Вагнергейт: Григорій Омельченко про зраду під час спецоперації із затримання терористів
Хто злив інформацію на завершальній стадії операції українських спецслужб (ГУР МОУ і СБУ) із виманювання з Росії і затримання в Україні терористів з так званої приватної військової компанії «Вагнер», що призвело до її провалу і чи дійсно була така операція? Про це розмірковує народний депутат Верховної Ради 2-6 скликань, генерал-лейтенант, почесний голова Спілки офіцерів України, Герой України Григорій Омельченко.
“Сьогодні я маю відповідь на запитання, пов’язані з проведенням спецоперації проти “вагнерівців” на досить високому професійному рівні та який був допущений «прокол» керівниками ГУР і СБУ на фінальній стадії, – стверджує Григорій Омельченко.
Цитуємо: “23 серпня в ефірі на телеканалі «Прямий», коли зайшла мова про зазначену подію і чи відповідає вона дійсності, я сказав ведучим, що впродовж двох тижнів зможу дати відповіді на ці та інші запитання у справі про «вангерівців». Фортуна посміхнулася раніше і під вечір 28 серпня я отримав ту ланку, якої не вистачало, щоб замкнути весь ланцюг державної зради на самому олімпі політичної влади України.
Аналіз зібраних фактичних даних та отримана конфіденційна інформація дають мені (як начальнику відділу військової контррозвідки СБУ в минулому – у нашій професії колишніх не буває) зробити в оперативному плані однозначний, а в процесуальному – майже однозначний висновок ХТО, КОЛИ КОМУ і в який спосіб злив інформацію про спецоперацію щодо затримання «вагнерівців».
Те що операція із затримання «вагнерівців» проводилася українськими спецслужбами, але була провалена в результаті «зливу» інформації «кротом» з Офісу Президента України російській стороні для мене це уже незаперечний факт, який неможливо спростувати.
Факт, що така операція мала місце, окремі обставини її проведення і провалу, обнародувані Юрієм Бутусовим, Яніною Соколовою, Любов’ю Величко, Тарасом Березовцем та іншими, відповідають дійсності.
В процесі приватного розслідування я перевірив викладені в публікаціях факти проведення і провалу операції. Вони – правдиві!
Зауважу, що після моєї заяви на «Прямому» (23 липня) на мене 24 і 25 липня вийшли (окремо) декілька оперативних працівників СБУ, які безпосередню брали участь в проведенні цієї спецоперації. Кожний з них розповів про свою роль в ній і те, що йому відомо.
Свої свідчення вони підтвердили ксерокопіями (в тому числі і кольоровими) документів, рапортів, довідок з грифом «таємно», на яких стояли резолюції їх начальників, паспортів і автобіографій «вагнерівців», їх фото, авіаквитків на рейс «Мінськ-Стамбул» на 25 липня. Я прослухав аудіо і подивився відеозаписи, на яких «вагнерівці» розповідають про свої «подвиги» на Донбасі, «рекламуючи» себе. Деякі з цих документів і аудіозаписів уже були оприлюднені журналістами.
Колеги по «цеху» розповіли, що операція з виявлення, анкетування і документування «вагнерівців», які брали участь у війні на Донбасі, причетних до знищення українських військових літаків і гелікоптерів, а також збиття малайзійського літака та вчинення воєнних злочинів розпочалася торік, коли головою СБУ був Василь Грицак, а Генеральним прокурором Юрій Луценко.
«Вагнерівців» вербували на роботу під легендою охороняти нафтові свердловини у Венесуелі та інші важливі об’єкти. Загальна кількість бажаючих поїхати на заробітки до Венесуели складала близько півтори сотні осіб, які воювали на Донбасі і вчинили різні злочини, в тому числі і теракти.
Реальних же бойовиків-терористів, яким слідчі могли пред’явити підозру відразу при затриманні в Україні, було відібрано майже 50 «заробітчан». Їх розбили на дві групи. У першій, основній групі з 33 осіб, які повинні були вилетіти 25 липня і уже були зареєстровані на рейс «Мінськ-Стамбул», реальних терористів було 28. П’ятеро було, як кажуть, для розбавлення коктейлю.
Решта «заробітчан» – 13-15 осіб повинні були летіти іншим рейсом «Мінськ-Стамбул». В той день (25 липня) було декілька прямих і транзитних рейсів до Стамбулу. Якби ми посадили перший борт з основною групою «вагнерівців», а друга група про це дізналася, то звичайно, що вони не полетіли б. Але білети їм були куплені, зазначив один із співрозмовників.
Фактичні дані, добуті оперативним шляхом, за твердженням офіцерів, вони передавали своїм безпосереднім начальникам. Далі матеріали направлялися слідчим СБУ і в Генеральну прокуратуру, прокурори якої здійснювали процесуальне керівництво, для процесуального оформлення, щоб вони мали статус доказів у кримінальному провадженні, яке веде СБУ.
Один із них розповів, що літак з «вагнерівцями», який повинен був вилетіти з Мінська до Стамбулу в першій половині дня 25 липня, планували посадити в Борисполі через штучно створену «ситуацію», яка передбачає вимушену посадку.
Під час зустрічі офіцери пропонували мені взяти копії документи, які підтверджували правдивість свідчень. Я вирішив їх не брати з декількох причин.
По-перше, я не виключав, що це може бути «підстава» і зустріч відбувається під візуальним і технічним «ковпаком». І після отримання документів я буду затриманий і звинувачений у спробі заволодіння документами, які є державною таємницею.
По-друге, вивчивши документи, я наочно переконався в тому, що спецоперація проводилася, а опублікована вказаними журналістами інформація – достовірна. І це було головною метою моєї зустрічі з колегами.
По-третє, я запропонував офіцерам дати свідчення Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради, якщо вона буде створена у вересні, коли розпочнеться сесія, або парламентському Комітетові з питань національної безпеки, оборони і розвідки і передати ці документи членам ТСК або Комітету, або підтвердити достовірність документів, уже оприлюднених в інтернеті і ЗМІ.
Писати рапорти на ім’я президента Зеленського з цього питання я не рекомендував… Ексгенеральний прокурор Юрій Луценко 27 липня в ефірі токшоу «Право на владу» підтвердив те, про що мені розповіли на зустрічі працівники СБУ. (Про це Луценко розповів також під час пресконференції 10 вересня. – Ред.)
Зокрема, Луценко заявив, що українські спецслужби дійсно проводили масштабну спецоперацію щодо “вагнерівців». Вона могла мати величезний успіх у протистоянні з Росією і стати козирем України в боротьбі за мир.
Луценко запевнив: деталі спецоперації були задокументовані і процесуально зафіксовані ще в минулому році.
“Я знаю, що всі ці розмови були задокументовані у минулому році в рамках одного кримінального провадження і в рамках співпраці українських спецслужб із західними і близькосхідними партнерами. Ці “вагнерівці” були знайдені, їм було поставлено запитання про участь у військових злочинах на території України.
У Міністерстві оборони та СБУ проводили оперативні записи, які надсилали до Генеральної прокуратури України. Ця спецоперація могла стати глобальним успіхом України”, – сказав він.
За словами Луценка, вона могла би і не вдатися, однак у будь-якому випадку, доводила би, що українські спецслужби вийшли на рівень, коли її проводили.
“Це був би доказ перед усім світом, хто розв’язав війну проти України, хто сам визнається у процесуальному порядку у тому, що збивав українські та міжнародні літаки, хто є військовим злочинцем. Ця операція могла бути головним козирем України у нашому протистоянні з Росією, у тому числі у боротьбі за мир”, – зауважив Луценко.
