Рада готується прийняти новий закон про мову. Що в документі
Затягувати прийняття законопроекту №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не можна. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
“Був закон про мову, прийнятий за часів СРСР, на заміну його було ухвалено сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка. Після рішення Конституційного Суду (від 28 лютого 2018 року. – Ред.), яким цей закон визнано неконституційним, виникла правова колізія, коли у цій сфері жоден закон не діє. Щоб уникнути вакууму, якраз і необхідно якомога швидше ухвалити законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної», – сказав віце-прем’єр.
За словами Розенка, комітет Верховної Ради з питань культури і духовності підготував законопроект, який підписали понад 70 народних депутатів.
“Цей законопроект підписали представники практично всіх фракцій і груп, плюс позафракційні. Таким чином, консенсус у Верховній Раді з цього питання вже знайдено, і найближчим часом закон має бути проголосовано», – вважає Розенко.
Закликає якнайшвидше прийняти новий закон про мову і віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко.
За рішенням Уряду та Прем'єр-міністра та за участю громадськості утворено робочу групу для підготовки урядових пропозицій щодо законодавчого врегулювання питань,пов'язаних із забезпеченням розвитку української мови як державної. Новий Закон про українську мову необхідно приймати!
— В'ячеслав Кириленко (@KyrylenkoVyach) March 15, 2018
“Точкові законодавчі ініціативи, до яких ми вдавалися дотепер, себе вичерпали. Тому вже давно на часі ухвалення нового базового закону про українську мову, який забезпечить її системну підтримку. При цьому слід розуміти, що українська мова від 2014 року остаточно перестала бути лише маркером ідентичності, а перетворилася на першочергову складову національної безпеки України. І як би це не дискомфортно лунало для когось, допоки в Україні у якихось сферах чи якихось регіонах домінуватиме російська, суверенітет та територіальна цілісність будуть під загрозою.
Бо за обставин “гібридної війни” Росії проти України, таке домінування є необхідною та достатньою гарантією незворотності військової, політичної та будь-якої іншої російської присутності в Україні”, – пише Кириленко у своєму блозі.
Рахунок, будь ласка
Тепер щодо нового доопрацьованого проекту Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У пояснювальній записці до нього сказано:
“Володіння державною мовою та її використання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування є однією з обов’язкових умов для зайняття відповідних посад. Громадяни України повинні володіти українською мовою як мовою свого громадянства та використовувати її у сферах публічного спілкування. Знання української мови є неодмінною умовою набуття громадянства України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов у приватному спілкуванні”.
З проекту закону випливає, що українська мова стане обов’язковою в усіх сферах життя. Вільно володіти державною мовою повинні будуть всі державні та політичні діячі, держслужбовці, посадовці органів місцевого самоврядування, офіцери ЗСУ, правоохоронці, дипломати, судді, члени Нацкомісій й агентств, адвокати, нотаріуси, освітяни, науковці та медики.
Для отримання українського громадянства іноземцям доведеться складати іспит на рівень володіння державною мовою. Їхні знання перевірятимуть у Центрі української мови.
Державна мова стає обов’язковою в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, установах і організаціях. Усе діловодство та документообіг вестиметься лише українською.
Насамперед українізації підпадають освіта та культура. Викладати, приймати іспити, захищати дипломи і дисертації доведеться українською мовою. Те ж саме стосується театру, кіно й інших напрямів мистецтва. Афіші, плакати, підписи до експонатів – все має відповідати державній мовній політиці. Всі фільми та вистави повинні дублюватися українською – за допомогою субтитрів або озвучування. Українською мовою спілкуватимуться з глядачем і читачем телебачення, радіомовлення та друкована преса.
Видавці або продавці книг мають забезпечити державною мовою не менше 50% продукції. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжок іншими мовами.
Спілкуватися з клієнтами на робочому місці лише українською повинні будуть працівники всіх підприємств, установ і організацій усіх форм власності. Тобто, всі продавці, консультанти та обслуговуючий персонал зобов’язані будуть звертатися лише українською. Винятки можливі, якщо клієнт наполягає на іншій мові.
На українську перейде весь транспорт в Україні. Державною мовою перекладуть вивіски, рекламу, маркування на товарах, оголошення в транспорті та будь-які інші написи, пов’язані з обслуговуванням і торгівлею. Цікаво, що українською мовою мають бути перекладені інтернет-сайти всіх підприємців, які реалізовують товари та послуги в Україні.
Українською вестимуться всі публічні заходи, в тому числі спортивні.
“Мовна поліція” накладатиме штрафи
За дотриманням стандартів мови стежитиме спеціальна Національна комісія зі стандартів державної мови. Поки що такого органу влади немає. Ця комісія створить і Центр української мови, який перевірятиме рівень знань. За результатами іспиту на рівень володіння українською мовою він видаватиме Державний сертифікат.
З тексту закону незрозуміло, хто складатиме там іспити, крім іноземців. Незрозуміло також, чи прирівнюється диплом про вищу освіту до Державного сертифікату. Лише сказано, що складання іспиту на рівень володіння українською мовою вперше для громадян України є безкоштовним.
Тобто, теоретично, всі категорії громадян, які для набуття певних посад зобов’язані вільно володіти державною мовою, повинні будуть здавати кваліфікаційні іспити.
Функціонуванню української мови як державної у всіх сферах суспільного життя сприятиме Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабмін. Цей “Омбудсмен для мови” керуватиме компетентною службою у складі 27 мовних інспекторів і може на підставі скарг чи власної ініціативи призначати мовну експертизу чи проводити мовне інспектування.
Якщо “мовна поліція” виявила порушення у сфері мовного законодавства, вона може застосувати адміністративне стягнення.
