УГКЦ оголосила про перехід на новий календар
Із 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква перейде на новий календар для нерухомих свят. Таке рішення ухвалив Архиєрейський Синод УГКЦ, повідомив 6 лютого Блаженніший Святослав.
Він заявив, що Великдень та пов’язанні з ним свята святкуватимуть так, як і зараз. Натомість усі свята зі сталими датами відзначатимуть за новим календарем, починаючи з 1 вересня 2023 року. Блаженнійший наголосив, що відтепер УГКЦ святкуватиме Різдво 25 грудня.
«Потрібно зауважити, що відповідний календар має два цикли або два види свят, які ми святкуємо. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем. І це так звані нерухомі свята – свята, які кожного року випадають на одну і ту саму дату. А є інша група свят, які ми святкуємо за місячним календарем. Це так звана “Пасхалія”, тобто, свята, які пов’язані із святом Пасхи. І це є “рухомі свята”. Бо Пасха припадає завжди на неділю і завжди на іншу дату ця неділя припадає. І тому це є свята, які постійно рухаються», – розповів глава УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук.
Водночас ті парафії чи поодинокі громади, які ще не готові перейти на новий календар, за благословенням єпархіального єпископа можуть залишатися на юліанському календарі до 2025 року.
Блаженнійший пояснив, що запровадження нового календаря почнеться з 1 вересня, оскільки саме тоді, за візантійською традицією, починається релігійний рік за григоріанським календарем. Зараз же він починається з 14 вересня.
Він додав, що загалом календарна реформа відбуватиметься у два етапи. З 2023 року запрацює перша частина реформи, а до 2025 року, сподівається глава УГКЦ, католицька та православна Церкви дійдуть до спільного рішення щодо переходу на новий календар і свят Пасхалії.
Юліанський календар запроваджений у 46 році до нашої ери римським імператором Юлієм Цезаром. Календарна реформа, що призвела до запровадження більш точного григоріанського календаря, відбулась у 1582 році за ініціативи голови католицької Церкви папи Григорія ХІІІ. Тоді православні церкви відмовились перейти на нову систему літочислення.
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає в тому, як обчислюються високосні роки, через що з часом збільшується різниця в датах між календарями. Якщо в XVI столітті вона становила 10 днів, то у XXI столітті вона становить 13 днів. До наступного століття різниця в датах між календарями досягне 14 днів і у 2101 році православні церкви, якщо не перейдуть на григоріанський календар, відзначатимуть Різдво уже не 7, а 8 січня.
Додамо, що в Україні вже кілька років ведеться дискусія про перехід церковного календаря УГКЦ та ПЦУ на григоріанське літочислення. У 2022 році ПЦУ дозволила святкування Різдва 25 грудня, тобто, за новим григоріанським календарем.