Він додав, що “вагнерівців”, причетних до збиття малайзійського “Боїнга” та війни на Донбасі, збирали в одну групу навмисно.
Агент НАБУ, ветеран АТО Євген Шевченко заявив, що затримання в Білорусі групи ПВК Вагнера було тривалою і ретельно спланованою операцією контррозвідки СБУ…
Документальна хронологія
Оперативна розшукова справа з виявлення, документування і вербування «вагнерівців» буцімто для роботи у Венесуелі була заведена в рамках кримінального провадження № 42014000000000457 і велася, як ми це встановили, ще з минулого року, за часів керівництва СБУ Грицаком. В ній були задіяні десятки оперативних працівників спецслужб України і країн НАТО, в тому числі і ЦРУ США.
Була зібрана група з 33-ох осіб, з яких 28 були бойовики-терористи, що воювали на Донбасі і в Сирії, щодо яких уже були зібрані докази, щоб при затриманні в Україні відразу оголосити підозру і взяти під варту без права застави.
Після півночі 25 липня 2020 року з Росії в Мінськ на автобусі «Мерседес» (водій Геннадій Кумпан) охоронного товариства з обмеженою відповідальністю «Гард Сервіз» (власник Владислав Кумпан – батько водія) прибуло 32 «завербованих заробітчани». О 03:32 (за місцевим часом) «вагнерівці» прибули в готель Мінського міжнародного освітнього центру ім.
Йоханнеса Рау (ІВВ Міnsk) і заселилися в ньому лише до ранку 25 липня. При заселенні всі 32 особи пред’явили і дали можливість адміністратору готелю зробити ксерокопії своїх паспортів.
Встановлено, що «вагнерівці-заробітчани», засиляючись в готель, уже були зареєстровані на авіарейс за маршрутом «Мінськ – Стамбул», який вилітав 25 липня (субота) в першій половині дня. Того дня було три прямих авіарейси до Туреччини: о 8:05 і 10:55 до Стамбулу і о 11:25 до Ататюрка.
Проте «вагнерівці» не вилетіли ні одним з цих рейсів, а залишилися в готелі до 27 липня. З Києва надійшла команда чекати – виліт перенесено на 30 липня, на який рейс буде повідомлено додатково.
Звертаю вашу увагу на те, що саме в цей день з 00:01 починався «режим повного та всеосяжного припинення вогню на Донбасі».
27 липня «вагнерівці» переїхали для подальшого проживання в санаторій «Белорусочка», яким керує кращий друг управління справами президента Білорусь Віктора Шеймана – колишній начальник Головного клінічного центу ЗС БР полковник Савицький Святослав Федорович (людина, яка, окрім всього іншого, тісно пов’язана з військовою розвідкою).
Санаторій належить Федерації профспілок Білорусь, яким керує Михайло Орда – начальник виборчого штабу Лукашенка.
В ніч на 29 липня 32 «вагнерівці» були затримані спецпризначенцями КДБ і ОМОН РБ. Одночасно на півдні країни був затриманий ще один.
В перших офіційних повідомленнях білоруського агентства БЕЛТА з посиланням на правоохоронні органи прозвучало, що після отримання інформації про прибуття в Білорусь «понад 200 бойовиків для дестабілізації обстановки в період виборчої компанії» в санаторії під Мінськом були затримані 32 чоловіки, які прибули в Мінськ в ніч з 24 на 25 липня, до 27 липня жили в готелі в Мінську, а потім перебралися в приміський санаторій».
Через декілька годин після затримання «вагнерівців» на терміново скликаному засіданні Ради безпеки Білорусь на запитання президента Лукашенка:«Це абсолютно точно встановлено, що це компанія Вагнера, приватна компанія?», голова КДБ РБ Валерій Вакульчик відповів: «Так».
Додам: третина затриманих були ветерани «групи Вагнера», що підтверджувалося анкетами, фото, списками і розписками, вилучених у затриманих.
А в цей час у Києві…
Повернімося до того, що відбувалося в Києві, коли «заробітчани-вагнерівці» о 3-й ночі 25 липня приїхали автобусом до Мінська.
24 липня начальник ГУР МОУ Василь Бурба (призначений на посаду 15 жовтня 2016 року президентом Порошенком) і перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький (призначений на посаду 26 червня 2019 року президентом Зеленським) прибули до Зеленського для доповіді про проведення завершальної стадії операції і вильоті терористів, запланованого на ранок 25 липня з Мінська до Стамбулу. Маршрут авіарейсу проходив у повітряному просторі України.
Літак без проблем можна було посадити в аеропорту «Бориспіль» або «Жуляни», або в іншому аеропорту України (залежно від того, як складалася б ситуація з вимушеною посадкою) за певних штучно створених «екстремальних умов»: імітація різкого погіршення самопочуття (серцевий напад, інсульт, приступ епілепсії – достатньо прийняти відповідний препарат), імітація передчасних пологів, задимлення салону літака, повідомлення екіпажу, що літак «замінований» або на борту виявляють закладений муляж «вибухівки», чи записку, що літак замінований, агресивна хуліганська поведінка групи пасажирів в нетверезому стані, бійка з розбиттям ілюмінатора літака та інші випадки, через які командир пасажирського літака змушений був би здійснити незаплановану посадку в найближчому аеропорту.
На нараді разом з Зеленським були присутні: глава ОП Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО – голова комітету розвідки Руслан Демченко, заступник глави ОП з питань оборони Роман Машовець і секретар президента Марія Левченко, яка не мала допуску до державної таємниці і не мала права бути на цій нараді.
На нараді Єрмак категорично настоював на перенесені операції, мотивуючи свою позицію тим, що він веде переговори з помічником президента Росії Дмитром Козаком, а затримання «вагнерівців» зашкодить початку перемир’я на Донбасі, запланованого на 27 липня.
Василь Бурба і Руслан Баранецький переконували Зеленського, що операцію переносити не можна, оскільки терористи знаходяться в дорозі до Мінська, уже зареєстровані на ранковий рейс 25 липня до Стамбулу і зупинка операції може привести до її провалу.
Операція готовилася більше року і пов’язана з затриманням бойовиків, які знаходяться в розшуку за вчинення терористичних актів в Україні, серед них є співучасники збиття малайзійського літака. Керівники спецслужб переконували Зеленського, що затримання цих «вагнерівців» ніяк не пов’язано з Мінськими переговорами.
Проте Зеленський, за моїми даними, підтримав Єрмака і віддав усний наказ Бурбі і Баранецькому зупинити захоплення «вагнерівців-терористів», а операцію перенести на 30 липня, щоб «зручніше було вести переговори з Москвою».
Виліт «вагнерівців» було перенесено на 30 липня.
Що відбулося після наказу Зеленського – уже відомо. В ніч на 29 липня всі 33 «вагнерівці» були затримані КДБ РБ.
3 серпня (понеділок) Зеленський зібрав у себе на нараду ту ж саму групу осіб, які були у нього 24 липня. Начальник ГУР Бурба заявив про повний провал дуже дорогої спецоперації із захоплення терористів і що причина провалу – ЗРАДА!
Бурба вимагав розпочати перевірку всіх, у кого була інформація про операцію і провести перевірку на поліграфі його самого, Єрмака, Демченка і Машовця. За моєю інформацією Зеленський занервував від такої вимоги Бурби і перейшов на підвищений тон. Адже в даній ситуації перевірку на поліграфі повинен був проходити і він сам.
Єрмак підвищив голос на Бурбу і висловив незадоволення тим, що інформація про провал операції з’явилася у наших партнерів із США. Працівники розвідувальних органів країн НАТО і ЦРУ США, які брали участь у цій операції, знали про її провал через «злив» інформації з Офісу президента Зеленського.
