Андріївський узвіз “у квадраті”

Андріївський узвіз “у квадраті”. Головною будівлею столиці, яку активно обговорюють, несподівано стало нове приміщення Київського академічного драматичного Театру на Подолі.

Тридцять років театр не мав власної сцени. Реконструкція будівлі на Андріївському узвозі розтягнулася на 23 роки. І ось нарешті громаді показали, як після реконструкції має виглядати будівля театру. Червону стрічку тут обіцяють перерізати весною 2017 року.

Соцмережі “вибухнули” гнівною критикою на адресу архітекторів, мовляв спотворили історичну вулицю. Громадська активістка, екс-депутат Київради Олена Терещенко-Єскіна з цього приводу написала у Фейсбуці:

“Новоявлений “монстр” на Андріївському узвозі. В голові не вкладається, як можна було настільки спотворити неповторне історичне обличчя нашої найулюбленішої вулиці та яким чином можна було отримати дозвільну документацію на цю ганебну споруду (якщо вона є)?

Я нічого не маю проти проекту, якщо його реалізувати, наприклад, на лівому березі. Або в Одесі, у якості офісу адміністрації Одеського контейнерного терміналу.

Але спорудження подібного на Андріївському узвозі – це не лише повна відсутність смаку й поваги до історичного минулого української столиці та ігнорування ставлення киян, але й брутальне порушення чинного законодавства, у тому числі про охорону культурної спадщини.

Відповідно до наказу Мінкульту N45 від 20.01.2012 року та відповідного додатку до нього – вся територія Андріївського узвозу є комплексною пам’яткою містобудування “Замкова Гора-Андріївський узвіз” (охоронний номер 675КВ), а також належить до заповідника “Стародавній Київ”. Це означає, що жодні дії щодо об’єктів культурної спадщини та інших будинків на цій території (крім їх реставрації з обов’язковим узгодженням проекту з уповноваженими установами та громадськістю) заборонені!

І не варто харківському архітектору Олегу Дроздову зі своїми прихильниками намагатися “сформувати громадську думку” вигідним для себе чином, доводячи, що “чорне” є “білим”, і що цей “крематорій (саркофаг) контейнер” посеред Андріївського узвозу є “шедевром сучасної архітектури”.
Кияни прекрасно бачать, що як елемент фонової історичної забудови Андріївського узвозу цей “чорний монстр” категорично неприйнятний й потребує зниження висоти та зовнішнього апгрейду фасаду відповідно до існуючих на цій вулиці…

Я щиро рада, що у театру з’явиться нарешті своє приміщення, але дуже здивована відвертим хамством деяких акторів, які дозволяють собі відверте приниження й образи киян, що мають іншу думку…”

Водночас головний архітектор столиці – директор департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов вважає, що до відкриття Київського академічного драматичного Театру на Подолі, яке заплановане на весну 2017 року, ще є час відкоригувати вигляд фасаду з урахуванням думки експертів і громадськості.

Як інформує сайт КМДА, “театр на Подолі стане одним із найсучасніших в Україні, з добре прорахованими функціональними особливостями фойє та вхідної групи, із урахуванням потоків людей тощо. За найкращими технологіями створюються сцена та зала, які будуть оснащені за останнім словом техніки. Вхід до будівлі обладнаний спеціальними під’їздами, підйомниками та відповідними позначеннями. Театр на Подолі стане першим в Україні, який буде обладнано із урахуванням потреб людей із особливими потребами”.

Сьогодні, 29 листопада, чимало громадських активістів прийшли на Андріївський, щоб висловити своє ставлення до цього проекту. Серед них були й ті, кому сподобалася робота архітекторів, тому й аплодували авторам проекту. Водночас опоненти вигукували: “Ганьба!”, соромили за несмак…

Відомий політтехнолог Олег Медведєв відгукнувся на цю подію реплікою у соцмережах:

“Кілька місяців тому “замінували” магазин “Рошен” на Лівобережці. Район очепили, і поки “розміновували”, цілий день не працював ринок, що поруч. Збитків через втрачений торговий день зазнав не кондитерський гігант, а малий та середній бізнес, бабульки з соліннями та овочами.

Історія з театром – приклад цькування “Рошену”. Замість того, щоб подякувати меценатам, що вклав понад 150 мільйонів в реконструкцію, кидають в них лайном, а зверху ще й обпльовують так звані “активісти”. Слина – єдиний будівельний матеріал, яким вміє користатися “Свобода”. УП пише, що найголосніше кричав “Ганьба!” Ігор Мірошниченко.

Класичний чорний політпіар. І дарма, що узгоджено з ЮНЕСКО. І дарма, що вигляд ще не остаточний. І дарма, що керівництво театру щасливе. Найкраще чути крикунів. А “Рошену” – спасибі…”

До речі. Міська влада сьогодні, певно, не випадково натякнула, що цей проект ще можуть відкоригувати. Схоже, чиновники відчули настрої багатьох киян щодо цієї споруди і прагнутимуть якимсь чином “пом’якшити” ситуацію.

Фото Ігоря ІВАРОВСЬКОГО та Олексія ІВАНОВА

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *