Спікер Андрій Парубій дає прес-конференцію. Головні тези
Спікер парламенту, відкриваючи прес-конференцію з нагоди “екватора” роботи Верховної Ради VIII скликання, наголосив, що Україна зробила величезний крок уперед на шляху реформ, тож вона є європейською країною не лише за географічною ознакою:
“Рік, що минув, став без перебільшення переламним у новітній історії України. Після віків російської окупації українці повертаються нарешті у свій європейський дім – запрацювала Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З 11 червня цього року для українців в Європейському Союзі почав діяти безвізовий режим”.
“За наші півкаденції нам є про що тут звітувати. Лише для статистики зафіксуємо: за два з половиною роки роботи Верховної Ради України VIII скликання було ухвалено 724 закони та 1379 постанов. Лише за останній рік — 339 законів та 591 постанову”.
Питання оборони та безпеки залишаються головним пріоритетом Верховної Ради:
“За два з половиною роки Радою було напрацьовано і прийнято десятки важливих рішень, які були спрямовані на реформування Збройних сил України, підвищення дисципліни та відповідальності, забезпечення правового статусу українських військових та правоохоронців, організації функціонування державних інститутів на прифронтових та деокупованих територіях, захисту прав учасників Антитерористичної операції та членів їх сімей”.
“Своєю постановою від 8 червня цього року Верховна Рада України закріпила пріоритетність членства України в НАТО. Як доводить досвід пострадянських країн, в умовах російської агресії лише євроатлантичні структури колективної безпеки є дієвим механізмом захисту національного суверенітету та територіальної цілісності.
Разом із тим, курс на вступ до НАТО — це подальша модернізація наших збройних сил, запровадження технічних та організаційних стандартів, недосяжних для агресора.
Так, вступ до НАТО – це амбітна мета. Але Угода про Асоціацію та діючий безвіз вже довели — Україна навчилася добиватися свого. Для нас немає неможливого. І ми ще побачимо прапор України перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі“.
“У зовнішній політиці для мене, як голови Верховної Ради України, головними були теми безпеки, енергетики та регіональної співпраці.
Тему енергетики ми детально обговорювали як з американськими партнерами, так і з нашими сусідами-поляками, до яких нещодавно прибув перший американський танкер зі скрапленим газом. Енергетична безпека нашої держави — основа для розвитку нашої економіки, гарантія того, що Путін більше ніколи, як у 2009-му році, не перекриє нам газовий вентиль.
Якщо згадаємо ту зиму, з газу на дрова тоді довелося перейти не одній країні в Європі. Це однозначно доводить, що безпека України, у тому числі й енергетична, невіддільна від безпеки Європи. Зараз працюємо для того, щоб дати відсіч новій російській енергетичній зброї — не тільки економічно і політично, але й воєнно небезпечному «НордСтрім-2».
Так, це не перебільшення. Воєнно небезпечному тому, що Росію більше не буде стримувати від широкомасштабного вторгнення в Україну наявність на нашій території газотранспортної системи, якою Російська Федерація постачає газ на західноєвропейський ринок. Також для Росії «Північний потік-2» — це додаткові колосальні кошти, які можуть бути спрямовані для посилення агресивних воєнних дій як у Сирії, так і в Україні. Це механізм політичного тиску Росії на країни Європейського Союзу”.
“Вважаю, що Балто-Чорноморський безпековий пояс має мати міжпарламентський вимір, і працюю у цьому напрямку. Дуже добрим прикладом є Північна Рада — спільнота парламентів країн Скандинавії, куди входять як держави, що не є членами ЄС, так і держави, що не є в НАТО. Основою нашої регіональної співпраці має бути не тільки відповідь на військові чи енергетичні виклики, але й спільна праця над інфраструктурними проектами, розвиток транзиту, у чому бачу великий потенціал концепції “Європи Карпат”».
“Ментальна деокупація України має не менше значення, ніж звільнення української землі від російських окупантів. Кордон військової окупації території України Росією обмежується Кримом та частиною Донбасу, але зона ментальної окупації Кремля все ще тягнеться до західного кордону України. Саме тому ментальна деокупація – це, перш за все, декомунізація, знищення символіки тоталітарного радянського минулого.
Саме ця Верховна Рада заборонила нацистську і комуністичну символіку, а нещодавно Парламент зробив наступний крок і заборонив головний символ путінської агресії та пропаганди – георгієвську стрічку. Важливим кроком стали прийняті Радою закони з очищення нашого інформаційного простору від електронної та друкованої пропаганди Кремля, замість комуністичних окупаційних назв на карту нашої країни повертаються історичні українські, чи кримськотатарські назви.
Верховна Рада встановила обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою на телебаченні: 75 відсотків державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60 відсотків – для місцевих, а також 75 відсотків державної мови для програм новин на телебаченні.
Український Парламент прийняв Закон, який запровадив квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою на радіо.
Протекція для української мови та пісні у ЗМІ – це могутній стимул для відродження творчого потенціалу українців, української культури”.
“Ключовим нашим завданням і метою, вважаю, має стати безпека. В найширшому розумінні, в усіх головних сферах.
Це воєнна безпека, що має бути реалізована у повномасштабній підтримці Української армії, відновлення територіальної цілісності України, набуття Україною членства у НАТО, як найсильнішої гарантії її територіальної цілісності та мирного неба для наших дітей.
Економічна безпека, що досягається шляхом розвитку національного ринку, підтримкою вітчизняного товаровиробника, партнерською співпрацею з Європейським Союзом із стратегічною метою повноправного членства в ЄС.
Енергетична безпека – насамперед через диверсифікацію поставок енергоносіїв та максимальне задіяння вітчизняного енергетичного потенціалу.
Інформаційна безпека, втілення та розвиток сучасних технологій, кібербезпека, захист українського інформаційного простору. Безпека та захист української гуманітарної сфери”.
