Америка нарешті покарає турецьку владу санкціями за купівлю російських ракет

Нова адміністрація Білого Дому на чолі з президентом Джо Байденом узяла курс на жорстке і принципове ставлення до діяльності президента Туреччини Ердогана та його диктаторського стилю керівництва країною.

Зокрема, у Державному департаменті США вважають, що турецьке Управління оборонної промисловості (SSB) заслуговує санкцій за угоди з російським оборонним сектором. До таких висновків дійшов Державний секретар Ентоні Блінкен.

Санкції передбачені законом “Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій” (CAATSA). І вони повинні діяти щодо SSB, його керівника Ісмаїла Деміра і ще трьох осіб. Відтепер американцям забороняється вести справи з цими громадянами Туреччини. Їхні активи заморожуються у США, американських віз вони не одержать.

Серед обмежувальних заходів – табу на експорт американської продукції. Забороняється видавати SSB кредити на суми понад 10 мільйонів доларів.

Йдеться про давнішню справу щодо придбання оборонним агентством Туреччини російських зенітно-ракетних комплексів далекого радіусу дії С-400.

Влада Ердогана прийняла рішення придбати чотири батареї комплексів С-400 за $2,5 млрд ще у серпні 2016 року. Це викликало велике незадоволення американських урядовців, які пояснювали Анкарі, що ця торговельна угода поставить під загрозу військові технології та армію США, а також стане певною підмогою російській оборонці і надасть Москві доступ до збройних сил Туреччини та її секретам.

Однак Ердоган вперто пішов на угоду з Кремлем. Утім, йому «прощалося» багато що з боку Дональда Трампа (і не тільки це), хоч більше року представників обох партій у Конгресі США гостро критикували політику Ердогана. (Читайте матеріал “Ердоган викинув лист Трампа у смітник”.)

Туреччина купила російські ракети, хоч у неї був вибір – вона розглядали можливість придбати американські MIM Patriot, китайські HQ-9, французькі SAMP/T.

12 липня 2019 року Міноборони Туреччини оголосило про початок постачання російських ЗРК С-400 для потреб своєї армії. Перші компоненти С-400 були доставлені на авіабазу Мюртед біля Анкари російськими транспортними літаками.

В серпні 2020 року стало відомо про підписання контракту на постачання другого полкового комплекту С-400 до Туреччини.

Нагадаємо також, що Вашингтон критикує дії Ердогана не тільки у військовій сфері.

Нинішньої весни американські сенатори направили від двох партій лист до адміністрації Джо Байдена із закликом до президента Байдена і до Білого дому чинити тиск на турецький уряд, щоб він поліпшив свої показники з дотримання прав людини, наголошуючи на його зростаючому авторитаризмі щодо опозиційно налаштованих громадян.

Сенатори Рон Уайден, демократ з Орегона, і Марко Рубіо, республіканець з Флориди, закликали нову адміністрацію Байдена натиснути на турецький уряд, щоб Анкара поліпшила становище в галузі прав людини. Адже влада Ердогана продовжує переслідувати опозиційно налаштованих громадян як усередині країни, так і за кордоном.

У цьому листі, підписаному більш ніж 50-тьма іншими сенаторами, зазначається, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган своєю політикою призвів внутрішню опозицію до маргиналізації, змушуючи критичні засоби масової інформації або замовкнути або підлаштовуватися під його режим. На його совісті також зачищення незалежних суддів і заміна їх прихильниками своєї партії, ув’язнення безлічі журналістів.

«Останніми роками уряд Ердогана нахабно атакував курдів, що борються з ІДІЛ в Сирії і які мали підтримку з боку США; крім того, він купив російські системи ППО, незважаючи на попередження про те, що вони несумісні з технологіями США, а також закликав Азербайджан використовувати насильство для врегулювання територіального спору з Вірменією», – написали сенатори. Конгрес вперше в історії прийняв резолюції про визнання геноциду вірмен в обох палатах.

Президент Ердоган також намагався чинити тиск на США та інші країни з метою видачі турецьких громадян, яких він звинувачує у невдалому перевороті в 2016 році. Уряд Ердогана намагався змусити замовкнути критиків в Сполучених Штатах за допомогою повідомлень Інтерполу, як це було, наприклад, з Енесом Кантером (він має турецьке походження, проживає в США, грає за НБА і є адвокатом з прав людини). Турецький уряд розшукав його сім’ю, яка проживає в Туреччині, і тиснув на цю родину.

Сенатори відзначають, що Сполучені Штати мають значну можливість вплинути на зухвалу ситуацію з правами людини в Туреччині, оскільки Америка є важливим союзником у ключовому регіоні світу.

«Ми вважаємо, що Сполучені Штати повинні вимагати від союзників і партнерів більш високих стандартів і відверто говорити з ними про проблеми прав людини і відступу від демократії», – написали сенатори.

Конгрес США, як в Палаті представників, так і в Сенаті, прийняв декілька пакетів санкцій проти лідера Туреччини на попередній законодавчій сесії, однак ці санкційні пакети були в кінцевому підсумку зупинені колишнім лідером сенатської більшості Мітчем Макконнеллом, близьким союзником колишнього президента США Дональда Трампа.

У різкому листі, в якому більше половини зі ста американських сенаторів висловили  велику стурбованість, міститься також заклик «дати зрорзуміти президенту Ердогану і його адміністрації, що вони повинні негайно припинити репресії проти інакомислення всередині країни і за кордоном, звільнити політичних в’язнів і в’язнів совіті, змінивши свій авторитарний курс.

Законодавці-демократи і республіканці в різних двопартійних законопроєктах переважною більшістю голосів проголосували за введення військових і фінансових санкцій проти Туреччини і зокрема Ердогана після військової операції країни проти союзних США курдських сил на північному сході Сирії в жовтні 2019 року.

У листі також міститься посилання на доповідь Freedom House, в якому Туреччина була оцінена як «Невільна» у звіті «Свобода у світі» за 2020 рік.

Незважаючи ні на що, Уряд Ердогана продовжує арештовувати критично налаштованих журналістів і письменників-дисидентів. Останніми роками опозиційні оглядачі піддавалися нападам на вулицях.Водночас чимало підозрюваних в таких злочинах були негайно звільнні судом.

Читайте також:

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *