Справа Приватбанку: як ховали по кишенях 136 000 000 гривень
Невже й справді олігарха Ігоря Коломойського українська влада відправить за грати? Його найближчим діловим партнерам вже треба сушити сухарі.
Генпрокурор Ірина Венедіктова санкціонувала ще три підозри колишнім посадовим особам «Приватбанку», написала вона у Фейсбуку. Серед них – ексголова правління Олександр Дубілет, його заступник та начальник департаменту міжбанківських операцій.
Як розповідав “Український репортер”, нещодавно колишній перший заступник голови правління Приватбанку Володимир Яценко, не долетів з міста Дніпро до Відня. Детективи НАБУ змусили пілотів посадити лайнер в аеропорту “Бориспіль”. Яценка заарештували.
Нині ж Ірина Венедіктова інформує: “8 мільярдів гривень — саме такий розмір збитків завдало керівництво тоді ще недержавного “Приватбанку” громадянам України у 2016 році, а станом на сьогодні, і державному бюджету країни. Точніше кажучи кримінально-процесуальною мовою, детективи та прокурори підозрюють голову правління у скоєнні цього злочину.
Хочу пояснити простіше про що, власне, це кримінальне провадження і в чому саме органи правопорядку підозрюють окремих топ-менеджерів “Приватбанку”.
У 2015 році НБУ за власною ініціативою здійснив перевірку 20-ти найбільших банків України і в тому числі, звісно, найбільшого – “Приватбанку”. З’ясувалося, що необхідна сума докапіталізації банку становить (на хвилиночку) 113,1 мільярдів гривень.
Якщо коротко і не вдаючись у складні подробиці, основна і базова причина “захворюваності” установи полягала в тому, що на думку фахівців з НБУ, 90% кредитного портфеля перебувало під ризиком через те, що ці кредити були видані особам, які тісно пов’язані з колишніми власниками банку.
Пізніше, 16 грудня 2016 року колишні власники банку звернулися з відповідним листом до прем’єр-міністра України з проханням прийняти позитивне рішення про придбання акцій “Приватбанку” державою.
Таким чином, голова правління, заступник голови правління-керівник казначейства банку та начальник департаменту міжбанківських операцій казначейства банку добре розуміли, що контроль над коштами банку найближчим часом буде втрачено.
В результаті виникнення злочинного плану, суть якого зводилася до розтрати коштів банку, посадові особи “Приватбанку” прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку.
Технічно керівництвом у цьому випадку було прийнято рішення про заміну боржника: замість вищезгаданих іноземних товариств віддавати борги “Приватбанку” тепер повинна була пов’язана з банком фірма Claresholm Marketing LTD.
Слідство має у своєму розпорядженні усі необхідні докази: від підписання документів минулими датами до внесення фіктивних даних у бухгалтерську документацію.
Крім епізоду, зазначеного вище, детективи та прокурори вже повідомили голову правління про підозру у розтраті грошових коштів “Приватбанку” шляхом протиправного нарахування і виплати 16 грудня 2016 року необґрунтованої додаткової премії (індексованої комісії) на користь пов’язаної з банком юридичної особи — ПрАТ “СК Інгосстрах”.
Слідчі органи вважають, що посадові особи банку, станом на дату реалізації свого злочинного плану, були добре обізнані про прийняте рішення НБУ щодо пов’язаності “Приватбанку” та “СК Інгосстрах”.
Таке рішення НБУ прийняв 13 грудня 2016 року. Детективи та прокурори мають у своєму розпорядженні докази того, що рішення кредитного комітету від 15 січня 2014-го насправді було підготовлено і, простіше кажучи, відправлено на принтер у грудні 2016-го. У даному випадку мова йде про збитки в розмірі близько 136 000 000 гривень.
Участь інших осіб, причетних до цих та інших злочинів, у рамках розслідування кримінальних проваджень з орбіти “Приватбанку” уважно досліджується відповідними правоохоронними органами. Будуть висновки – будуть нові звинувачення… ”
НАБУ зазначає:
