Південь бере реванш. Погляд з Америки

03.06.202516.06.2025 Юрiй КІРПІЧОВ 0 коментарів Дональд Трамп, США

Трамп і його тарифи – головні теми новин, що вже дратує.

Ах, Трамп ввів нові тарифи проти Канади! О, проти Китаю! Нічого собі, проти ЄС! Ого, проти всього світу! 25%, 50%, 145%, 500%! Трамп скасував раніше введені тарифи і ввів нові. Трамп відклав введення нових тарифів. Тарифи! Трамп! Тарифи!! Трамп!!!

Як би ви коротко і лаконічно висловили своє ставлення до нього та його тарифів? Без двозначностей, але й без нецензурної лексики? Підійде евфемізм «задовбав». Ну, ви зрозуміли…

Професор Ліпсіц каже, що Трамп застряг у кінці 19-го століття зі своїм протекціонізмом, ізоляціонізмом і доктриною Монро, наводить приклад тарифів Смута-Хоулі, які перетворили банківську кризу 1929 року на Велику депресію, але я боюся, що коріння феномену Трампа і виродження Республіканської партії йдуть глибше і розгалужуються набагато ширше. Боюся, що Громадянська війна не закінчилася в 1865 році, і Південь зараз бере реванш.

З листопадових виборів минуло понад півроку, і настав час визнати справжні причини поразки демократів.

Расизм і образа білих чоловіків

Згадайте, як політологи та дані соціологічних опитувань переконували нас у тому, що переможця визначатиме не ставлення до війни в Україні, не питання свободи та прав людини, а ціни в магазинах. Економіка, мовляв, стоїть на безперечному першому місці серед проблем, що хвилюють американців.

Хоча за Байдена ми не відчували особливих проблем з економікою, хіба що яйця подорожчали. Рекордно низький рівень безробіття, повага і довіра сусідів і союзників, рясний дощ інвестицій, зростання фондових індексів і феноменальна капіталізація американських компаній, дешевий бензин нарешті –відмінна була економіка! Не те, що нинішня, що б’ється в лихоманці. Отож-то демократів цей фронт не хвилював.

Тож сумніви мусили нас відвідати ще тоді. Що ж цьому завадило? Сором. Було соромно визнавати правоту знущань Задорнова, мовляв Америка по суті проста країна, навіть простувата, незважаючи на її 4000 університетів і коледжів, включаючи блискучі Гарвард, Массачусетський технологічний інститут і Стенфорд, всіх її Нобелівських лауреатів, велику літературу і величезні технологічні досягнення. І своєю примітивною мовою, простими рішеннями складних питань, простими гаслами і обіцянками Трамп близький і зрозумілий простим людям. А їх в країні багато і цього разу вони перемогли на виборах.

Більш того, хоча Америка породила безліч культів, явищ, мод і рухів, які не тільки дратують, але і різко відкидаються прихильниками консервативної моралі (джаз, рок-н-рол, бікіні, міні-спідниці, хіпі, гей-паради, вокізм, горезвісні DEI, MeToo і так далi), в 21 столітті вона залишається досить патріархальною країною – в прямому сенсі. Пам’ятаєте, що відрізняє патріархат від матріархату? Плюс спадщина Півдня. Чому, врешті-решт, переміг Трамп? Відповідь проста, як з’їдене яйце: расизм і чоловіче обурення – білі чоловіки вважали себе ущемленими в сучасних технологічних і занадто ліберальних Сполучених Штатах. Вони програють освіченим китайцям та індійцям, працьовитим латиноамериканцям та іншим новим іммігрантам.
Тому демократам не варто було вдруге наступати на ті ж граблі, що і в 2016 році, і висувати жінку кандидатом у президенти. Тим більше темношкіру.

Трамп переміг не через ціну на яйця чи через неприйняття трансгендерів, а тому, що роздмухував ксенофобію та апелював до простих білих чоловіків. Вони повинні бути головними в державі! І чоловіки відгукнулись: 58% з них віддали перевагу брутальному лідеру-мачо перед занадто освіченій і інтелігентній кольоровій жінці. Навіть латиноамериканці, які відразу отримали по перше число. Навіть євреї, які ще отримають – не дарма Трамп ненавидить університети, науку і освіту. Розумників він не любить.

До чого тут Південь? До того, що расизм і маскулінність – це спадщина рабовласницьких штатів, подивіться на карту: вони всі червоні, республіканські. Недарма спікер Палати представників в 90-х роках минулого століття Ньют Гінгріч, один з головних організаторів переродження-виродження Республіканської партії і повитуха трампізму, зізнавався, що використовував для цього риторику і гасла Півдня – і методи радянської пропаганди. У віці 81 років він все ще тримає руку на пульсі Республіканської партії, і я іноді отримую від нього листи на підтримку Трампа.

Тарифи як ідеологічна зброя

Але яким боком пов’язані Трамп з Півднем та його тарифами? Уявіть, пов’язані. У 2022 році я опублікував статтю в газетi Civil War News (виходить в Чарльстоні, штат Південна Кароліна) про тарифи на товари, що ввозяться до США (Kyrpychov Yuriy. The Civil War, Tariffs, and Baltic Trade. April 2022). Так що в темі.

