Україна має відстоювати нові енергетичні санкції, щоб повністю припинити транзит російського газу
Після припинення транзиту російського газу через територію України морські поставки скрапленого природного газу (СПГ) – це основний зростаючий і не перекритий канал для кремля.
Станом на січень 2024 року російський СПГ-гігант “Новатек” та його дочірні трейдерські компанії у Швейцарії та Сінгапурі досі не під санкціями та продовжують працювати, намагаючись розширити свою присутність на світових ринках СПГ, – пише Економічна правда.
Натомість завдяки санкціям від США марними були спроби запустити роботу другого великого термінала – “Арктик СПГ 2”. Тим не менш, “Новатек” за підтримки кремля буде всіляко намагатися реанімувати “Арктик СПГ 2” та налагодити з нього поставки в Азію.
Наразі російський скраплений природний газ з інших терміналів продовжує безперебійно надходити на європейський континент та на світові ринки. Найбільшої уваги потребує той факт, що у 2024 році рф заробила на експорті скрапленого газу більше, ніж на трубопровідних поставках транзитом через Україну.
У 2024 році європейські порти отримали 17,5 млн тонн російського СПГ на суму 7,32 млрд євро, за даними фінського аналітичного центру CREA. При цьому 20% російського СПГ, що надходив до ЄС, реекспортувався до третіх країн.
Згідно зі свіжими даними енергетичних аналітиків за 2024 рік, росія отримала за експорт СПГ 7,3 млрд євро, а на експорті трубопроводом транзитом через нашу територію заробила 5,8 млрд євро. Більша частина поставок російського СПГ здійснювалася з термінала “Ямал СПГ” в Арктиці, ключового активу “Новатек”.
За даними аналітичного центру Kpler, у 2024 році 50% імпорту російського СПГ в ЄС було придбано за довгостроковими контрактами, які пов’язують покупців та продавця юридичними зобов’язаннями.
Але інша половина російського СПГ надходила на гнучкій основі: 27% було придбано на спотовому ринку, 22% – за груповими контрактами і 0,4% – за гнучкими контрактами.
Тоді як “Газпром” та його дочірні компанії широко представлені в національному реєстрі санкцій України, який веде Рада національної безпеки і оборони, “Новатек” та його дочірні компанії там відсутні.
Саме тому внесення їх до національних санкційних списків є першим кроком, який дозволить Україні послідовно просувати нові жорсткі міжнародні санкції, необхідні для того, щоб максимально позбавити кремль доходів від експорту газу.
Більше того, за відсутності послідовних та скоординованих міжнародних санкцій “Новатеку” вдавалося продовжувати імпортувати спеціалізоване обладнання для своїх проєктів, включаючи “Арктик СПГ 2”.
Так, німецька компанія Linde, яка має підрозділ в Україні, продовжувала постачати обладнання аж до введення прямих санкцій проти проєкту з боку США.
У 2024 році країни ЄС отримали від “Новатеку” щонайменше 16,5 млн тонн скрапленого газу з термінала “Ямал СПГ”, що є рекордним показником з моменту початку виробництва наприкінці 2017 року. Цей показник суттєво перевищує загальні обсяги у 15,21 млн тонн та 15,18 млн тонн, зафіксовані у 2022 та 2023 роках, за рахунок збільшення поставок через купівлі на спотовому ринку.
При цьому загальний імпорт СПГ до Євросоюзу з усього світу скоротився у 2024 році, що ще більше послабило позицію ЄС щодо необхідності імпорту російського газу для забезпечення енергетичної безпеки країн-членів.
Замість скорочення імпорту СПГ з росії, зменшення відбулося в першу чергу за рахунок скорочення закупівель у США.
Російські поставки, що продаються на спотових ринках, зазвичай дешевші за американські еквіваленти. Як наслідок, частка російського СПГ в загальному обсязі імпорту зросла з 15% минулого року до 20% у 2024 році.
Цей антирекорд знову ставить під сумнів достатність та ефективність зусиль ЄС щодо скорочення імпорту енергоносіїв з росії за допомогою санкцій.
За 15 раундів санкцій Брюссель заблокував лише кілька газовозів, пов’язаних з проєктом “Арктик СПГ 2”, і запровадив добровільні заходи, що дозволяють країнам-членам блокувати доступ до власних терміналів.
Зокрема, Німеччина відмовилася від поставок російського СПГ на свій термінал у Брунсбюттелі, коли Міністерство економіки дало вказівку державному оператору термінала відмовити у прийомі російського СПГ.
Наприкінці березня мають набути чинності перші загальноєвропейські санкційні обмеження, що стосуються російського СПГ, які забороняють його перевалку через порти ЄС.
Наразі близько 20% російського СПГ, що надходить до портів Євросоюзу, реекспортується до третіх країн. Заборона на перевалку має на меті перекрити росії доступ до ринків на інших континентах.
Хоча ці заходи ускладнять можливість росії експортувати свій продукт на далекі ринки, такі як Китай та Індія, вони несуть ризик того, що обсяги, які раніше реекспортувалися, просто залишаться в ЄС.
Останні дані щодо продажів на спотовому ринку показують перші ознаки того, що це дійсно може статися. Відсоток продажів продукції “Ямал СПГ” на спотовому ринку збільшився з 23% у 2023 році до 33% у 2024 році, як нещодавно показав репортаж у Financial Times.
Аналітики висловлюють занепокоєння, що після того, як заборона на перевалку набуде чинності, ще більше російського СПГ може бути продано на спотовому ринку.
І це призведе лише до нового посилення присутності російського газу на ринку ЄС.
З іншого боку, офіційні особи у Брюсселі неодноразово заявляли, що блок має намір повністю відмовитися від імпорту російського палива.
Новий єврокомісар з енергетики та комунальних послуг Ден Йоргенсен, вступаючи на посаду в грудні, пообіцяв розробити та представити за перші 100 днів своєї роботи план, що дозволить остаточно розірвати всі енергетичні зв’язки Європейського Союзу з росією.
За словами нового єврокомісара, цей план буде зосереджений насамперед на газі, нафті та атомній енергетиці. Документ має бути готовий упродовж перших 100 днів після його вступу на посаду – до середини березня.
І цей час Україні та її партнерам у ЄС, зокрема Польщі та балтійським країнам, треба використати максимально ефективно, щоб сформувати послідовні жорсткі заходи на рівні ЄС та не дати шансів російському енергетичному впливу повернутися в новій формі.
