У Києві спалахнув черговий скандал навколо укриття у житловому будинку. Мешканці проспекту Відрадного, 40 повідомляють, що їхній підвал, який використовувався як укриття, раптово став приватною власністю.
Новий власник приїхав до будинку, щоб повісити замки на вхідних дверях і закрити мешканцям будинку доступ до підвалу, яке слугувало укриттям.
Мешканці опублікували у Мережі відео, як новоспечений власник від’їжджає від будинку. За словами людей, він відмовився пояснювати на яких підставах підвал будинку став приватною власністю і чому він забороняє людям ходити до укриття.
У цій історії найбільше обурює, що на четвертому році війни, таке можливо — підвал-укриття стає чиєюсь власністю. А що робити людям під час обстрілів, якщо доступ до укриття закритий?
Як пише ТСН, у Солом’янській РДА повідомили, що станом на 01.12.2020, підвальне приміщення приватної форми власності на проспекті Відрадному, 40 площею 248 кв. м. обліковувалось як найпростіше укриття.
«Після перевірки у червні 2023 року, вказане підвальне приміщення визнано як не рекомендоване для укриття населення під час оголошення повітряної тривоги, та виключено із фонду захисних споруд цивільного захисту».
Мешканцям рекомендують скористатися укриттями за адресою: проспект Відрадний, 36-В (підвальне приміщення закладу освіти), та захисною спорудою цивільного захисту за адресою: проспект Відрадний, 44.
Цікаво, що за період з 2010 року по теперішній час Солом’янською РДА організаційно-правові заходи стосовно відчуження у приватну власність нежитлових приміщень, що розташовані у житловому будинку за адресою: проспект Відрадний, 40 не проводились.
Як пояснили у райадміністрації, після оприлюднення відео, там розпочали пошуки власника і з ним нібито вже запланована зустріч.
«Зараз з’ясовується, як підвальне приміщення могло перейти до приватної власності. Розбираємося», — повідомили у Солом’янській РДА.
Експерти кажуть, що підвали у житлових будинках — це комунальна або комерційна нерухомість. І без наявних документів дуже важко зрозуміти, який саме статус має приміщення, адже коли розпочалася тотальна приватизація нежитлових приміщень комунальної власності, то підвали почали активно приватизувати, особливо у центрі Києва.
За словами Сергія Курганова, рієлтора-практика та гендиректора рієлторського об’єднання, підвальні приміщення варто розділяти на дві групи:
Перша — це підвали, які слугують суто технічними приміщеннями. Зазвичай, такі є у п’яти та дев’яти поверхових будинках. У таких підвалах підлога насипна піском або втрамбованим ґрунтом і по усій площі проходять численні комунікації. Такі підвали не можна перероблювали і змінювали їх цільове призначення, а тим більше продавати.
Друга — це приміщення, які від самого початку вважалися підвалом або напівпідвалом, нежитловими приміщеннями з бетонною підлогою, нормальними стінами та мінімумом комунікацій. Такий підвал без проблем можна купувати або продавати, ніяких питань не повинно виникати, окрім податків, бо це комерційна нерухомість.
За словами рієлтора, у Києві мешканці перших поверхів використовують приміщення підвалів для розширення житлової площі і подекуди самовільно. Бізнесмени облаштовують кафе, ресторани, аптеки, магазини та інше.
«Підвальні приміщення перетворюють на 1-2 кімнати до квартири. У підлозі прорубують отвір та будують сходи, а наявну площу перероблюють під житлову. Навіть траплялося, що облаштовували невеличкий спортзал. Але використовувати такі „додаткові метри“ дуже складно без грамотної системи вентиляції. Ба більше, це небезпечно для здоров’я через постійну сирість та наявну мікрофлору. Та й продати таку квартиру майже не можливо», — пояснює рієлтор.
Сергій Курганов каже, що раніше було простіше і з підвалами проблем не виникало, бо всі будинки були на балансі у комунальних підприємств та установ.
«Будинок був на балансі і ним розпоряджалося місто, тобто у межах РДА можна було вирішити питання щодо довгострокової оренди або приватизації та подальшого викупу підвальних приміщень. Зараз мешканці нових будинків вже є власниками не лише квартир, а також й місць загального користування — маршові сходинки, шахта ліфта, вхідна група, горище та підвал. Без згоди усіх співвласників будинку продати приміщення підвалу неможливо. Те ж стосується кооперативних будинків», — зауважує експерт.
Тим не менше, він погоджується, що часто-густо підвали продаються і не завжди у законний спосіб. Власники чи бажаючі стати власниками, знаходять різні схеми, як змінити цільове призначення підвальних приміщень. Тому слід детально вивчати саме первинні документи, щоб не придбати «кота у мішку».
«Потрібно бачити первинні документи, чому підвал передали на приватизацію і за яких умов він перейшов у приватну власність. Який статус має ця нерухомість — технічне приміщення чи нежитлове приміщення. Нюансів дуже багато. У кожному випадку потрібно робити експертний висновок — наскільки ризикованою може бути ця угода», — пояснює фахівець.
Голова рієлторського об’єднання каже, що до них періодично звертаються з пропозиціями — продати підвал житлового будинку.
«Коли доходимо до первинних документів, то стає зрозуміло чи варто братися до угоди щодо такої нерухомості. З останніх угод, у нас було підвальне приміщення на Подолі, яке використовується як укриття, на ньому навіть була відповідна табличка. Приміщення знаходилося у приватній власності і людина намагалася його продати. Тут все законно. Зміна власника не може впливати на використання об’єкту як укриття. Незважаючи на те, що саме там буде відкрито, власник має залишати доступ громадянам до укриття», — підкреслює Сергій Курганов.
Експерт пояснює, якщо підвал на Відрадному використовувався, як укриття, то новий власник має надати людям доступ до приміщення.
«Якщо підвальне приміщення має статус укриття, то немає різниці, хто його власник — приватна особа, державна чи комунальна установа, доступ має надаватися людям. Якщо ж не використовується як укриття, тоді власник діє на власний розсуд», — каже Сергій Курганов.
Але в той же час, фахівець вказує на негативну тенденцію у столиці з продажем підвальних приміщень.
«З досвіду можу сказати, що звернень продати „схематично отримане підвальне приміщення“ у нас було більше, ніж звернень продати підвал з усіма необхідними документами. Тобто на два звернення продати законний підвал з усіма документами, припадає десь 8-9 „схематично отриманих“ підвальних приміщень», — підсумовує рієлтор.
