Перемовини на Алясці: червона доріжка ганьби та приниження Америки

На Алясці, у місті Анкориджа відбулися переговори між американською та російською делегаціями.

Зустріч відбувалась у форматі 3х3. Серед учасників заходу Трамп, Марко Рубіо, Стів Віткофф та троє з росії – путін,  ушаков, лавров. Також були перекладачі. Що було за зачиненими дверима наразі невідомо.
Після завершення зустрічі розпочалась прес-конференція, а точніше – виступи, які тривали в сукупності 12 хвилин. Бо запитання журналістам не дали поставити.

Світові медіа нагадують: ще на борту літака на шляху до Анкориджа Трамп заявляв, що буде незадоволеним, якщо з путіним не вдасться досягти перемир’я. А тижнем раніше лідер США стверджував, що на росію чекають серйозні наслідки, якщо Кремль не погодиться завершити війну проти України.

Але після трьох годин переговорів Трамп сказав зі сцени фразу: “Поки не укладено угоди, її немає”, пише ВВС.

В інтерв’ю Fox News Трамп також заявив, що на переговорах з путіним вони погодилися з тим, що війна в Україні може закінчитися “обміном територіями” та певними гарантіями безпеки з боку США, передає Укрінформ із посиланням на CNN.

На запитання журналіста про територіальні поступки, які могли б дати росії землі, яких вона раніше не мала, та потенційні гарантії безпеки з боку Америки для України, Трамп відповів, що про це йшлося на зустрічі з путіним.

«Це питання, які ми обговорювали, і це питання, щодо яких ми в основному домовилися. Насправді, я думаю, що ми домовилися багато про що. Можу сказати, що зустріч була теплою», — сказав він.

Він назвав Путіна «сильним хлопцем» і «дуже жорстким», і сказав, що зустріч була позитивною.
За словами Трампа, якого цитує ВВС, Україна має погодитися на угоду.
«Можливо, вони скажуть «ні», – сказав американський президент.

Трамп також заявив, що невдовзі планує «зателефонувати НАТО, різним людям…, а також Президентові Володимиру Зеленському й розповісти про сьогоднішню зустріч». «На мою думку, у нас була дуже продуктивна зустріч. Було багато-багато пунктів, за якими ми дійшли згоди, з більшості з них, я б сказав, з кількох важливих, ми ще не зовсім дійшли згоди, але ми домоглися певного прогресу», – зазначив Трамп. За його словами, до одного з питань, «мабуть, найважливішого», вони не дісталися, але «є дуже хороші шанси дістатися туди».

Трамп також розповів, що мав можливість поговорити з Путіним наодинці після їхньої 12-хвилинної пресконференції. Путін «говорив дуже щиро», сказав Трамп про його бажання закінчити війну.

При цьому глава Білого дому не згадав, що війна почалася з рішення путіна захопити українські території у 2014 році, а у 2022 році кремлівський диктатор наказав розпочати повномасштабне вторгнення в Україну.
Як відомо, ставлення до переговорів від початку було скептичним, з Європи Трампу з Путіним нагадали про Мюнхен-1938. Водночас, президент США наголошував, що прямує на зустріч з Путіним не для того, щоб вести переговори від імені України.

Відомі аналітики в соцмережах пищуть, що прийом з почестями путіна і інших військових злочинців на Алясці — це моральна деградація. Звісно, Європа та Україна все ще можуть донести Трампу, що путін йому бреше. Бо удари рашистів по Україні не припиняються, і в час коли путін говорив про мир, московити продовжували стріляти.

Що пишуть відомі українці у соцмережах.

Дмитро Тузов, журналіст:

