В Киргизстані відбулися акції протесту з приводу зникнення турецького опозиціонера
Таємниче зникнення в Киргизстані турецького опозиціонера, президента тамтешньої мережі шкіл «Сапата» Орхана Інанди збурило суспільство. У столиці Бішкеку люди вийшли на акцію протесту.
Про цю подію вже розповідав “Український репортер”.
Що відбувається сьогодні у киргизькій столиці?
Досі невідомо, де знаходиться Орхан Інанди, який зник в Бішкеку в ніч на 1 червня, повідомляє сайт Радіо “Азаттик” – Киргизької служби Радіо «Свобода». Правоохоронні органи заявили про посилені пошуки вчителя, порушено справу за статтею «Викрадення людини».
Як йдеться у статті на цьому сайті, “зникнення Інанди викликало в Киргизстані громадський резонанс. Президент Садир Жапаров закликав посилити пошуки, а парламенті вимагають від Кабміну вжити рішучих кроків щодо захисту прав мешканці Киргизстану.
2 червня біля будівлі посольства Туреччини в Киргизстані зібралися десятки людей – вони вимагають знайти Орхана Інанди. І вважають, що за його викраденням, можливо, стоять спецслужби Туреччини. Однак у посольстві ці звинувачення поки що не коментують. Аналогічна акція громадськості пройшла і 1 червня.
«Зникнення Орхана Інанди викликає занепокоєння, завтра на його місці можуть виявитися я або будь-який інший випускник «Сапата». Ми вимагаємо, щоб посол Туреччини вийшов до нас і висловив свою позицію», – обурюється викладач ліцею «Сапата» Махабат Мурзакматова”.
Здавалося б, у цій ситуації повинно було публічно прокоментувати резонансну подію посольство Туреччини, однак воно воліє мовчати.
У статті на згаданому сайті також йдеться про те, що 1 червня Рейхан Інанди, дружина Орхана, звернулася до влади Киргизстану:
«Я хочу лише, щоб чоловік повернувся до нас здоровим і неушкодженим. Я прошу владу Киргизстану посприяти в його пошуках. З турецьких ЗМІ напевно всім відомо: якщо його депортують з країни, то його життя буде в небезпеці. Я боюся щоб з ним нічого не сталося. Вірю у справедливість і дружелюбність киргизького народу. Сподіваюся, що мого чоловіка не депортують».
Журналісти пишуть, що киргизька спецслужба ще в 2019 році отримала інформацію про наміри окремих членів організованого злочинного угруповання викрасти Інанди з метою отримання викупу. «Інанди був проінформований про загрозу викрадення, йому було рекомендовано залучити особисту охорону і вжити заходів обережності», – повідомили в киргизькому комітеті безпеки.
“За словами родичів Інанди, після цього випадку він найняв охорону, але в день зникнення був один. Прихильники вчителя не виключають версію викрадення з метою викупу. Але більшість з них схиляється до того, що за викраденням президента шкіл «Сапата» стоять турецькі спецслужби.
«Влада Туреччини втрачає позитивні рейтинги, партія Реджепа Тайіпа Ердогана розкололася на три частини, а опозиційні партії набирають силу. За мінімальної підтримки виборців (всього 30% ) Ердоган намагається привернути увагу до себе, організовуючи подібні шоу. Наприклад, з Кенії викрали 30-річного вчителя – і це в Туреччині перетворили на шоу. Владі забаглося зробити те ж саме з викраденням Орхана Інанди», – вважає політолог Есен Омурканов”.
Як зазначають провідні світові медіа, турецька влада боїться своїх опонентів і опозиціонерів не тільки в рідній країні, але й за кордоном. Всіх, хто не згоден з політикою Реджепа Ердогана, зараховують до «терористів» або їх «спільників».
Процитуємо сайт Радіо “Азаттик” – Киргизької служби Радіо «Свобода»:
“Уродженець Туреччини Орхан Інанди (на фото) – один із засновників мережі шкіл «Сапата». Працює в Киргизстані з 1995 року. З 2001-го є президентом «Сапата». У 2012 році отримав громадянство Киргизстану. Інформації про вихід з громадянства Туреччини немає.
У разі підтвердження версії з викраденням громадянина Киргизстану турецькими спецслужбами це завдасть шкоди іміджу країни, говорить активістка і правозахисниця Рита Карасартова. «Ми станемо державою, яка не може захистити своїх же громадян і свій суверенітет», – зазначає вона.
За офіційною інформацією, 1 червня до УВС Жовтневого району надійшов виклик про те, що на перетині вулиць Малдибаева і Саманчіна було виявлено автомобіль марки Lexus 470 (держномер 01KG 599AHR) з відкритими дверима. Після прибуття міліції Юсуф Косі, син Орхана Інанди, повідомив, що батько останній раз виходив на зв’язок 31 травня о 18:00. З тих пір його місцезнаходження невідоме. Син звернувся із заявою до міліції. Матеріали зареєстровані в Єдиному реєстрі, розпочато досудове провадження.
Низка громадських діячів, вчених і правозахисників на чолі з Розою Айтматовою, Ішенгуль Болжуровою, Тинчтибеком Чоротегіном та іншими звернулися до влади Киргизстану із закликом якомога швидше знайти Інанди.
У парламентському комітеті з міжнародних справ, оборони і безпеки звернули увагу на заяви прихильників Інанди про можливу участь в історії з його зникненням іноземних спецслужб. Комітет закликав Кабінет міністрів піти на рішучі кроки для захисту прав громадянина Киргизстану.
Напередодні в Інтернеті з’явилася інформація, що в міжнародний аеропорт «Манас» прибув спецборт з Туреччини. Були опубліковані і фотографії літака.
Але пресслужба аеропорту повідомила, що це – приватний турецький літак, він лише здійснив до аеропорту Тамчи тренувальний політ і повернувся назад”.
До речі, що відомо про мережу освітніх закладів «Сапата»? Вона в Киргизстані з 1992 року. “Сьогодні мережа включає в себе 16 ліцеїв, Міжнародний університет «Ала-Тоо», міжнародну школу «UWIS» і 4 неповних загальноосвітні школи. У них навчаються понад 10 тисяч школярів і студентів.
У 2016 році в Туреччині сталася спроба державного перевороту. Влада звинуватила в його організації Фетхуллаха Ґюлена та його прихильників (Гюлен проживає понад 20 років в добровільному вигнанні в США). Тоді загинули близько 250 осіб. Сам Ґюлен ці звинувачення відкидає.
Пізніше влада Туреччини закликала Киргизстан закрити мережу турецьких шкіл «Себат», які, як вважалося, мають відношення до Ґюлена. Але тодішній президент Алмазбек Атамбаєв відхилив цю вимогу, заявивши, що ці ліцеї не представляють жодної загрози. Однак в 2017 році мережа освітніх установ пройшла перереєстрацію як місцева організація та отримала нову назву – «Сапата».
У 2018 році влада Туреччини запропонували новий формат взаємодії в освітній сфері шляхом співпраці з державним фондом «Мааріф», замінивши школами фонду освітні установи «Сапата». У травні 2021 року Міносвіти Киргизстану повідомило, що до початку нового навчального року в Бішкеку відкриється перша школа фонду «Мааріф», де буде 61 клас”.
