Дожилися: Державний прапор у Гостомелі підніматимуть “за підтримки” мера

До яких лише прийомчиків не вдаються деякі місцеві керманичі, аби тільки завоювати довіру електорату. Скажімо, в Гостомелі мером трудиться Юрій Прилипко, який свого часу (у 1985 році) “закінчив трирічний Університет Марксизму-Ленінізму”.

Навіть найдрібнішу подію в Гостомелі пов’язують з іменем Прилипка. У цьому селищі майже усе відбувається “за підтримки та ініціативи Юрія Прилипка”.

Кіноперегляд під відкритим небом на березі озера – “за підтримки Прилипка”, низка заходів у Міжнародний день захисту дітей – “з ініціативи Прилипка”, проведення Дня дитинства – “батьки дякували Прилипку за допомогу в його організації”, виступи юних співачок на конкурсах – “завдячуючи підтримці Прилипка”, екскурсія в Переяслав-Хмельницький – “за підтримки Прилипка”. І так далі. Кожен випуск інформаційної листівки “Гостомель сьогодні” не обходиться без згадування цього прізвища. А ще ж у місцевих відеосюжетах на Ютубі безкінечне прославляння “вождя”.

Але сьогодні люди побачили щось новеньке від мерської команди. На сайті Гостомельської селищної ради розміщено плакат, присвячений святковим заходам до Дня Незалежності України.

Угорі цього плаката зазначено: “За підтримки Гостомельської селищної ради та Прилипка Ю. І.”

Які ж дії відбуватимуться о 10.00 23 серпня?

“Урочисте підняття прапора України (площа культурно-оздоровчого комплексу)”.

Невже в Гостомелі головний символ країни – Державний прапор – не здатні підняти без підтримки Прилипка? Оце дожилися. Доправилися.

Мер — як сонце?

Мова не про кіносеанси на пляжі від Прилипка. Йдеться про національний стяг, за який сьогодні гинуть на фронті кращі сини і доньки нашої Вітчизни, з яким до останньої краплі крові утримують блокпости захисники України. Це та святиня, яку воїни, сховавши на грудях, виносили з Іловайського та інших “котлів”! Це те священне знамено, до якого припадають на коліна, цілують його і плачуть. Зрештою, це той прапор — посічений осколками, який понад усе, на почесному місці, бережуть удови та матері полеглих кіборгів.

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Нехай би прийшов випускник “трирічного Університету Марксизму-Ленінізму” одного разу на Софійську площу — саме такий стяг турботливо привезли солдати з фронту і встановили (під склом) для пошанування. І почесна варта біля знамена. Як і годиться. І ніхто з малих чи великих діячів не сказав: “Цей прапор встановлено за підтримки такого-то…”

А в Гостомелі, напрошується думка, без “підтримки” Прилипка і пташки не літають, і сонце не сходить.

До речі, про “суцільне вихваляння” не так давно розповідав в інтерв’ю нашому виданню лауреат Шевченківської премії поет Петро Перебийніс:

“…Ми так і не позбулися цього вождизму. Я ось, до речі, писав у своїй п’єсі «Коридор»: “Та що вожді! Стократ від них страшніші немилосердні вождики, вождята”. Це вже тенденція. Бо коли аналізуєш ситуацію, намагаєшся “видобути” щось про життя району чи містечка на сайтах місцевої влади, то чого тільки не начитаєшся! Знову і знову – суцільне вихваляння: районний керманич поїхав туди-то, перерізав стрічку там-то… І ці вождики не розуміють, які вони смішні, якими вони постають в очах людей…”
Смішні… Якби не йшлося про державні символи.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Відеосюжет про діяльність Юрія Прилипка дивіться тут


Редакція

Редакція

Редакція “Українського репортера”