Межигір’я: камо грядеши?
Пріснопам’ятне Межигір’я переживає трансформацію. Що відбувається? Чого очікувати? На питання відповідає Ірина Головатенко – речниця державної установи «Парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення«Межигір’я».
ДЕСЯТЬ РОКІВ:ЩО БУЛО, ЩО Є, ЩО БУДЕ?
-Пані Ірино, згадаймо хронологію подій: що – юридично і фактично – відбувалося з «Межигір’ям» після втечі Януковича?
– 2014 року екс-президент втік з України, а майно його колишньої резиденції було арештовано у зв’язку з кримінальними справами, пов’язаними з корупційною складовою. Поки ці справи перебували на розгляді, майно мало утримуватись. Відповідальним зберігачем стала фізична особа Денис Тарахкотелик , який за власною ініціативою зголосився зберігати майно. Саме таким чином були оформлені на той час документи.
Упродовж наступних років Україна змінювалась. Зокрема, з’являлися нові антикорупційні органи: спеціалізована Антикорупційна прокуратура, Агенція з управління арештованим майном. А вже у липні 2023 року прийнятий Закон України про створення державної установи на державних землях під назвою «Парк пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигіря». Відтак 138,6 гектарів землі, відповідно до цього закону, стали частиною природно-заповідного фонду України. Відтоді діяльність державної установи координується Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів.
– Хто на місці управлятиме Межигір’ям?
– Засновано керівний орган, який відповідно до Закону, так і називається – спеціальна адміністрація, безпосереднім завданням якої стало з нуля організувати роботу державної установи.
Річ у тім, що парк де-факто існував, але державне оформлення, в тому числі юридичне, наприклад, щодо працевлаштування працівників, треба було здійснювати з нуля. Необхідно юридично поставити на баланс держави активи, які будуть передані. Оформити землю на баланс державної установи.
З грудня 2023 року спеціальну адміністрацію очолює Сергій Юзвенко. Він формує команду, починаючи з юридичного відділу, оскільки з юридичної складової утворилася державна установа. А також набирати команду фахівців з різних напрямків, аби розвивати парк як нову туристичну перлину України.
У квітні 2024 року вийшло розпорядження Кабінету міністрів України, відповідно до якого арештоване рухоме майно на території Межигір’я ( йдеться, зокрема, про критичну інфраструктуру – насоси, електрику, картини, меблі тощо) має бути передане в управління державній установі.
Задля цього міжвідомча комісія у складі прокурора спеціалізованої прокуратури, представника людини, яка є зберігачем з 2014 року, представників АРМА ( Агенції з управління арештованими активами) і представників спеціальної адміністрації мають пройти територією, оглянути рухоме майно, яке було описане і взяте на зберігання в 2014 році, і яке нині відповідно до розпорядження Кабміну має бути передане в державне управління державній установі. Фінальним результатом роботи комісії має стати факт: на державній землі працює державна установа, яка управляє державним майном.
Тобто Межигір’я є невід’ємною частиною економіки України: всі надходження відтепер – до державної скарбниці.
– Починаючи з 1 травня в Межигір’ї працює міжвідомча комісія. Що вдалося за цей час?
– Оглянуті, зокрема, об’єкти критичної інфраструктури. Триває підготовка до передачі майна в управління парку-пам’ятки. Готуємось до офіційного відкриття, яке розпочнеться саме з того, що зможемо сказати: всі надходження від діяльності парку-пам’ятки Межигір’я йдуть до державної скарбниці.
Під час офіційного відкриття розкажемо про плани щодо збереження і розвитку Межигір’я, нові можливості відпочинку для людей різного віку та різних категорій. І надалі розповідатимемо про те, які додаткові можливості для відпочинку будуть.
Паралельно працює комісія з виявлення тварин . Щоб тварини були юридично оформлені, має бути певна документація, якої досі не існувало.
Наскільки я розумію, резиденція Межигір’я була облаштована як комплекс замкнутого циклу, де виготовлялася їжа, вирощувалось м’ясо, була своя вода й тепло незалежно від зовнішніх чинників.
ПРО ШАЛЕНІ ОБ’ЄМИ РОБОТИ І ЗАРПЛАТИ
– Розкажіть детальніше: хто та яким коштом обслуговуватиме доволі великий комплекс Межигір’я?
– Дуже важливо нині розвивати Межигір’я таким чином, щоб людям і надалі було тут цікаво.
