Руслана Почтарьова розповідає про професійний розвиток, сучасні проєкти, інноваційні підходи та амбітні цілі на найближчі роки. Її філософія тренерства поєднує дисципліну, творчість, психологічну підтримку та бажання виростити покоління спортсменок, які будуть сильними не лише фізично, а й внутрішньо.
-Які успіхи ваших вихованок стали ключовими у вашому професійному рості?
-Медалі, високі результати, перехід на нові рівні змагань, виконання нормативів Кандидатів у майстри спорту України — усе це стало для мене підтвердженням, що я рухаюся правильним шляхом. Кожна перемога моїх дівчаток — не просто спортивне досягнення, а доказ того, що наша спільна праця приносить результати.
Особливо цінним є спостерігати не лише за технічним, а й за емоційним зростанням дітей. Коли бачу, як вони стають впевненішими, дисциплінованішими, вчаться долати страхи — це надихає мене ще більше працювати над собою та методиками тренувань.
-Як змінився ваш підхід до тренувань з роками?
-З роками я стала значно гнучкішою. Якщо раніше робила акцент переважно на техніці й дисципліні, то зараз бачу дитину цілісно – її характер, емоції, особливості сприйняття.
Я додаю у тренування сучасну хореографію, роботу з емоційністю, розвиток артистичності, правильного відчуття музики. Після народження власних дітей я ще краще зрозуміла психологію дітей — це допомагає мені вибудовувати м’якіший, але ефективний підхід.
Сьогодні моя методика враховує і фізичний розвиток, і внутрішній стан дитини. Це, на мою думку, і є ключем до сильних результатів.
– Як вам вдається будувати контакт із дітьми?
-Основою будь-якого контакту є повага. Я ніколи не підношу себе над дитиною — я поруч, я її підтримка і водночас наставник.
На тренуваннях має бути атмосфера, де дитина хоче старатися, де вона може помилитися й не боятися цього. Я багато говорю з дітьми, пояснюю, аналізую разом з ними їхні результати.
Окрему роль відіграють батьки — без їхнього довірливого партнерства виховати спортсменку дуже складно. Я завжди будую трикутник «тренер — спортсменка — батьки», і саме ця взаємодія дає найкращий результат.
-Яке додаткове навчання ви проходили для розвитку?
-Я постійно вчуся. Це семінари, тренерські курси, майстер-класи з хореографії, гнучкості, постановочної роботи, спортивної психології.
Дуже багато дала можливість спостерігати за тренуваннями національної збірної України. Це колосальний досвід — бачити, як працюють найкращі тренери країни.
Також я вивчаю методики провідних тренерів світу: дивлюся їхні відео, читаю матеріали, аналізую техніки. Світ змінюється, і я хочу залишатися тренеркою, яка йде в ногу з сучасністю.
-Які помилки перетворилися на ваш професійний досвід?
-Раніше я могла бути занадто вимогливою. Хотіла, щоб усе було ідеально, і не завжди давала дітям достатньо емоційної свободи.
З часом я зрозуміла, що ідеальна дисципліна без довіри — це не про розвиток. Дитина має відчувати підтримку, мати право на помилку. Я почала більше пояснювати, показувати приклади, навчати дітей аналізувати свої дії.
Ці зміни зробили мене значно сильнішою як тренерку.
-Над якими проєктами працюєте зараз?
-Наразі я активно розвиваю тренувальний процес у моєму клубі. Створюю нові програми, проводжу тренування для різних вікових груп.
Організовую збори, конкурси та майстер-класи, залучаючи зірок української гімнастики — це дуже мотивує дітей і дає їм ширше розуміння спорту.
Також я займаюсь постановками для виступів — це окрема, дуже творча частина моєї роботи, яка приносить мені величезне задоволення.
-Що найбільше надихає у вашій роботі сьогодні?
-Найбільше мене надихає розвиток дітей. Те, як вони відкривають у собі щось нове, долають страхи, стають сміливішими, впевненішими. Їхні емоції — найкраща нагорода для мене.
Коли бачу, що спорт змінює їх не лише фізично, а й внутрішньо — це дає мені сили рухатися далі.
-Які цілі ставите перед собою на найближчі роки?
-Хочу розширити можливості клубу, створити більш системну та комплексну підготовку, організовувати всеукраїнські турніри, вивозити дівчат на міжнародні змагання.
Моя велика мета — виховувати сильних, технічних, але водночас гармонійних спортсменок, які вміють долати труднощі та вірити в себе.
-Які інновації хочете впровадити?
-Мені цікаво впроваджувати сучасні тренувальні методики, інтегровані фізичні навантаження, психологічні вправи, нові стилі хореографії та гнучкості.
Також хочу експериментувати з постановками, музичними рішеннями та образами, щоб виступи дітей ставали ще більш яскравими та сучасними.
-Яким бачите майбутнє клубу?
-Я бачу клуб як простір, де поєднуються професіоналізм, дисципліна та творча свобода.
Хочу, щоб це було місце, де ростуть не тільки спортсменки, але й майбутні тренери — де є підтримка, атмосфера розвитку і віра у свої можливості.
-Що ви хочете передати своїм ученицям?
-Передусім віру в себе. Силу характеру. Уміння не здаватися.
Я хочу, щоб спорт допоміг їм стати сильними не лише тілом, а й душею. Щоб вони навчилися долати труднощі, не боялися викликів і вміли бачити свої перемоги.
Катерига ГУК
