У Чернятині, що на Вінничині, вперше Різдвяні свята проходять по європейськи, із шопкою

У Чернятині, що у Жмеринському районі на Вінничині, цьогоріч Різдвяні свята набули оригінального європейського колориту. Коли люди прийшли до церкви на Різдвяну службу, то одразу побачили неабиякої краси Різдвяну шопку (вертеп). Тепер у нас Різдво, як у Європі, казали захоплено. Шопка стане постійним святковим атрибутом і віряни зможуть любуватися нею аж до закінчення православних Різдвяних свят.

Авторами цього рукотворного Різдвяного дива є шанована у селі сім’я педеагогів  – Ганна та Леонід Мацанюк.

– Цю оригінальну шопку ми створили вперше, хоч таку ідею я виношувала давно, бо яке ж Різдво без коляди і шопки (вертепу), – розповідає Ганна Миколаївна, вчителька математики та фізики. – А цього року вирішила: мусимо змайструвати з чоловіком шопку, таку, яка у пам’яті з часів мого дитинства, що пройшло на Тернопільщині. Там, не дивлячись на радянські заборони, Різдвяні свята всеодно завжди були справжньою казкою, з вертепами, шопками, колядниками. І коли теперішні Різдво, Щедрий вечір захмарені війною, особливо захотілося хоч трішки додати односельцям святкового настрою. До того ж, наш зять Андрій з першого дня повномасштабного вторгнення перебуває на війні, я бачу, як сумують за татком наші внучки Марічка та Соломійка, тому й захотілося розрадити і їх. Дівчаткам така ідея сподобалася найбільше і вони залюбки допомагали дідусеві, бо він був нашим головним виконавцем.

Хоч усе робили разом – малювали макети, шукали варіанти в Інтернеті, вимірювали, вирізали, збирали необхідні матеріали. Ходили до річки за очеретом, потім зв’язували його і оздоблювали стіни. А оскільки все робили власним коштом, та й часу було обмаль, довелося дещо спростити ідею. Бо одразу хотіли замовити фігурки у Європі, але зрозуміли, що не встигнемо їх отримати до Різдва, тому довелося трохи поекспериментувати – зупинилися на варіанті вирізання лобзиком з фанери.

І ось змайстрували каркас, оздобили стіни, застелили підлогу сіном і поселили у шопку Святе сімейство – маленького Ісусика у яслях, Матір Божу, Святого Йосипа, трьох царів та овечок, осла і навіть верблюда. А два ангели над шопкою сповіщають про народження Христа та пророчать довгожданну перемогу Україні. Також підсвітили шопку гірляндою, що надало їй ще більшої святковості.

Поки робили шопку, з’явилося багато нових ідей, які умільці планують втілити вже наступного року. Першокласницям Марічці і Соломійці дуже сподобалося майструвати з дідусем. Треба сказати, що Леонід Олексійович, вчитель трудового навчання, – майстер на усі роки. У Чернятинській школі діє постійна виставка його різноманітних робіт з дерева і металу, різьблених і випалених.

Автори цього творчого сімейного проекту дуже радіють, що їх робота так сподобалася односельцям. На Різдвяні свята ще й випадає храмове свято села Чернятин, тож шопкою мали змогу полюбуватися гості, запрошені на святкову Службу священники сусідніх парафій. До речі, віднедавна церкву було відвойовано зусиллями людей у московського патріархату і цьогорічне Різдво вже святкували у Православній церкві України разом із новим священником, Отцем Миколою. Він родом із Львівщини, тому дуже зрадів, що у церкві Різдво буде із шопкою.

«Насправді, дуже важливо, що шопка, чи Різдвяний вертеп, це не просто макет відображення вифлеємської стайні в ніч Різдва Христового і що люди любуються її красою. У ці величні дні ми всі замислюємося, що Ісус Христос несе нам мир, радість, любов та надію на перемогу. І це все у нас обов’язково буде, – каже Ганна Мацанюк. – І люди наші дуже згуртувалися. Цього року, мені видається, односельці як ніколи здружилися у  Різдвяній коляді – усе село обійшли, усіх обколядували-обвіншували, щастя, здоров’я кожній сім’ї побажали, та перемоги нам усім.  Десять тисяч гривень із наколядованих грошей направимо на потреби наших захисників, а решту коштів передамо на розбудову церкви».

У Щедрий вечір сім’я Мацанюк вітає читачів “Українського репортера” і всіх українців із Різдвяними святами, із Новим роком за старим стилем:

Віншуєм вам нині усі добрі люди,
Нехай Божа поміч завжди з нами буде,
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Будьмо здорові разом з діточками.
Нехай смутку й горя не буде між нами,

Хай пісня не згине у рідному краю,
Калина хай квітне в зеленому гаю,
Хай ріднеє слово серця зігріває,
А наша Вкраїна нехай процвітає!

Христос ся рождає!  Славімо Його!

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”