На території Межигір’я – шалені об’єми роботи. Досі є активісти, які не один рік утримували парк, але жодна людина не була офіційно працевлаштована. Наразі пропонуємо офіційне працевлаштування, щоб люди, які тут працюють, платили податки та були впевнені у завтрашньому дні. Потрібні зарплати, а не лише виплати, які залежать від конкретних людей. Якщо ти офіційно працевлаштований, той більш захищений, платиш податки, маєш право на вищі соціальні виплати, стаж. Це важливо: хочемо, щоб люди, зокрема місцеві, які тут працюють, вбачали в роботі розвиток і своєї родини, і своєї місцевості. Надважливі також нові робочі місця.
– Що відбувалося 10 років у фінансовому плані?
– У зберігачів є певні претензії у зберігачів до держави. Наприклад, кажуть про борги. Водночас хотілося б почути також фінансовий звіт перед громадськістю за всі роки. Рівно 10 років люди зберігали парк Межигір’я – це буда основа домовленостей. А з іншого боку вони ж його й використовували на власний розсуд.
Ми з комісією пройшли територією і побачили: є чимало нюансів і місцин, які потребують вже зараз додаткових капіталовкладень. Важливо не забувати: реконструкція Межигір’я закінчилася 2012 року, коли заїхав Янукович. 2014 року парк Межигір’я був відкритий для людей і заїхали зберігачі. То була абсолютно нова територія. Але вже десять років все це активно використовувалось. Нині держава перебирає на себе весь комплекс, який потребує утримання, амортизації, ремонтів, замін, закупок. Навіть майно, що описане10 років тому, було найсучаснішим, тому що робилося за принципом перфектності. Та з роками певні речі застаріли в тому числі морально. Тому має бути і збереження, і передача після огляду комісії в управління державній установі, яка надалі робитиме висновки: що саме використовувати, зберігати в рамках державних стратегій і програм саме у парку-пам’ятці.
Підпорядковуємося Міністерству довкілля, оскільки Законом України землі Межигір’я визнано природно-заповідним фондом.
ЗАДУМ: ПАРК-СМАРАГД
– Чи визначені вже напрямки подальшого розвитку ?
– На моє переконання, має бути позиціонування Межигір’я як унікального парку-смарагду, де поєднано туристичні, природничі та історичні цінності .
Оскільки це природно-заповідний фонд, безумовно, тут мають бути заходи, пов’язані з науковою роботою, екологічною освітою та збереженням природи. Це один з напрямків, який точно розвиватиметься.
Туристична складова – також одна з найважливіших. Адже чудово розуміємо: все робиться насамперед для людей. І для громадян, і для гостей України.
Важливо наголосити: зараз Україна бореться. Воїни наші стоять і за незалежність, і за людей, і за всі цінності й багатства України як держави, в якій у тому числі є парк-пам’ятка Межигір’я. Коли парк почне заробляти на державну скарбницю, ми так само будемо підтримувати насамперед Збройні сили, які захищають усіх нас і природну красу України.
Тому якщо говорити про природничо-туристичні напрямки розвитку, то хочемо влаштувати все у такий спосіб, аби кожен відвідувач міг знайти свій екскурсійний маршрут для різних вікових категорій (молодіжний, родинний). Запропонувати різні види відпочину – від активного, пов’язаного, наприклад, з серйозними навантаженнями, і до реабілітації або читання книги під деревом чи на лавочці. Чому б ні?
Усе це перебуває на стадії розробки.Але ми зацікавлені, аби задуми втілилися щонайшвидше. Зацікавлені, щоб люди приїзджали і могли сказати: «Я сьогодні відкрив для себе Межигір’я і точно хочу пізнати його ще глибше».
До речі , ціна вхідного квитка буде такою, як є нині, -300 грн. за вхід для дорослих. Але в цю ціну хочемо вкласти більше змісту. У тому сенсі, що з моменту відкриття за цю ціну буде можливість не тільки зайти на територію, а й відвідати один з музеїв (досі треба було на вході доплачувати).
Є музей Хонка – основне помешкання колишнього господаря. Є музей ретро-автомобілів на території: думаємо, як облаштувати, щоб не просто можна було подивитися старі автівки, а й дізнатися їх історію та відчути епоху появи.
Я впевнена: будемо розвивати також історичну складову парку . Адже на теренах Межигір’я існував унікальний монастир, побудований за часів княгині Ольги, залишки якого точно тут є. То є історичне підтвердження того факту, що Україна – європейська країна з багатовіковою історією. Доводилося чути гіпотезу, що навіть Євангеліє, на якому згодом присягали французькі монархи, було освячене в Межигір’ї. І це потребує досліджень.
