У Раді з’явився законопроєкт про зміни у місцевому самоврядуванні. Корегують статус старост

Група депутатів зареєструвала у парламенті законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост”. Документ пропонує низку важливих концептуальних новацій.

Суттєві зміни є у принципах призначення старост. У законопроєкті є норма щодо обов’язкового громадського обговорення (громадських слухань, зборів, інших форм консультацій з населенням) у межах відповідного старостинського округу. І вже за результатами такого обговорення кандидатура старости пропонується керівником об’єднаної територіальної громади для затвердження радою.

Як зазначає народний депутат України VІII скликання, кандидат наук з державного управління Олена Бойко, “пропонується старості надати нові повноваження до вже існуючих:

  1. “право на гарантований виступ на…. засіданнях виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу”;
  2. сприяння жителям відповідного старостинського округу у підготовці документів, що подаються у тому числі до …. відповідних органів виконавчої влади;
  3. виконання окремих завдань адміністратора центру надання адміністративних послуг, у разі утворення такого центру (за рішенням органу місцевого самоврядування).
  4. Є також зміна існуючих повноважень: якщо нині “староста бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу”, то пропонується, що староста братиме участь у підготовці пропозицій до проекту бюджету.
  5. Проєктом передбачається, що староста не рідше одного разу на рік звітуватиме про свою роботу не лише перед радою (чинна норма), а й перед жителями старостинського округу, у порядку, визначеному Положенням про старосту”.

Від редакції “Українського репортера” наголосимо: законодавчі зміни є надзвичайно важливими і дуже на часі. Бо яка нині практика? В багатьох містах, селищах до керма громадами прийшли лідери з волюнтаристськими, певними диктаторськими принципами в роботі, і вони здебільшого орієнтовані на задоволення фінансових, матеріальних апетитів свого клану, своїх політичних вождів. Завдяки таким “принципам” їм вдалося сформувати підконтрольну депутатську більшість в тій чи іншій раді, яка голосує так як скаже місцевий “князьок”. І це яскраво проявляється під час призначення сільських старост. Клан голосує за тих старост, які віддано будуть служити новому правителю. Звичайно, така “демократія” докорінно розходиться з принципами народовладдя, волевиявлення сільських громад, їхнього бажання бачити на посаді старости тих людей, які зарекомендували себе сумлінною працею на посаді і які справді виражають волю народу.

Тому закономірно, що депутати звернули увагу на ці жахливі перекоси в законодавстві.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *