Командиру штурмового підрозділу ТрО «Ірпінь» Олександру Ткаченку встановили меморіальну дошку

Морський піхотинець Олександр Ткаченко (позивний “Севас”) не зрадив Україну, коли в Крим прийшли «зелені чоловічки». Він не порушив присягу і вийшов на материк разом із побратимами. Перед великою війною оселився із сім’єю в Ірпені. Його квартира ось там, за стіною, з якої дивиться тепер янголом-охоронцем.

Рустем Софієв, мешканець будинку, говорить:

«Я відчував серцем, що це якраз та людина, від якої залежить – завтра прокинемося ми, чи не прокинемося. Будемо зустрічати сонце, чи не будемо. І кожного дня це проявлялося».

У лютому-березні 2022-го Олександр Ткаченко був легендарним командиром штурмового підрозділу, координував бойові дії на блок-посту «Жираф» та «Караван-Гала». Обороняв Ірпінь аж до визволення міста.

Євгеній Ціфринець, «Морпіх», згадує:

«Він казав: треба напрягтися. Бо тут дуже важко».

Морський піхотинець Віктор Кардаш служив у підпорядкуванні «Севаса» ще у 2015. Визволяли Маріуполь. Каже кращого командира не знав за все своє життя. Саме йому і завдячує тим, що живий.

Віктор Кардаш, морський піхотинець, розповідає:

«Був прильот. Зачепило мене і частину його. У нього сідницю розпороло, а у мене пострадала нога. Він каже, щоб ти не говорив, не тратив свої сили, просто стискай мені руку. І я кожну секунду стискав йому руку, щоб він відчував, що я не втратив свідомість».

Усі, хто знав Олександра Ткаченка кажуть, він ніколи не показував, що кращий. Але був таким. Такої людяності і такого патріотизму, який мав цей чоловік, варто було б повчитися кожному. Любові до рідної землі вчив і своїх дітей. А їх у нього – трійко.

Ніколь, донька Олександра Ткаченка, говорить:

«Я колись батькові кажу: тату, ти вже воюєш 10 років. Давай ми кудись поїдемо. Він сказав, я зі своєї землі нікуди не поїду. У нього були міцні стосунки з місцем де він народився і він вважав, щ. усі повинні мати такі стосунки зі своєю землею, зі своєю країною».

Олександр Ткаченко підірвався на міні в Сумській області під час виконання бойового завдання торік у листопаді. У пам’ять про нього встановили меморіальну дошку на будинку № 30, по вулиці Дмитра Павличка, колишня Єсеніна. Поклонитися герою може кожен.

Інформація itvua.tv

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *