Covid-19: чи є безсимптомна інфекція небезпечною?
Серед дослідників коронавірусу немає єдиної думки, чи є безсимптомна інфекція “мовчазним розповсюджувачем” пандемії.
Проблема з визначенням кількості безсимптомних випадків Covid-19 полягає ось у чому. Важко позначити різницю між людьми без симптомів і носіями захворювання з інкубаційним періодом, що не завершився. Про це говорить інфекціоніст-дослідник медичного факультету Стенфордського університету в Каліфорнії Крутіка Куппалі (Krutika Kuppalli), зазначає видання nature. “Безсимптомний випадок – це коли у людини протягом усього періоду хвороби не з’являється жодних симптомів, тоді як у носія з інкубаційним періодом, що не завершився, спочатку з’являються слабо виражені симптоми, а потім вони стають дедалі серйознішими”, — пояснює Куппалі. За її словами, стандартного визначення немає.
Проведені на початку пандемії дослідження вказували на те, що кількість безсимптомних інфекцій досягає 81%. Але минулого місяця було опубліковано дані мета-аналізу, що містять результати 13 досліджень, в яких брало участь 21 708 осіб. Його автори підрахували, що кількість безсимптомних захворювань становить 17%. До безсимптомних пацієнтів вони віднесли тих, у кого за весь наступний період не було жодних основних симптомів Сovid-19. Вчені внесли до свого мета-аналізу тільки ті дослідження, під час яких за учасниками спостерігали щонайменше сім днів. Отримані дані вказують на те, що в більшості людей симптоми з’являються за 7-13 днів, говорить провідний автор дослідження Ойюнгерел Бьямбасурен (Oyungerel Byambasuren), що працює дослідником в Інституті доказової медицини при Університеті Бонда в австралійському Голд-Кості.
Бьямбасурен під час проведеного дослідження з’ясував, що у безсимптомних носіїв вірусу на 42% менше шансів заразити інших, ніж у людей із симптомами.
Вчені хочуть знати, як часто люди без симптомів передають вірус. Причина в тому, що безсимптомні інфекції залишаються переважно непоміченими. Тестування в більшості країн зосереджено на людях із симптомами.
У Женеві науковці змоделювали поширення вірусу серед людей, які живуть разом. Цього місяця вони розмістили на сайті medRxiv чернетку рукопису, де говориться, що ризик передачі вірусу від безсимптомного носія до інших людей, що живуть із ним в одному будинку, вчетверо нижче, ніж ризик передачі від людини із симптомами.
Хоча ризик зараження від безсимптомних носіїв нижчий, вони все одно становлять серйозну небезпеку для здоров’я людей, оскільки ці люди, скоріш за все, не сидітимуть на самоізоляції вдома, а спілкуватимуться з іншими людьми. Про це говорить інфекціоніст-епідеміолог Ендрю Азман (Andrew Azman) із медичного факультету Університету Джонса Хопкінса в Балтіморі. Нині він працює у Швейцарії і став співавтором вищезгаданого дослідження. “Масове спілкування таких “безсимптомних” носіїв у суспільстві може свідчити про те, що значна частина заражень відбувається за рахунок таких інфікованих без симптомів”, — говорить Азман.
Однак інші вчені не згодні з тим, яким чином безсимптомні інфекції сприяють поширенню хвороби. Якщо дослідники правильно вирахували, що безсимптомні носії створюють незначний ризик зараження, то такі люди “не є таємними переносниками інфекції”, говорить Бьямбасурен. “Вони менше кашляють і чхають, і, напевно, заражають менше поверхонь, ніж інші люди”, – зазначає дослідник.
Мюге Чевік (Muge Cevik), який працює дослідником інфекційних захворювань у Сент-Ендрюському університеті в Британії, наголошує на тому, що оскільки в більшості інфікованих симптоми проявляються, треба зосередитися на їх виявленні, позаяк це допоможе запобігти більшій частині заражень.
Можливо, імунна система безсимптомних носіїв здатна швидше нейтралізувати вірус, говорить Чевік. Але це не означає, що в таких людей імунна відповідь є сильнішою і тривалішою. Є свідчення, що в людей із важкою формою Сovid-19 нейтралізувальна імунна відповідь є набагато значнішою і тривалішою.
Хоча сьогодні ми краще розуміємо безсимптомні інфекції і процес передачі Сovid-19, Чевік зазначає, що люди повинні й далі дотримуватися запобіжних заходів, щоб знизити поширення вірусу. Серед таких заходів – дотримання соціальної дистанції, гігієна рук і носіння масок.