Чому саме в цій газеті? Судячи з назви, вона досить спеціальна. Річ у тому, що деякі історики і політики вважають тарифи однією з причин Громадянської війни, а датсько-голландський проект STRO, в якому я брав участь, дозволив залучити дані, які раніше були складними у використанні. Сам факт того, що такі видання виходять на Півдні, а ця газета не одна, є ще й журнали, присвячені тій війні, говорить багато про що. Про те, що жителі Півдня не забули поразки і все ще мріють взяти реванш. Що ж, багато в чому їм це вдалося: Трамп прийшов до влади вдруге, їхня партія домінує в обох палатах Конгресу, а їхні судді також мають подвійну перевагу у Верховному суді.

Отже, працюючи над статтею, я звернув увагу на те, що на початку нинішнього століття з’явились автори, які переписували історію Громадянської війни. Це Томас ДеЛоренцо, «Справжній Лінкольн», 2002; Леонард М. Скрагс, «Не громадянська війна», 2011; Уолтер Вільямс, “Чи була громадянська війна через тарифні збори?”, стаття Washington Examiner, 19 лютого 2013 року.

Вони кажуть, що головною причиною війни були не рабство, не права штатів, а несправедливі тарифи, що вдарили в першу чергу по південних штатах. Кажуть, що жителі півдня платили 87% від усіх тарифів США. Що є відвертою брехнею в дусі Трампа. Так що він сам, як і феномен трампізму, а також їх любов до тарифів виникли не на порожньому місці – діяльність Гингрич and Co. принесла плоди.

Насправді, як випливає з листа міністра фінансів США, все було навпаки: в останньому передвоєнному 1860 році промислово розвинені, багаті штати Півночі, які споживали левову частку імпорту, платили 86,7% від суми всіх тарифів, а аграрні, рабовласницькі (для рабів в теплому кліматі достатньо бавовняних штанів і ситцевих суконь) штати Півдня – 13,3%. І так було протягом усієї історії США.

Порівняйте: згідно з архівами Конгресу, тільки митниця порту Нью-Йорка повідомила про прибуток у розмірі 35 255 452,75 доларів США у 1858-59 фінансовому році. При цьому митниці всіх портів Півдня дали лише $2 120 058,76. А Дуглас Б. Болл у своїй книзі «Фінансовий провал і поразка Конфедерації» (1991) наводить дані (з посиланням на документ Бюро перепису населення), з яких випливає, що в 1860 році на Півдні було зібрано менше 8% всіх мит країни.

Звідки ж взялися неправдиві цифри? З промови конгресмена від штату Алабама Джебса Каррі в 1860 році в своєму окрузі, в якій показано, що 90 доларів (на Півдні) і 17,5 мільйонів доларів (на Півночі) у вигляді тарифів, зібраних між 1833 і 1837 роками, з посиланням на звіт міністра фінансів за 1838 рік. Давня схильність жителів півдня підміняти справжні причини війни очевидна.

Проект СТРО

Sound Toll Registers Online – цей дансько-голландський проект присвячений створенню зручної, структурованої, перекладеної на сучасну мову, оснащеної розвиненим довідковим апаратом і, найголовніше, загальнодоступної бази даних STR, митних регістрів Зунду. Через цю протоку йде основний потік суден на Балтику і звідти. Брав участь у проекті, що дозволило мені публікувати статті в журналах «Знання-Сила», «Наука і життя», «Звезда», «Культура i життя», The Artilleryman magazine, військово-морському збірнику «Гангут» та ін. В тому числі в газеті вчених і популяризаторів науки «Троїцький варіант – Наука». I в згаданій газеті Civil War News («Новини громадянської війни»).

Одним з важливих підсумків публікації стала… реструктуризація самого проекту: сотні записів були перенесені з розділу «Велика Британія» в розділ «Північна Америка». Помилки були викликані схожістю назв американського Чарльстона і невеликого шотландського порту Чарльзтаун, якому приписували плавання з Америки. Що свідчить про одну із складностей роботи безпосередньо з реєстрами (їх багато, починаючи з почерку митних переписувачів) та корисність нової бази даних. Це був мій найбільший внесок у проект.

Тарифи як інструмент руйнування демократії

Днями федеральний суд з міжнародної торгівлі призупинив дію більшості тарифів Трампа – вони неконституційні і шкідливі для країни. З цієї ж причини суди призупинили дію багатьох указів президента. Можна сказати, що суди США – це остання опора системи поділу влади, знаменитої системи стримувань і противаг, на якій тримається будь-яка демократія.

Однак апеляційний суд, до якого адміністрація Трампа негайно звернулась, призупинив це рішення до розгляду деяких сторін справи. Судячи з усього, остаточний вердикт винесе Верховний Суд. Але сьогодні (пишу в понеділок, 2 травня) пролунали заклики від багатьох членів команди Трампа, який рветься в диктатори, ігнорувати рішення суду і продовжувати стягувати тарифи! Чесно кажучи, я не знаю, які саме, і не впевнений, що це знають самі автори – за два місяці їх прийняли, відклали, зробили винятки, ввели нові і знову відклали стільки, що в цьому хаосі диявол зламає ногу.

Схоже, наш Донні Хоробруватий остаточно зійшов з розуму (вночі він написав, що Байден був убитий у 2020 році, а його клони та роботи виконували президентські обов’язки), не витримав глузувань (його прозвали TACO, боягузливе курча) і пішов у останню та вирішальну битву. Тарифи дійсно можуть призвести до громадянської війни. Боже, бережи Америку!