення зовнішніх та внутрішніх дисбалансів України. Загальний обсяг дефіциту бюджету було обмежено трохи більше двома відсотками ВВП протягом останніх двох років, і, як очікується, цього року він залишатиметься на такому ж самому рівні”, – заявив Рон ван Роден, під керівництвом якого місія МВФ відвідала Київ.
У заяві також підкреслюється, що темпи зростання “залишаються занизькими, щоб помітно скоротити розрив між рівнями в Україні та в сусідніх країнах”.
“Зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема, недоліки в законодавчій системі, наскрізна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції. Порівняльний аналіз в регіональному контексті показує, що найбільша різниця у поступі реформ між Україною та сусідніми країнами полягає в якості правової інституційної системи.
Хоча було досягнуто прогресу у створенні нових інституцій для боротьби з корупцією, відчутних результатів ще немає. Через погані умови ведення бізнесу рівень залучення інвестицій та, зокрема, прямих іноземних інвестицій в Україні значно нижчий, ніж в інших країнах регіону”, – йдеться у заяві.
Наголошується, що “економічна політика й надалі має зосереджуватися на підтриманні макроекономічної стабільності з одночасним створенням умов для пришвидшення економічного зростання”.
У МВФ додали, що Україні потрібно проводити розважливу фіскальну політику для забезпечення прийнятного рівня боргу, підвищувати ефективність та результативність державних видатків, зокрема в галузях охорони здоров’я та освіти, а також в сфері підтримки вразливих груп населення “за допомогою чітко спрямованої адресної системи соціального захисту”.
Крім цього, потрібна обачна грошово-кредитна політика для сповільнення інфляції та накопичення резервів. Необхідно також мінімізувати вартість ліквідації банків для платників податків, зазначається у заяві.
“Місія розпочала обговорення щодо нової трирічної програми за підтримки МВФ в рамках механізму розширеного фінансування. За останні два тижні експерти місії провели плідні дискусії з питань напрямків політики для нової програми, зокрема, стосовно податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, а також ключових заходів реформування.
Крім того, було наголошено на важливості Центрального банку та захисту фінансової стабільності, а також на необхідності докласти всіх зусиль для мінімізації фіскальних витрат, пов’язаних з реорганізацією чи ліквідацією банків. Обговорення нової програми триватимуть найближчими тижнями”, – заявили в МВФ.
Нагадаємо, що у переговорах України з Міжнародним валютним фондом про нову програму співпраці є помітний прогрес, однак остаточних домовленостей не досягнуто.
За словами джерела ЕП, причин, чому не вдалося досягти остаточних домовленостей, кілька.
Перша – загроза незалежності Національному банку та тиск на керівництво НБУ, а саме голову НБУ Якова Смолія та його заступницю Катерину Рожкову.
Друга причина – перспективи розвитку ситуації з Приватбанком. Кредитор тримає у фокусі скандал, який виник після публікації інтерв’ю прем’єр міністра Олексія Гончарука Financial Times. FT написала про те, що, за словами Гончарука, Київ хоче досягти компромісу з Ігорем Коломойським щодо націоналізації Приватбанку. Пізніше Гончарук спростував цю заяву.
Третя причина – ставлення уряду щодо очікуваної з 1 травня 2020 року лібералізації ціни на газ. У 2017-2018 роках уряд Володимира Гройсмана всупереч домовленостям з кредитором продовжував регулювання ціни на блакитне паливо. З боку уряду Гончарука поки таких спроб немає, але грубе порушення домовленостей з української сторони в минулому підвищило градус недовіри в теперішніх переговорах з кредитором про майбутню співпрацю.
Четверта причина – невизначеність з бюджетом на 2020 рік. Як повідомив співрозмовник видання, “проект бюджету-2020 не подобається багатьом, але МВФ в цьому переліку немає”. Втім, у фонді розуміють, що до моменту прийняття у другому читанні проект кошторису зміниться і хочуть бачити як саме.
