Міністерство без повноважень? Чому новостворене МінАПК не може контролювати експорт агропродукції
Експортери аграрної продукції можуть зіткнутися з проблемами. Міністерство економіки не передало Міністерству аграрної політики, яке відновлює свою роботу 1 березня, контроль над важливим органом — Держпродспоживслужбою. Його планується залишити у складі Міністерства економіки.
Як пише Аgroreview, Держпродспоживслужба контролює поставки всієї аграрної продукції за кордон, які займають 45% всього експорту, розповідає ексголова відомства Володимир Лапа. На кожну партію продукції видається фітосанітарний (для рослинництва) або ветеринарний (продукції тваринництва) сертифікат. «Служба працює ефективно, система контролю при виробництві агропродукції налагоджена, і всі документи оформляються вчасно», — розповідає Володимир Лапа.
Дієвість Держпродспоживслужби доведена за останні чотири роки тим, що ми експортуємо товари в 156 країн світу, вважає директор Союзу молочних підприємств Вадим Чагаровський. За його словами, це єдиний компетентний орган України, що гарантує контроль якості харчових продуктів, які експортують у країни ЄС.
Роботу служби контролювало Міністерство аграрної політики, але в 2019 році уряд вирішив його ліквідувати, а всі його функції разом з Держпродспоживслужбою передати Міністерству економіки.
Таке рішення викликало шквал критики з боку профільних асоціацій та аграрних компаній, тому через два роки Міністерство все-таки вирішили повернути. Його очолив колишній голова Держгеокадастру Роман Лещенко. На початку лютого у відомстві працював тільки він, архіваріус і прибиральниця.
Насамперед від Лещенка очікують реалізації земельної реформи, яка стартує з 1 липня, та реалізацію масштабної програми з будівництва системи зрошення.
Офіційного рішення, що робити з Держпродспоживслужбою, яка зараз підпорядковується Міністерству економіки, — немає. Але в уряді схиляються до розподілу функцій органу і частини повноважень, а саме санітарно-епідеміологічну службу планується передати головному санітарному лікарю Віктору Ляшку і Міністерству охорони здоров’я.
При такій схемі роботи експортерам аграрної продукції доведеться звертатися по документи для експорту відразу в Держпродспоживслужбу, Міністерство аграрної політики та санітарно-епідеміологічної служби, що не тільки збільшить терміни оформлення документації, а й значно підвищить корупційні ризики. Затягування з оформленням одного паперу загрожує зривами експортних контрактів, що карається штрафними санкціями.
Якщо реорганізація все-таки відбуватиметься, то експортерам буде складніше працювати. «Ліквідація цього органу означає автоматичне переузгодження всіх дозвільних сертифікатів з нашими торговими партнерами, через що експорт повністю зупиниться на 1,5−3 роки», — попереджає Вадим Чагаровський.
Реформувати Держпродспоживслужбу необхідно, але не потрібно плутати реальну реформу з розчленуванням служби між двома або трьома міністерствами, каже гендиректор аграрної компанії ІМК і президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
Він вважає, що потрібно зробити Держпродспоживслужбу більш прозорою і гнучкою до викликів бізнесу і спільноти завдяки діджиталізації. «Ділити службу не можна, оскільки на ній зав’язаний весь експорт і не тільки агропродукції.
Це може обернутися катастрофічними наслідками для агробізнесу і країни загалом. Дискусія про те, яке міністерство має відповідати за Держпродспоживслужбу, абсолютно недоречна. Більш ефективно вона працювала під контролем Мінагро», — каже експерт.
З проханням відмовитися від поділу повноважень служби до президента, уряду і профільного комітету парламенту звернулися представники аграрних асоціацій.
У листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля головний експерт з питань законодавства у сфері ветеринарії та безпечності харчових продуктів проекту EU4SaferFood (проект ЄС) Тоні Віл каже, що таке рішення може порушити інтегрований підхід України до проведення державного контролю по всьому ланцюжку «від поля до столу». Зростає ризик проведення некваліфікованого контролю за виробництвом та обігом продукції.
«Це може призвести до втрати Україною права на експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС і на інші ринки міжнародного торгового співтовариства», — нагадує він. Крім цього, рішення уряду може спровокувати нові складності під час переговорів з міжнародними кредиторами, які вимагають від України проводити реформи і надають фінансову підтримку. Рішення про розподіл функцій Держпродспоживслужби може бути сприйняте як «крок назад».
