Принц Філіп у 1973-му році прилітав до Києва, самостійно кермуючи власним літаком

«Принц Філіп, герцог Единбурзький, самостійно кермуючи власним літаком, прибув до Києва сьогодні з приватним візитом, у якому вбачають перший крок до поліпшення відносин між Британією та Радянським Союзом», — писала газета The New York Times 3 вересня 1973-го.  

Як повідомляє  hromadske, це справді була історична подія: принц Філіп та його донька Анна, яку він прилетів підтримати на змаганнях і як батько, і як президент Міжнародної федерації кінного спорту, стали найпершими членами королівської родини, що відвідали СРСР.

Філіп, сам із роду Глюксбургів, що правили у Греції, мав далекі родинні зв’язки з російською імператорською родиною, яку розстріляли більшовики. Пам’ятаючи про це, він та інші британські нащадки Миколи II присягнулися ніколи не приїздити до Росії. Але змагання були важливими, принцеса Анна — єдина донька Філіпа й королеви Єлизавети — професійно займалася верховою їздою. І щоб не змушувати королівську родину порушувати обітницю, змагання перенесли з Москви до Києва.

Принаймні це одна з імовірних причин, — розповідав в інтерв’ю тодішній мер Києва Володимир Гусєв. За його словами, інформація про перенесення масштабного кінного турніру для Києва стала шоком: за короткі терміни, які лишалися до самих змагань, підготуватися як слід видавалося майже неможливим. На ВДНГ навіть не встигали виростити трав’яне поле для конкурсу. Але врешті-решт вихід вдалося знайти — трав’яний покрив шматками переносили з іншої місцевості — і він прижився, хоч і не одразу.

Гусєв казав, що Філіп, який стежив за підготовкою змагань із Лондона, в успіх авантюри теж особливо не вірив, а втім, залишився задоволений результатом. Щоправда, 23-річній принцесі Анні тоді на турнірі не пощастило: складну перепону на змаганнях із кросу, які відбувалися на іншій локації, у Пирогові, їй подолати не вдалося — зрештою, як і багатьом іншим учасникам. Анна впала з коня, злегка забивши стегно, і відмовилася продовжувати свою участь.

Гусєв, який у цей момент перебував поруч із Філіпом, був дуже здивований його реакцією. «Вона не вперше падає», — спокійно сказав принц, хоча після цього таки пішов до лікарів пересвідчитися, що нічого серйозного не сталося.

Підготовка до візиту Філіпа й Анни була серйозною не лише в контексті змагань: для представників королівської родини розробили пізнавально-культурну програму, гідну VIP. Окрім іншого, Філіп мав зустрітися з головою Президії Верховної ради СРСР Миколою Підгорним, провести урочисту вечерю з членами Верховної Ради Української СРСР, ознайомитися з досягненнями Союзу в опануванні космосу та поширенні комунізму.

Дарма, що всі медіа після цього писали насамперед про те, як Філіп вирішив знайомитися з Києвом, кружляючи над містом за штурвалом власного літака. І як у легендарному ресторані «Прага» на другому поверсі його частували котлетами по-київськи й горілкою з перцем, а принц критикував незвичні для британця надто ситні обіди й говорив: «Найкращі келихи — довгі, найкращі тости — короткі».

Цікаво, що й Філіпа серйозно готували до цієї поїздки. У 2004-му британське видання The Guardian проаналізувало низку документів, які стосувалися візиту принца до Києва, щойно розсекречених Міністерством закордонних справ Британії. Ішлося, зокрема, про дрібні побутові нюанси: наприклад, британське посольство у Москві цікавилося, чи доречно буде принцові прихопити до Києва смокінг, а чи можна обійтися лише звичайними твідовими костюмами.

Дозволені теми для розмов і жартів теж вирішили уточнити, адже принц був відомий своїм специфічним почуттям гумору. Навіть після виходу з літака в Києві нагадав, що він — «веселий Філіп». Ще в 1960-х у контексті згадок про Росію принц казав: «Ці покидьки вбили половину моєї родини». Тож, здається, найбільше організатори візиту хвилювалися, аби Філіп не бовкнув зайвого.

Тому для нього склали цілий перелік тем-табу: це і нещодавнє вторгнення до Чехословаччини, і доля радянських дисидентів та імператорської родини, певна річ. Коментувати щось про радянських лідерів теж не радили. Натомість краще було похвалити досягнення Союзу в гонитві озброєнь та опануванні космосу або відзначити успіхи його команди на минулій Олімпіаді. Також Філіпу дозволили говорити щось і про радянський флот — але тільки в тому разі, якщо він не критикуватиме його присутність в Індійському океані або Середземному морі.

Заочно принца познайомили і з ключовими радянськими політичними постатями, з якими він мав зустрітися в Києві або про яких точно треба було щось знати. Йому демонстрували їхні портрети з короткими описами. Голову Ради міністрів СРСР Олексія Косигіна, наприклад, принцу представили як «приємного й легкого у веденні справ, з тонким почуттям гумору попри незмінно похмурий вираз обличчя».

Здається, Філіп побажання врахував. Але британці у зв’язку з цим візитом мали претензії до радянського боку з іншої причини. З’ясувалося, що до організації змагань був причетний А. А. Гресько, якого незадовго до цього вислали з Лондона разом зі 104 іншими радянськими шпигунами. Щоб уникнути скандалу, його з оточення Філіпа швиденько прибрали.

Якщо звернутися до архівів Служби безпеки України, можна знайти два інформаційних повідомлення КДБ УРСР щодо кінних змагань і принца Філіпа, які багато говорять про атмосферу візиту. Крім створення атмосфери специфічної радянської гостинності, кадебісти мали стежити за всіма іноземцями, які приїздили на чемпіонат — це і представники королівської свити, і посли, і, звісно ж, журналісти західних медіа.

Останні були для них особливо цікавими: у документах на кожного є своє мінідосьє з приписками, кого підозрюють у шпигунстві. Деякі висновки робилися з огляду на поведінку журналістів під час спеціально організованих для них екскурсій Києвом. Скажімо, репортери BBC (які начебто гуляли містом у нетверезому стані) фотографували черги за продуктами, але не захотіли знімкувати пам’ятник Вічної слави — уже щось не те.

Про найголовніших гостей — членів королівської родини — у документах інформації небагато. КДБ, характеризуючи принцесу Анну, наводить слова фотографа Монте Фреско, який назвав її примхливою, зарозумілою, не надто розумною. Далі радянські спецслужби зазначають, що Анна, яка зупинилась у готелі «Москва» (нині «Україна», тим часом як принц жив у резиденції на Липській — ред.), веде скромний спосіб життя, зі спортсменами перебуває у дружніх стосунках, уникає іноземних кореспондентів. А ще всіх дивувало, що вона сама приїздила в конюшні іподрому й доглядала свого коня.

Фото: livejournal

Читайте також:

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.