Зеленський… не прислухався до вимоги Бурби і не призначив службового розслідування для виявлення «крота», який «злив» спецслужбам РФ інформацію про перенесення операції. Більше того, 5 серпня без будь яких пояснень і мотивів Зеленський своїм указом №307/2020 звільнив Бурбу з посади начальника ГУР МОУ і на його місце призначив Кирила Буданова.
Під підозру повинні підпадати всі ті, хто був на нараді у Зеленського 24 липня: Андрій Єрмак, Руслан Демченко, Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко, Бурба, Баранецький і сам Зеленський. Всі вони повинні пройти перевірку на поліграфі, як пропонував Бурба. Експертизу на поліграфі щодо них повинні проводити міжнародні незалежні експерти. Я би запросив експертів-поліграфістів з ФБР і ЦРУ США.
А тепер відповім на запитання, поставлене на початку статті: який був допущений «прокол» начальником ГУР МОУ Василем Бурбою і першим заступником голови СБУ Русланом Баранецьким на фінальній стадії цієї спецоперації.
До ключового моменту завершення операції (яка йшла повним ходом!) – затримання 33-ох «вагнерівців», серед яких було 28 бойовиків-терористів, оголошених в розшук, залишалося менше півдоби.
Колеги (Бурба і Баранецький), не ображайтесь за жорсткість (ви – учасники бойових дій, маєте досвід оперативної роботи, проведення бойових операцій – за це вам повага і вдячність, а держава відзначила вас бойовими орденами)… Ви, панове Бурба і Баранецький, в першу чергу, винні в зриві операції тим, що доповідали про неї Зеленському в присутності Єрмака та інших осіб!
У подібних випадках главі державі доповідають після завершення операції її результати, не розкриваючи оперативних методів і способів її проведення і не ставлять операцію під загрозу провалу… Бурба відмовився відповідати по суті на запитання про операцію щодо затримання «вагнерівців», туманно заявивши 19 серпня в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна»: «Відразу і прямо хочу заявити, коментувати будь-які реальні або можливі дії спецслужб колишнім начальником військової розвідки вважаю неправильним. У так званій справі «вагнерівців» у пресі надто багато явної дезінформації та домислів». Але в чому полягає «явна дезінформація і домисли» Бурба відмовився пояснювати або коментувати.
«Як військовослужбовець, я був і залишаюся поза політикою. Скажу одне – діями української розвідки народ України може пишатися. Але не все на війні залежить від нас»,- наголосив генерал-полковник Бурба.
Про своє звільнення з посади начальника ГУР МО Бурба заявив, що він «з повагою ставиться до рішення Верховного головнокомандувача здійснити ротацію».
Для професіоналів така позиція Бурби зрозуміла – операція була, але зірвана в результаті зливу інформації. Підтвердити це прямо він не може. Генерал заявив: «Наразі я перебуваю з сім’єю у відпустці, після закінчення якої служитиму Україні й надалі на іншій ділянці роботи, за рішенням Верховного головнокомандувача».
Як влада повинна реагувати на обнародувані ЗМІ матеріали щодо «зливу» інформації в Москву про заплановане затримання «вагнерівців-терористів», що призвело до провалу операції?
Депутати повинні створити Тимчасову слідчу комісію з цього питання.Профільний Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки повинен провести на закритому засіданні заслуховування групи осіб, які були на нараді у Зеленського 24 липня і керівників спецслужб України, в тому числі і звільненого начальника ГУР МОУ Василя Бурбу.
Генеральна прокуратура і СБУ зобов’язані порушити кримінальні провадження за фактом державної зради (ч.1 ст. 111 КК) і провести об’єктиве розслідування всіх обставин провалу операції.
Громадянське суспільство повинно вимагати встановлення правди у цій справі, притягнення винних осіб до відповідальності”.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО
Малюнок Андрія ПЕТРЕНКА
