До зникнення в Киргизстані відомого педагога причетна спецслужба Туреччини
Стало відомо, хто “потурбувався” про таємниче зникнення в Киргизстані турецького опозиціонера, президента тамтешньої мережі шкіл «Сапата» Орхана Інанди. Президент Туреччини Ердоган заявив, що до цієї події причетна спецслужба його країни.
Орхана Інанди викрали безпосередньо агенти турецької розвідки. Виступаючи в Анкарі після засідання кабінету міністрів, Ердоган сказав, що розвідка країни схопила Інанди і доставила його на батьківщину. Турецька влада звинувачує Інанди у зв’язках з рухом Ґюлена, який вона називає терористичною організацією, відповідальною за спробу державного перевороту в 2016 році. Ердоган також заявив, що на сьогоднішній день більше 100 осіб, імовірно пов’язаних з рухом Ґюлена, були захоплені в різних країнах світу і вивезені до Туреччини, повідомляє сайт Радіо “Азаттик” – Киргизької служби Радіо «Свобода».
Національна телекомпанія TRT показала фото Орхана Інанди в кайданках між двома турецькими прапорами.
Робоча група ООН з таємних затримань раніше повідомляла, що Анкара практикує насильницькі захоплення громадян Туреччини в інших країнах, зокрема згадувалося викрадення шести чоловік в Косово 2018 року.
Нагадаємо, що громадянин Киргизстану Орхан Інанди, керівник освітньої мережі «Сапата» у цій країні, зник у Бішкеку пізно ввечері 31 травня за дуже загадкових обставин.
Його машину знайшли рано вранці 1 червня в центрі столиці: двері авто були відкриті, цінні речі залишилися всередині недоторканими. Дружина Інанди припустила, що її чоловіка утримують в посольстві Туреччини. 5 липня вона вийшла на одиночний пікет у центрі Бішкека. Громадськість також провела протестний мітинг на підтримку Орхана Інанди.
53-річний Інанди проживав у Киргизстані з 1995 року. У нього було подвійне громадянство – Туреччини і Киргизстану.
Викрадення цього педагога збурило суспільство. 6 липня посла Туреччини в Киргизстані Ахмета Догана було викликано в Міністерство закордонних справ – йому вручили ноту протесту.
Киргизька влада заявила про неприпустимість подібних дій, які грубо порушують основні принципи і норми міжнародного права, в тому числі у сфері прав і свобод людини. Вона закликала Туреччину повернути Орхана Інанди в Киргизстан і вжити всіх необхідних заходів з метою цивілізованого ставлення до затриманого відповідно до норм міжнародного права.
Раніше заступник міністра закордонних справ Киргизстану Айбек Артикбаев заявив на парламентських слуханнях, що в 2019 році уряд Туреччини просив екстрадувати Інанди. Але Бішкек відповів відмовою – Інанди є громадянином Киргизстану.
Тим часом у Бішкеку політичні діячі незадоволені реакції тамтешньої влади.
«Ганьба нашим спецслужбам, які дали можливість іншим розвідкам спокійно господарювати в нашій країні», – сказав депутат Дастан Бекешев, коментуючи ситуацію з Орханом Інанди. -Це є показником рівня нашої спецслужби. Протидії з боку контррозвідки немає, – сказав він. – В Киргизстані, може, і буде тихо, не дивлячись на такі порушення, але міжнародне співтовариство, думаю, вже розуміє, де ми, хто ми і хто нами керує. Ніхто не буде проводити спецоперацію і потім повертати Орхана Інанди. І я впевнений, що наша країна не буде наполегливою у цьому питанні”.
Депутат Аїда Касималіева вважає, що викрадення людини – кричуща і сумна історія для Киргизстану, для взаємин з Туреччиною.
«Це питання суверенності країни, питання її гідності. Це стосується кожного громадянина. Ми, депутати, будемо вимагати розслідування, залучення міжнародних експертів, міжнародних організацій. МЗС не повинен мовчати. Орхан Інанди – громадянин Киргизстану. Держава повинна нести відповідальність за кожного громадянина», – заззначила Касималіева.
Між іншим, минулого місяця міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила: якщо Інанди схоплять і доставлять до Туреччини, йому там загрожує несправедливий судовий розгляд за звинуваченням у тероризмі, а також жорстоке поводження і тортури.
За останні п’ять років Туреччина закликала десятки країн закрити сотні шкіл і навчальних закладів, пов’язаних турецьким священнослужителем Фетхуллахом Ґюленом. Ця людина була колись одним із близьких Ердогана, але потім став його ворогом. Анкара звинувачує Ґюлена в спробі державного перевороту, сам Ґюлен категорично відкидає причетність до путчу.
Після спроби державного перевороту турецька влада заарештувала десятки тисяч людей за підозрою у зв’язках з рухом Ґюлена і провела масштабні чистки в армії, а також у владі.