Все, як ми і передбачали. Старий кгбіст Путін повідомив, що не збирається зупиняти війну проти України. Оскільки те, що він називає передумовами війни, які треба прибрати в повному обсязі – це саме існування української держави. Яку Путін хоче розрізати на шматки, максимально відрізати від моря, оточити з усіх боків своїми військами на окупованих територіях, роззброїти, заборонити вступати в міжнародні організації й посадити у Києві “дружній до РФ уряд” – з тих “медведчекістів”, які довершать демонтаж державності й перетворюватимуть колись квітучу Україну на аналог російської Колими. Навіть не на російську губернію, бо Росія завжди боролась з проявами українського державництва масштабними репресіями, розстрілами, катуваннями й голодоморами.
Тобто, Путін відкритим текстом, стоячи поруч з Трампом, дав відповідь на питання, чи вбиватиме він українців. Це питання пролунало ще на початку зустрічі, коли російський вбивця й американський президент йшли червоною доріжкою аеродрому Анкориджа. Старий, досвідчений КГБ-іст тоді зробив вигляд, що не почув адресоване йому журналісткою питання. А на брифінгу з Трампом дав на нього відповідь. Так, він, Путін, і керована ним Росія, вбиватиме українців й надалі. Путін продовжить вбивати, в тому числі, жінок і дітей. Ракетами, іранськими “шахедами”, ФАБами, снарядами – всім існуючим у російської армії арсеналом. Путін, в присутності Трампа говорив, фактично, про свою мету: знищення держави Україна. Але при цьому Путін робив приємне Трампу – бізнесмену і його другу Віткоффу – говорив про великі проєкти з США – від Арктики до космосу. Неймовірний цинізм!
Трамп говорив загадками (передбачувано) про якийсь прихований успіх цієї зустрічі, продуктивну розмову. Про те, що залишилось погодити кілька пунктів (існування України входять у ці пункти?). Але що дуже непокоїть – Трамп тепер перекидає відповідальність на Зеленського і європейських партнерів. І виглядає це так: я, Трамп, потис руку Путіну. Тепер ви маєте погодитись на все, що Путін хоче, й укласти з Путіним угоду.
Україна має укласти угоду, деталі якої не повідомляють! Ситуація, як на мене, для України ускладнилась після зустрічі президента США з російським вбивцею Путіним. Тепер, цілком ймовірно, активніше просуватиметься сфабрикований Кремлем наратив про те, що це Україна винна у війні і не приймає “мирний процес”. Той самий “мирний процес”, реалізація якого знищить Україну як державу.
З розумінням всіх існуючих ризиків треба працювати з нашими європейськими партнерами, які відсьогодні, після цієї “історичної” зустрічі керівника США з диктатором та вбивцею з Росії мають усвідомити, яка небезпека загрожує наївній, демілітаризованій, пацифізованій і заляканій Росією Європі. Московські керівники завжди намагались домовитись з США, щоб їм “віддали Європу”. Цей спосіб мислення є домінуючим в головах диктатора РФ і його челяді. Не даремно Путін відносно довго говорив про радянських льотчиків і ленд-ліз від США за часів 2-ї Світової. Ця російська істота живе у вимірі поділу світу на зони впливу та його контролю імперськими центрами. Європі, всередині якої теж функціонують адепти “русского міра”, час прокидатися від цієї летаргії і встигнути зробити те, що ще можна встигнути. Часу лишилося не багато. Чемберлен, який домовлявся і тис руку Гітлеру, перевертається у труні”.
“Трамп, президент найпотужнішої країни на планеті, дозволив переляканому і смішному садисту з ленінградської підворотні помочитися на нього, Трампа, в його країні, на власній військовій базі. Трамп виставив себе повним лузером та посміховиськом. Америка більше не велика, прощай MAGA, а Трамп за лідерським рейтингом в світі може сміливо конкурувати на рівні якогось африканського царка. Чому так сталося?
Бо теперішній президент США забув про цінності, які робили великою його країну і поводиться як недалекий примітивний “барига”, а як відомо з досвіду 90-х, бандюки і чекісти завжди переграють зажерливих і не дуже розумних “бариг”. Україні від цієї зустрічі ні холодно, ні тепло. Нам треба вижити і ми будемо це робити. А от європейцям потрібно задуматися чи існує ще об’єднаний захід з спільними цінностями. І що їм чекати, коли путін ліквідовуючи “першопричини конфлікту” ліквідує якусь європейську країну.
“Аляска 25” стала повторенням ганьби “Мюнхену 38”, але сьогоднішня Україна це не тодішня Чехословаччина. Путін зміг “розвести” словами за 6 місяців цілі Сполучені Штати Америки, але не зміг за майже 4 роки повномасштабної війни перемогти Україну всім своїм збройним потенціалом і мільйонами розумово неповноцінних “соотєчєственніков”.

“Історія завжди пам’ятає не лише тих, хто вбиває, а й тих, хто зустрічає вбивць з почестями. Це особливий жанр ганьби та співучасті у злочині, який надто часто плутають з дипломатією.
У 1978-му Лондон усміхався Чаушеску, знаючи про катівні Секурітате.
У 1970-х ООН приймала делегації Пол Пота, при мовчазній згоді на мільйони убитих у Камбоджі.
У 1930-х Ріббентроп підписував угоди в Парижі та Римі, готуючи план тотального знищення цілих народів.
У 1990-х Європа вела переговори зі Слободаном Мілошевичем, коли Сребрениця вже була закривавленою раною.
Сьогодні ця галерея доповнилася новим кадром – кривавої доріжки та параду почесної варти для архітектора Бучі, Маріуполя, Ізюма, тисяч катівень, масових розстрілів і депортацій.
Америка добровільно приєдналася до довгої черги тих, хто вважав, що можна тиснути руку палачу, не вимазавшись у його крові…”

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − 14 =