Українська мова просить підтримки в парламенті
У Верховній Раді народні депутати зареєстрували відразу три незалежні, але тотожні законопроекти про державну мову – українську.
Найпотужнійший резонанс в суспільстві викликала законодавча ініціатива авторства 33 народних обранців, серед яких, зокрема: віце-спікер Оксана Сироїд, «фронтовики» Андрій Тетерук, Сергій Висоцький, представники фракції БПП Валерій Карпунцов, Олександр Бригинець, депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко та член депутатської групи «Воля народу» Євген Рибчинський.
Що важливого в цьому законопроекті?
В Україні проголошується одна державна мова – українська. Всі інші мови шануються, але відходять на другий план.
Документ зобов’язує всіх громадян України знати і вільно володіти державною мовою. Громадянство України буде надаватися виключно після складання претендентом мовного іспиту. Політики, держслужбовці та робітники державних закладів мають спілкуватися українською, вести документообіг – державною.
У дитячих садочках та школах допускається викладання двома мовами: українською та мовою національної меншості. А от у вузах – зась. Лише українською. В деяких випадках окремі дисципліни можуть викладатися мовою Європейського Союзу (таких аж 24), але за умови, що у вузі студенти матимуть змогу прослухати цю дисципліну й українською.
Кіно та театри теж мають перейти на державну мову. У випадку, якщо фільм (вистава) демонструються іноземною мовою, то глядачів необхідно забезпечити українськими субтитрами або запропонувати інший спосіб перекладу (навушники чи електронний суфлер для відвідувачів театрів).
Абсолютно всі ЗМІ, незалежно від форми власності, теж мають перейти на державну мову. На ТБ і радіо допускається іноземний контент, але за умови перекладу (субтитрів) на державну мову, преса – можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою.
Книги в Україні мають видаватися українською мовою, допускаються обмеження ввозу книжкових видань іншими мовами. Українські книгарні на своїх полицях повинні мати не менше 50% книг державною мовою від усього обсягу товарів. Українською пропонують видавати і всю рекламу в країні.
Порушив закон – штраф. Для бюджетних організацій та держорганів – від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів (3400 – 6800 гривень), для закладів освіти, науки та культури – 200 – 300 неоподаткованих мінімумів (3400 – 5100 гривень), для ЗМІ – від 400 до 500 неоподаткованих прожиткових мінімумів (6800 – 8500 гривень).
За дотриманням мовного закону будуть слідкувати мовні інспектори. Передбачається створення посади мовного омбудсмена. За державний кошт відкриють три нові установи: Національну комісію зі стандартів державної мови, Центр української мови та Термінологічний центр української мови.
Автори законопроекту доводять, що їхня ініціатива сприятиме розбудові України, формуванню української нації.
«Мова, культура й історія – ті кити, які тримають націю. Ми маємо знати своє і пропагувати своє у світі. Чому у Франції чиновник обов’язково повинен знати французьку, у Польщі – польську, а в нас, у Києві, часто на офіційних заходах мені пропонують вибирати між англійською та російською і я маю відстоювати своє право на українську?» – дивується народний депутат Оксана Юринець.
Такої ж думки дотримується і парламентар Ігор Артюшенко. Він вважає, що закон про державну мову потрібно було ухвалити ще надцять років тому, щоб ще на початку незалежності країни виховувати молоде покоління в любові та шані до рідної мови.
«Особливо в часи агресії проти України ми маємо усвідомити, що українська мова є одним із форпостів протистояння інформаційній війні. Тому ми будемо проводити державну політику на засадах впровадження та постійного розвитку єдиної державної мови – української, – висловлює свою думку Артюшенко. – Ми націлені на те, щоб українська мова була беззаперечною цінністю, що об’єднає наших громадян, а підростаюче покоління могло виховуватися на українських та україномовних книжках, фільмах, засобах масової інформації».
Ще один аргумент на захист законопроекту про державну мову наводить народний депутат Євген Рибчинський.
«Мова, зокрема, формує менталітет будь-якої особистості, дає підґрунтя для власної ідентифікації. Якби мешканці Криму і Донбасу відчували себе українцями, жили у мовному і культурному просторі України, то «русскій мір» просто не знайшов би там підґрунтя для проростання, ствердження і розквіту», – вважає Рибчинський.
Чи проголосують депутати за цей законопроект? Очільник парламентського комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький запропонував не вносити на розгляд до сесійної зали Верховної Ради існуючий проект закону «Про державну мову». Його необхідно переписати: прибрати (або пом’якшити) з документа найспірніші моменти і додати «демократичності».
«Суперечливі моменти стосуються регулювання медіа, культури, книговидання, вживання комп’ютерних програм. Є повне розуміння підходів до вживання державної мови державними службовцями, органами й у стосунках з ними. Нам важливо зробити закон дієвим, демократичним, таким, який підтримають більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо», – зазначив Княжицький.
Новий проект закону «Про державну мову» парламентарі планують виписати до травня, а до кінця шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання прийняти його хоча б у першому читанні.
Олена ПОНОМАРЕНКО
Фото Олексія ІВАНОВА
Дивіться на цю тему також
Виступ директора Інституту української мови Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професора Гриценка Павла Юхимовича на засіданні Конституційного Суду України з розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» 13 – 14 грудня 2016 року.
