Влада хоче запровадити податок на заробітчан. Не дають спокою гроші трудових мігрантів?
11 мільярдів доларів, які в минулому році перерахували рідним в Україну наші заробітчани, не дають спокою владі. Група ініціативних депутатів (Оксана Білозір, Руслана Князевич, Олександр Співаковський, Максим Саврасов – все від БПП, Павло Кішкар, “Самопоміч”, Євген Рибчинський “Воля народу” та ін.) вийшла з ініціативою, як змусити трудових мігрантів поділитися своїми грошима.
Нещодавно в парламенті зареєстрували законопроект 10153 з пафосною назвою “Про підтримку українців за кордоном”. Хоча за межами країни проживає чимала українська діаспора, а за світовими туристичними маршрутами їздять сотні тисяч наших співвітчизників, які час од часу потрапляють в складні ситуації, підтримувати чомусь вирішили виключно заробітчан, – повідомляє strana.ua.
Але не за просто так. Пропонується створити новий Фонд добробуту, який стане збирати внески з агентств по закордонному працевлаштування та заробітчан. Натомість трудовим мігрантам обіцяють видавати якісь картки, які теоретично дають право на допомогу від Фонду (страхування, компенсація при втраті роботи, допомога в поверненні на батьківщину або возз’єднання з сім’єю і т.д). Всіх мігрантів з картками планують перерахувати, а дані про них зібрати в єдину базу.
Автори законопроекту чомусь вирішили, що його прийняття “буде сприяти впровадженню додаткових механізмів правового захисту трудових мігрантів” і навіть їх поверненню на батьківщину.
Документ вже викликав бурю обурення в профільній середовищі і серед самих заробітчан.
“Мета закону? Розпил грошей. По суті трудовий мігрант, повинен внести внесок до Фонду добробуту і тоді, увага! Він отримає все те, що йому вже давно належить згідно із законом”, – говорить голова Всеукраїнського профспілка виробничників і підприємців Наталія Землянська.
У пояснювальній записці до законопроекту в найяскравіших фарбах описані пригоди наших заробітчан за кордоном і наростаючу динаміку трудової міграції.
Так, за даними нардепів, за кордоном зараз працює від 2 до 7 мільйонів українців. Більш точну цифру назвати проблематично якраз через відсутність обліку заробітчан, – зазначили автори проекту. І додали – ось якби з’явився якийсь державний орган, який би зайнявся моніторингом ситуації, ми могли б, принаймні, представляти розмах катастрофи на ринку праці. Цей же “новий орган” може також надавати всіляку підтримку заробітчанам за кордоном – починаючи від консультацій у трудових спорах, і закінчуючи компенсаціями на випадок втрати роботи, хвороби тощо.
Такою незамінною для заробітчан структурою повинен стати Фонд добробуту. Він буде державним, однак фінансувати з бюджету його ніхто не має наміру.
Фонд повинен збирати вступні і членські внески з самих заробітчан і агентств, які займаються працевлаштуванням за кордоном. Причому, першими будуть платити саме агентства. За кожного працевлаштованого українця їх зобов’яжуть перераховувати до Фонду “реєстраційний внесок”. Тут же дані на конкретного заробітчанина внесуть до реєстру, і вже в наступному стануть вимагати гроші з нього. Хоча б приблизний розмір самого внеску поки не називається. Його має визначити керівництво нової структури.
Експерти припускають, що, швидше за все, це буде відсоток від зарплати заробітчанина. Навіть якщо припустити, що Фонд погодиться всього на 1%, то виходить чималенька сума. За даними Нацбанку, в минулому році трудові мігранти перевели в Україну понад 11 мільярдів доларів. Якщо в цьому році сума буде такою ж, то ново створений Фонд може отримати, як мінімум, 110 мільйонів доларів.
За ці гроші українцям за кордоном обіцяють допомагати – забезпечувати страховками, компенсаціями, лікарняними, підставляти плече в разі різних НП.
Теоретично, такої допомоги наші заробітчани справді потребують. Адже випадків різних конфліктів з їх участю – починаючи від трудових до відверто кримінальних – останнім часом стає все більше. Є випадки численні прецеденти відвертих принижень наших заробітчан за кордоном – їх б’ють, тримають в нестерпних умовах, не платять.
Ось тільки чи буде Фонд реально допомагати – велике питання.
За словами Віктора Скаршевського, українці за кордоном, за вітчизняним законодавством, і так мають право розраховувати на допомогу в складних ситуаціях. Цим повинні займатися наші консульства, причому, абсолютно безкоштовно.
“Навіщо потрібна нова структура, хто нею буде керувати і наскільки прозоро будуть витрачатися кошти. Відповідей на ці питання немає. Але, з урахуванням вітчизняної практики, думаю, готується чергова корупційна годівниця”, – говорить експерт.
“Користуючись нагодою, група депутатів вирішили протягнути вигідну для себе ініціативу. Це класичний приклад рентної корупційної економіки. Як зазвичай відбувається: депутати знаходять грошовий потік, який поки ніхто не контролює і вирішують на нього” сісти “. Так свого часу було з законом про енергоаудит будівель: автори порахували скільки в Україні старих будинків і скільки можна заробити на їх “аудиті”, і вирішили лобіювати відповідну законодавчу норму. І чим ближче до виборів, тим більше таких проектів, які намагаються протягнути “в останній момент “, – додав економіст Олексій Кущ.
При цьому реальні заходи щодо захисту наших трудових мігрантів держава не робить.
“Україна повинна була порушити це питання ще на етапі підписання угоди про Асоціацію з ЄС та ініціювати в його рамках окремої угоди з трудової міграції. Скажімо, як відповідь на вимогу Нідерландів про заборону на роботу для українців в Європі наша влада мала надати факти, що працевлаштування за фактом вже є, і тепер потрібно його лише легалізувати. Але цього так і не відбулося “, – зазначає Кущ.
За словами Землянської, не вирішена маса питань по заробітчанах, скажімо, про подвійне оподаткування, коли людина платить відрахування з зарплати в Європі, але по факту, не може претендувати на пенсію ні там, ні в Україні.
Зрозуміло, що на рівні Фонду ці проблеми вирішити не вдасться – потрібні переговори, як мінімум, на рівні глав відомств.
А ті функції, які обіцяє взяти на себе Фонд, зараз з успіхом вирішують емігрантські організації, вже створені з ініціативи заробітчан в різних країнах (наприклад, є спільноти українців в Польщі, Італії тощо).
“Підтримка нашим трудовим мігрантам потрібна. Українці не орієнтуються в питаннях особистого захисту, так як багато хто працює нелегально. Але підтримка повинна надаватися дипломатичними установами України, місцевими інспекціями з праці, поліцією, міжнародними організаціями типу” Червоного хреста “. Не потрібно створювати нові відомства і фонди. Досить запустити “Гарячу лінію”, куди могли б дзвонити заробітчани і отримувати консультації. Вона повинна бути мультиплатформовою, тобто, щоб можна було зателефонувати, написати по електронну пошту або в месенджері “, – вважає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
“Тобто, якщо йтиметься про добровільні внески до Фонду, то цю ідею заробітчани просто проігнорують”, – упевнений Скаршевський.
Очевидно, про такі перспективи свого дітища здогадуються і самі автори законопроекту. Тому вони вирішили зайти з іншого кінця – вимагати перші внески не з заробітчан, а з агентств з працевлаштування. Останні отримують ліцензії і зобов’язані звітувати про свою роботу (і кількістю влаштованих громадян). Отже, не ділитися інформацією і грошима вони просто не зможуть під загрозою позбавлення ліцензії.
Втім, крім грошей з заробітчан, у держави є й інший інтерес до цієї теми. Фонд буде підзвітний Мінсоцполітики. А це відомство вже давно мріє роздобути повну базу заробітчан, щоб їх сім’ям було складніше приховати отримані з-за кордону грошові перекази. Адже зараз, за словами міністра соціальної політики Андрія Реви, багато хто отримує і чималі гроші з-за кордону, і субсидії та інші соціальні виплати.
За словами Василя Воскобойника, якщо це проект приймуть, ринок просто піде в тінь.
“Громадяни не будуть признаватися, що вони їдуть працювати за кордон і стануть будь-якими способами уникати статусу трудового мігранта. Ліцензовані компанії також постраждають, адже їх потенційні клієнти не захочуть по добрій волі потрапляти в якісь державні резерви. І стануть шукати роботу за кордоном через сірих посередників “, – розповів Воскобойник.
З ним згодна і аналітик компанії “Head Hunter Україна” Юлія Дрожжина. “Людьми, які їдуть на роботу за кордон, рухає саме фінансовий аспект – вони шукають можливість отримувати більше. І навряд чи їх потішить перспектива ділитися цими грошима. Вони, скоріше, вважатимуть за краще не користуватися послугами ні Фонду, ні агентств з працевлаштування. Тим більше, що зараз пропозиції від закордонних роботодавців можна легко знайти на спеціалізованих сайтах “, – говорить Дрожжина. Чи варто говорити, що в цьому випадку ризик нарватися на несумлінного закордонного роботодавця автоматично підвищується. А це означає, що фактично українці стануть ще більш уразливими на міжнародному ринку праці.
“Тобто, влада хоче побудувати такий собі” заробітчанський МММ “, – резюмувала Наталія Землянська.
