Вищу раду правосуддя очолив Григорій Усик
Вища рада правосуддя 23 січня ухвалила рішення про обрання своїм головою Григорія Усика.
Про це повідомляє пресслужба ВРП.
Зазначається, що голова Вищої ради правосуддя обирається таємним голосуванням на два роки. Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу ВРП. Усика обрали 15 голосами.
“Усик Григорій Іванович – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду був обраний членом ВРП ХІХ позачерговим з’їздом суддів України 11 січня 2023 року.
У 1984-1995 роках він працював в органах ГУ МВС України в місті Києві.
У 1994 році закінчив Харківський юридичний інститут (сьогодні НЮУ імені Ярослава Мудрого).
З грудня 1995 року по серпень 2002 працював суддею Дарницького районного суду міста Києва.
У 2002-2017 роках працював суддею Апеляційного суду міста Києва, в період з травня 2014 року і до призначення суддею Верховного Суду займав посаду секретаря судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва.
З листопада 2017 року працює суддею Верховного Суду”, – йдеться у повідомленні.
Також читайте: З’їзд суддів розблокував роботу ВРП, але до більшості обраних членів є чимало серйозних питань
Центр протидії корупції уточнював, що у 2006 році Григорій Усик приватизував службову квартиру в Києві площею 89 м². При цьому дві власні столичні квартири суддя переписав на своїх синів. Через три роки Усик купив дві земельні ділянки у Гнідині під Києвом, де розпочав будівництво. Він вказав у декларації, що 15 соток під Києвом обійшлись йому в 117 тис. грн, хоча їх ринкова вартість складала близько $90 тис., зазначають антикорупціонери. У тому ж 2009-му дружина Усика придбала новий автомобіль Toyota Avensis, вартість якого складала щонайменше $17 тис.
Нагадаємо, 12 січня з’їзд суддів обрав усіх 8 членів Вищої ради правосуддя. Відомо, що загалом до бюлетеня було внесено 16 кандидатів на посаду члена ВРП, які були розділені за квотним принципом. У Раді суддів наголосили, що обрання кандидатів від з’їзду суддів України дозволить розблокувати роботу Вищої ради правосуддя і поверне їй інституційну спроможність приймати рішення, позаяк з новообраними членами кількісний склад ВРП становитиме 15 осіб, а це необхідний кворум для роботи колективного органу.
