Польські археологи знайшли скарби доньки князя Володимира Великого
В польському Слушкуві біля Каліша археологи виявили скарб із 6,5 тисячі срібних монет в лляних мішечках, срібних злитків, фрагментів свинцю, а також золотих обручок. Одне з них, на думку дослідників, належало Марії Добронезі – дочці Великого князя київського Володимира Святославича, молодшій сестрі Ярослава Мудрого, дружині польського князя Казимира I Реставратора, матері короля Польщі Болеслава II.
Знахідка датується приблизно 1105 роком, передає Archeologia.com.pl.
Як зазначається, кільце має напис кирилицею “[Господ]ипомъзи [ра]бесвое[и] Марии / “Господи, допоможи рабі своїй Марії”.
Спочатку вчені оголосили, що скарби належать до рубежу XI та XII століть, і кільцем могла володіти дочка київського князя Святополка Ізяславича від другого шлюбу Марія.
“Ми знаємо, що в той час дружиною Болеслава Кшивоустого була русинська принцеса, на ім’я Збислава. Згідно з літературою, у неї мала була бути сестра Марія, яка була одружена з Петром Влостовичем. Широко поширена думка, що Марія була дочкою Святополка Ізяславича (князя Києва)”, – розповів професор з Інституту історії Польської академії наук у Варшаві Адріан Юсупович, передає naukawpolsce.pap.pl.
Однак після додаткового аналізу з’ясувалося, що коштовності зі скарбниці у Слушкуві датуються приблизно 1105 роком, таким чином це кільце можна віднести до княжни Марії Добронеги (1012–1087), дочки великого князя Київського Володимира Великого і дружині Казимира Реставратора.
“Герцогиня була бабусею князя Збігнєва і могла подарувати йому кільця та обручки, які належали їй та її чоловікові. При таких даних версія з Марією – дружиною Петра Влостовича здається малоймовірною”, – йдеться в публікації.
За словами доктора з Інституту археології та етнології Польської академії наук Адама Кендзерського який керував дослідженням і розкопками на кукурудзяному полі в Слушкуві, виявлений у листопаді сенсаційний скарб з динарами, обручками та злитками став одним з найінтригуючих скарбів в Польщі.
“Обручки, ймовірно, були зроблені з дорогоцінних каменів, відполірованих напівкруглим способом. Вони додатково прикрашені золотими гранулами. Велике кільце конічне та багатокутне, а менше – у формі стержня з перфорованими поглибленнями”, – розповів археолог Даріуш Вичолковський.
