За лаштунками виборів на Печерську. Розмова з Артемом Соломахою
У столиці 221-й виборчий округ є одним із тих, де завжди розгортається запекла і безкомпромісна боротьба між претендентами на депутатський мандат.
Так було і під час нинішньої кампанії, коли про участь у дострокових парламентських перегонах заявили як досвідчені політики, декілька чинних нардепів, так і молоді громадяни. Нагадаємо, що 221-й округ охоплює такі райони, як Печерський, частину Солом’янського і Шевченківського.
Ми запросили до нас в редакцію колишнього кандидата у народні депутати по 221-ому округу, адвоката, доцента кафедри адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету мені Тараса Шевченка Артема Соломаху. Його називали одним із рейтингових кандидатів і він мав хороші шанси. Однак несподівано зійшов з виборчої дистанції. Ми вирішили поближче познайомитись та дізнатись чому так сталось.
-Так склалося, що вирішив піти в політику – балотуватися, як самовисуванець, на дострокових виборах до Верховної Ради України, – говорить Артем Григорович. – Чому відважився на такий крок? Бо у мене є мрія – створити комфортну правову державу. А заважають цьому чимало законодавчих прогалин (вони відомі і юристам-практикам, і теоретикам), і тому моя передвиборча програма була побудована таким чином, щоб показати виборцям, мою обізнаність у законодавчій проблематиці та конкретні механізми подолання зазначених прогалин завдяки моїй ініціативі. Саме тому, використовуючи свій досвід, як практичний, так і теоретичний, мені хотілося втілити це у життя. Я подав документи до Центральної виборчої комісії, зазначивши, що є членом партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».
До речі, у 2015 році на хвилі патріотизму і мрії про європейське майбутнє своєї країни, як волонтер, допомагаючи людям безкоштовними юридичними консультаціями, я почав співпрацювати з партією. У 2016 році мене запросили приєднатися до лав партії, я продовжував консультувати киян. У червні 2019 року після одержання в ЦВК посвідчення кандидата в народні депутати буквально наступного дня я прочитав на сайті Комісії, що є членом партії «Європейська солідарність».
Розуміючи, що це – невірна інформація, я одразу подав до ЦВК документи з проханням виправити ці дані. З партії я вийшов того ж дня, коли прочитав на сайті ЦВК цю невірну інформацію. Центральна виборча комісія офіційно відмовилася виправити дані, мотивуючи тим, що день моєї реєстрації був останнім днем внесення будь-яких змін до автобіографічних відомостей. Оскільки в порядку денному Комісії не передбачені засідання про внесення змін до автобіографічних даних кандидатів. Однак цей день не був останнім днем для реєстрації кандидатів у народні депутати і упродовж кількох днів ЦВК продовжувала їх реєструвати.
В ЦВК мені пояснили: у виборчому бюлетені буде зазначено, що я перебуваю в партії «Європейська солідарність», незважаючи на те, що я є безпартійним. Законодавча прогалина? Очевидно. Перш за все, вона стосується регламенту роботи ЦВК. Деякі інші кандидати у депутати також зіштовхнулися з подібними проблемами. Спілкуючись з працівниками ЦВК, я почув, що у подібній ситуації опинився не тільки я, а багато людей. Зрозумівши, що виборців може бути введено в оману, адже їх ставлять перед фактом – за кого віддати голос: за реального кандидата від партії «Європейська солідарність» чи за мене, безпартійного, а згідно виборчого бюлетеня – партійця, тому я прийняв рішення відмовитися від балотування. В іншому випадку, це було б непорядно стосовно виборців.
–Ви працюєте викладачем на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Якою бачите свою суспільно-політичну діяльність? Чи продовжуватимете надавати киянам правову підтримку?
-Разом зі своїми однодумцями, а це – теоретики, практики, які добре обізнані з проблемами у законодавстві, прийняли рішення заснувати громадську організацію. Її метою стане правова допомога людям, громадський тиск на посадовців, органи влади, які використовують прогалини у законодавстві у своїх інтересах. Нам, юристам, набридло бачити, що ці прогалини на законодавчому рівні упродовж років «не викреслюють», не відбувається корегування законодавства на користь громадян. Тому будемо звертати увагу на необхідності впорядкування суспільних відносин, законних і підзаконних нормативно – правових актів таким чином, щоб усім людям було комфортно жити. Усім нам потрібна, перш за все, правова держава!
-Над якими ключовими проблемами зосередиться ваша громадська організація?
-Сьогодні кияни звертаються за правовою консультацією здебільшого щодо оплати комунальних послуг. Наприклад, типова ситуація – людина придбала квартиру, а через півроку отримує платіжку з вимогою сплатити великий борг за комунальні послуги. Виявляється, попередній власник декілька років тому заборгував певну суму. Але ж у договорі купівлі квартири було зазначено, що комунальних боргів немає. Звертаються до колошнього власника. Той запевняє, що боргів бути не може, однак платіжки не зберіг. До того ж, на момент виникнення боргу було укладено цивільно-правовий договір про надання підприємством комунальних послуг з колишнім власником, а не з новим. Відтак новий власник помешкання не є боржником, борги допустив попередній господар квартири. Однак комунальники про це не хочуть чути, натомість посилаються на застарілі нормативно-правові акти, які втратили чинність. На жаль, постачальники комунальних послуг не бажають змінювати свою позицію щодо цього, тому доводиться судитися з ними, відстоювати інтереси киян.
-Сьогодні дуже доречною і потрібною є така правова допомога. І ми бажаємо вам успіхів на цій стежині.
Розмову вів Леонід ФРОСЕВИЧ
