Неординарний вчинок львівського медика Олександра Ябчанки, який 26 квітня спалив диплом кандидата наук на знак протесту проти того, що “вченими” стають такі одіозні діячі як Ілля Кива, викликав великий резонанс у суспільстві.
Редакція “Українського репортера” публікує деякі характерні відгуки і коментарі із Фейсбуку.
Ось грунтовний допис на цю тему менеджерки проектів Української Гельсінської спілки з прав людини Ольги Решетилової:
“Свого часу я багато писала про такі поняття, як академічна свобода, наукова чесність, вільний університет…
Це було в далеких нульових. Але вже тоді було достаменно зрозуміло, що ці благородні поняття не мають жодного стосунку до науки в Україні. Знаєте, чому? Бо для цих величних понять необхідною умовою є такі приземлені риси індивідума як совість, гідність і чесність. Те, що з радянських часів розтоптане, розчавлене в кожному українському науковцеві. А за нинішніх часів перетворене на смішний мем. Яка може бути гідність у людини, яка йде до складу вченої ради, щоб пожерти делікатесів після захисту?
Наука в Україні – це профанація, симулякр, в якому існують тисячі людей. Вони імітують науку, освіту, конкуренцію. Ректори плазують перед Міносвіти, щоб їм дали держзамовлення, фінасування, рейтинг, ще щось. Викладачі плазують перед вченими радами і адміністрацією, щоб їм дали захиститися, щоб дали години, бо треба щось їсти, щоб зберегли місце на кафедрі… Студенти плазують перед викладами… Я вже мовчу про тих, хто хоче займатися чистою наукою без викладання.
Не знаєте, де тут місце гідності?
А потім все це вивалюється на ринок праці, імітує наукові чи промислові досягнення, підтримує антинаукові і антиглуздові теорії і в кінцевому результаті ціла країна не може елементарно організувати процес щеплення чи виготовити непрострілюваний бронік для військових.
Все це щодня відбивається на якості нашого життя.
Виходить, що якість починається з Особистості. З особистої порядності, з сили волі людини сказати «ні» системі. Попри бажання особистого комфорту і ілюзії полегшеного життя.
Чим більше буде таких людей, як прекрасна, інтелектуальна і талановита Olesya Yaremchuk, яка перекреслила роки роботи, але не пішла на угоду з совістю, чи як чудовий і незламний Ябчанка Олександр, який на знак протесту спалив своє кандидатське посвідчення, тим вищою буде якість нашого життя.
А знаєте, в чому фокус?
Такою людиною може стати будь-хто з нас.
Просто не піддаватися там, де треба переступити через власну гідність і де нас хочуть прирівняти до Киви.
Якщо вони живуть на цьому дні, чи повинні там залишатися ми?”.