На мою думку,історія Межигір’я може зацікавити багатьох людей і виховати молоде покоління. Тим більш, що Межигірський монастир був одним з головних місць сили запорізьких козаків. Тобто українського воїнства. І цю історію треба теж вивчати і поширювати.
І чому б не влаштовувати у Межигір’ї виїздні уроки історії, аби на місці можна було відчути, уявити, як все відбувалося. Подивитися на ці кручі.
І навіть всьому світові, зокрема і Європі, показати одне з місць, яке свідчить про велику історію України. Тут і сила українського слова: відомо, що поему «Ченець» Тарас Шевченко написав саме у Межигір’ї. Тут бував один з найвідоміших українців світу, тож і нам важливо пройтися стежками Межигір’я. Над цим працюємо.
Маємо знайти цікаві туристичні магніти, щоб громадяни України та гості різного віку могли відкрити для себе щось особливе. Досі Межигір’я не відвідували аж так багато людей, як має бути. Дехто ставився до цього місця з певними негативними асоціаціями, особливо учасники Революції Гідності. Адже чимало людей тоді заплатили кров’ю, аби Україна рухалася саме європейським шляхом. Історію не можемо забувати, натомість маємо розповідати про причинно-наслідкові зв’язки, що призвели до того, що Україна ціною жертв виборювала свій європейський шлях, а сьогодні виборює незалежність кров’ю синів і доньок. Цей історичний ланцюг теж має бути засвідчений у Межигір’ї.
Зокрема, якщо говоримо про ту саму Хонку, люди мають розуміти : все, що було у Хонці, зроблено за принципом «найкраще» для людини, яка на той момент очолювала державу. Але питання: куди та людина вела Україну? Щоб люди розуміли: розкіш дісталася цій людині не завдяки заслугам перед державою і народом чи інтелектуальній роботі, а що це був прояв безмірної корупції за рахунок бюджетних грошей. За рахунок оцього народу. Саме тому Україна зараз змінюється. В тому числі через дуже складні обставини й процеси, гіркі втрати.
Найголовніше, що змінилося за ці 10 років: – ми відчули, що ми – інші, що ми – народ, що у нас є своя країна. Якщо не ми самі, то ніхто нас не захистить так, як хотілося б. Безумовно, має бути підтримка міжнародної спільноти, а Європа – розвиватися демократичними і прозорими шляхами. Гадаю, що це – найголовніші зміни у нашій свідомості. Тому цю складову теж хочемо «підсвічувати» у Межигір’ї. Важливо розуміти, що навіть сьогодні наші воїни виборюють нам можливість спокійно про це говорити. Це змушує цінувати все, що маємо, і найперш – захисників.
Зараз думаємо над тим, щоб задіяти у Межигір’ї особливі програми реабілітації військових. Продумуємо включно з можливістю провести в парку цілий день, відволіктися, наповнитися. Розробляємо програми, спілкуємося з психологами та організаціями, які займаються реабілітацією військових. Можливо, не з першого місяця після відкриття, але ці проекти будемо реалізовувати.
Безпека. Ми вивчали досвід наших колег. Зрозуміло, що все, що будуватиметься в майбутньому в Україні, вже буде з урахуванням суворіших заходів безпеки. Наразі розробляємо конкретні заходи. Детальніше це стане відомо після того, як буде передано в державне управління все, що є в цьому парку.
МЕЖИГІР’Я МАЄ СТАТИ ВЗІРЦЕМ ПРОЗОРОСТІ Й ВІДКРИТОСТІ
Невдовзі планується відкриття парк у Межигір’ї, як державної установи. Звісно, є певні складнощі: велика територія, необхідно оглянути майно, підписати акти. Чотиристороння домовленість між лідером громадської організації, спеціалізованої Антикорупційної прокуратури і парком-пам’яткою – це ще і людський фактор, який діє з 1 травня і щодня з початку роботи комісії.
Ми зі свого боку робимо все, щоб парк нарешті запрацював на державу і був таким, аби кожен відвідувач відчував: відпочиваючи у Межигір’ї, ти допомагаєш економіці України.
Готуємо одразу й рахунки, щоб були відкритими і прозорими. Щоб відносини з нашими партнерами, які працюють на території, були прозорими. Все – підзвітно.
Межигір’я надалі має працювати як один з проявів прозорості й відкритості та бути взірцем, враховуючи історичні події, пов’язані з цією територією. Тому спеціальна адміністрація на чолі з Сергієм Юзвенком працює над тим, щоб задуми реалізувалися максимально швидко…
Розмову вела Ольга СЕРГІЙЧУК
світлини авторки
