Президент України Володимир Зеленський провів у Німеччині критично важливий раунд переговорів із посередниками президента США Дональда Трампа щодо мирного плану і заявив, що Київ готовий піти на компроміс. Зеленський повторив, що готовий тимчасово відмовитися від вступу до НАТО в обмін на потужні безпекові гарантії від США, які мають запобігти новому вторгненню росії.
Про це повідомляє The New York Times.
14 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де провів переговори з представниками Трампа. Цей діалог вважають одним із ключових етапів перемовин, спрямованих на напрацювання плану завершення війни з росією. У ситуації, коли президент США чинить тиск на Зеленського з вимогою укласти угоду, заявляючи про нібито програш України, глава держави дав зрозуміти: Київ готовий розглядати компромісні рішення з окремих питань.
Ще до початку зустрічі Зеленський наголосив, що Україна може тимчасово відкласти прагнення вступу до НАТО — за умови отримання сильних і надійних безпекових гарантій від США, які унеможливлять нове вторгнення росії після укладення мирної угоди. Водночас він підкреслив, що Україна не погодиться на передавання територій, які нині перебувають під її контролем, як того хоче адміністрація Трампа.
Зеленський також повідомив журналістам, що очікує від американської сторони конкретних деталей щодо запропонованих гарантій безпеки.
В Офісі президента України зазначили, що переговори тривали понад п’ять годин і мають продовжитися 15 грудня. Там додали, що Зеленський планує озвучити результати перемовин саме цього дня.
Під час візиту президент України зустрівся зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом і зятем американського президента Джаредом Кушнером.
«На мою думку, найважливіше, щоб план був якомога справедливішим — передусім для України, адже саме росія розпочала цю війну. І, головне, він має бути життєздатним. План не повинен залишитися просто папером, а стати реальним кроком до завершення війни», — наголосив Зеленський перед початком зустрічей.
Переговори відбулися напередодні насиченого дипломатичного тижня. Так, 15 грудня Зеленський, за очікуваннями, проведе зустрічі з провідними європейськими політиками та разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом візьме участь у Німецько-українському бізнес-форумі. Пізніше цього тижня країни ЄС можуть проголосувати за використання частини заморожених у Європі російських активів на суму 210 млрд євро як кредиту для України протягом 2026-2027 років.
Водночас між актуальними підходами США та України до завершення війни зберігаються серйозні розбіжності. Саме ці питання вже тривалий час не дають сторонам наблизитися до компромісу.
Американська пропозиція передбачає обмін територій на сході України в обмін на мир, зокрема й у районах Донецької області, які залишаються під контролем Києва, а також відмову України від курсу на вступ до НАТО — альянсу, який вважають фундаментом євроатлантичної безпеки. Крім того, за словами Зеленського, США пропонують створити на цих територіях «вільну економічну зону», що мала б стати буфером між підконтрольними Україні районами та окупованими росією землями.
Минулого тижня Україна передала американській стороні власний варіант мирного плану. Він не передбачає передавання жодних територій, які нині контролює Київ, а також не містить вимоги про заборону вступу України до НАТО в майбутньому.
Окремо в документі зазначено, що будь-яке рішення щодо відмови від українських територій має ухвалюватися шляхом голосування всередині країни.
14 грудня перед переговорами Зеленський повідомив, що ще не отримав відповіді США на українську пропозицію. Також він зазначив, що Україна готова розглядати припинення вогню вздовж чинної лінії фронту.
«Справедливий і життєздатний варіант — це „ми залишаємося там, де стоїмо“, — заявив президент.
Разом із тим Зеленський скептично оцінив ідею «вільної економічної зони». За таким сценарієм українські війська мали б залишити території, на яких розташовані стратегічно важливі міста, зокрема Краматорськ і Слов’янськ. Він поставив питання, чому при цьому російські війська не повинні відходити з районів, які наразі контролюють.
«Це питання наразі залишається без відповіді. Але воно надзвичайно чутливе і дуже гостре», — зауважив Зеленський.
Президент також зазначив, що Україна більше не наполягає на вступі до НАТО, який означав би зобов’язання всіх країн Альянсу захищати її у разі нового нападу росії. До обрання Трампа Україна рухалася в напрямку потенційного членства, хоча й деякі європейські держави ставилися до цього стримано. Зеленський і раніше визнавав, що без згоди Трампа членство в НАТО малоймовірне, але 14 грудня детальніше пояснив свою позицію.
«Передусім, від самого початку умовою України — або, точніше, нашою амбіцією — було членство в НАТО. Саме воно могло б забезпечити реальні гарантії безпеки», — сказав президент України.
Наразі жодних сигналів про готовність путіна погодитися на будь-який план завершення війни немає. Він заявляє про перемогу росії, тоді як навіть на тлі переговорів рф продовжує удари по енергетичній інфраструктурі України та повільний наступ на сході.
Паралельно Зеленський намагається зберегти підтримку Трампа, який після приходу до влади переглянув багаторічну зовнішню політику США щодо росії та Європи й часом повторював російські наративи у своїх заявах про війну.
14 грудня президент України висловив упевненість, що Сполучені Штати здатні змусити путіна погодитися на угоду.
«Якщо Сполучені Штати справді хочуть завершити цю війну — як вони демонструють це сьогодні на високому рівні, — я вважаю, що росіянам доведеться піти на компроміси», — підсумував Зеленський.
Нагадаємо, 14 грудня Зеленський розповів про умови та перспективи гарантій безпеки. Президент нагадав, що початковим бажанням України був вступ до НАТО, що було б «реальними гарантіями безпеки», але ця ідея не отримала повної підтримки союзників.
«Тому сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною з США — а саме гарантії Article 5 Like — і гарантії від європейських колег, а також інших країн: Канади, Японії тощо — це можливість, щоб не розпочався ще один прихід російської агресії. І це вже компроміс з нашого боку», — сказав глава держави.
