Прощання з водою гарячою і холодною

Поки влада бореться з боржниками за комуналку, найбільшим боржником стала сама держава. Відтак, ЖКГ на всій території країни починає агонізувати. І ця агонія вже сягнула Києва, де без гарячої води лишилося півміста, водоканал опинився на межі зупинки, а перспективи майбутнього опалювального сезону видаються все похмурішими.

Причиною є минулорічне катастрофічне підвищення тарифів на газ та комунальні послуги.

У столиці нарешті почали усвідомлювати масштаби проблеми, коли значна частина багатомільйонного Києва опинилася баз гарячої води.

Київ прощається з гарячою водою

На засіданні Київради 1 червня із заявою виступив столичний градоначальник Віталій Кличко. Він повідав, що кияни стали заручниками «розборок» між монополістами. За його словами, відключення теплоелектроцентралі № 6 вчинено «Укртрансгазом» – дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз» у зв’язку із заборгованістю «Київенерго» за природний газ. Сума боргу перевищує 370 мільйонів гривень, з яких 108 мільйонів – не профінансовані з державного бюджету субсидії та пільги.

Мер висунув до уряду вимогу: поки держава не проведе взаєморозрахунки з тепло- та газопостачальниками, повинен бути встановлений мораторій на відключення від газопостачання об’єктів, що забезпечують мешканців Києва необхідними комунальними послугами.

Та виникають питання до Кличка. Чому він мовчав рік тому, коли уряд катастрофічно роздув тарифи, що призвело до нинішньої боргової кризи, яка здатна остаточно поховати залишки ЖКГ?!

До того ж проблема не лише у гарячій воді…

Будемо жити без води і каналізації взагалі?

З холодною водою скоро також можуть виникнути проблеми.

Нещодавно «Київводоканал» оголосив про борг держави перед підприємством за субсидіями і пільгами лише за поточний рік – 78 млн 413 тис. гривень. У компанії підкреслюють, що від боргів залежить стабільність водопостачання та каналізації у Києві.

За даними «Київводоканалу», станом на 1 травня 2017 року, загальна сума боргу перед підприємством складає 886 млн гривень.

Але ж холодна вода – це навіть не гаряча. Холодне водопостачання та каналізація – це питання санітарно-епідеміологічної ситуації, по суті, національної безпеки.

І такий безлад по усій країні

І це проблема не лише самої столиці.

30 травня в інформагентстві УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Протягом шести місяців держава не відшкодовує субсидії та пільги на оплату ЖК-послуг: коли буде сплачений борг на суму понад 30 млрд гривень, і чому система на межі колапсу?»

У конференції взяли участь представники місцевого самоврядування та громадських організацій. Вони закликали уряд сплатити заборгованість по субсидіях та пільгах на оплату житлово-комунальних послуг обсягом 35 мільярдів гривень, аби не зірвати підготовку до опалювального сезону.

Зокрема, з такою вимогою виступив перший віце-президент громадської організації «Всеукраїнська рада голів ОСББ» Роман Бондарук.

«Нас прохають звернутися до уряду та Мінфіну з клопотанням вирішити питання субсидій. Адже люди, які отримують субсидії, не можуть заплатити за утримання дому, виникає заборгованість по зарплаті у теплопостачальних та водопостачальних підприємств», – наголосила президент громадської організації «Всеукраїнська рада голів ОСББ» Наталя Олійник.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександро Слобожан вважає, що вжити заходів повинно, в першу чергу, Міністерство фінансів.

Присутній на прес-конференції міський голова Черкас Анатолій Бондаренко зауважив, що у його місті продовжує зростати заборгованість, і це негативно впливає на фінансово-господарську діяльність комунальних підприємств.

«Ми хочемо вирішити проблему разом з урядом. У Черкасах станом на початок лютого 2017 року заборгованість складала 127 мільйонів гривень, а на початок травня – вже 202 мільйона гривень. Це негативно впливає на фінансово-господарську діяльність комунальних підприємств, що надають послуги. Ми просимо уряд вжити заходів щодо фінансування з бюджету субсидій та пільг. Якщо відверто, то ми хочемо, аби до нас прислухалися і з нами радилися», – наголосив черкаський міський голова.

Перший заступник міського голови Володимира-Волинського Ярослав Матвійчук також б’є на сполох: через заборгованість по пільгах та субсидіях місто не може готуватися до опалювального сезону.

«На сьогоднішній день заборгованість у нашому місті за державними програмами складає 51 мільйон гривень. З них 5 мільйонів гривень за пільгами, а решта – за субсидіями. Чотиримісячна заборгованість держави тягне за собою негативні наслідки. Місто не може готуватися до опалювального сезону, починається блокування рахунків підприємств. Якщо така ситуація затягнеться, то буде заблокованим життєдіяльність міста», – попередив він.

Влада: кому винна – усім дарую!

Відтак, на прес-конференції було оприлюднено суму заборгованості держави по субсидіях перед постачальниками житлово-комунальних послуг – 35 млрд гривень. Інші джерела цю цифру підтверджують.

Але ж ще на початку 2017 року загальна сума боргу держави перед комунальниками складала близько 23 млрд гривень.

До того ж розклад тут цікавий. У 2016 році підприємствам як компенсацію за субсидії було нараховано астрономічну суму – 52,6 млрд гривень. Але грошей у бюджеті не вистачило, тому реально держава перерахувала комунальникам 37,5 млрд гривень, тобто борг держави склав 15,1 млрд гривень. Якщо додати борг, що залишився з 2015 року, то загальна сума боргу держави перед комунальниками на кінець 2016 року склала вказані 22,6 млрд гривень.

Порівняння двох вказаних вище сум заборгованостей свідчить про те, що за 4 місяці 2017 року цей борг виріс більше ніж на 12 млрд гривень.

Очевидно, що борги будуть рости і надалі. За останніми даними, отримувачами є 7,5 млн домогосподарств, а бюджетом на нинішній рік на субсидії передбачено 51 млрд гривень. Правда, уряд оголосив про намір скоротити цю суму до 47 млрд гривень, навіть пообіцяв це МВФ. Досягатиметься це тим, що субсидії будуть скорочені, і самим сильним методом скорочення є позбавлення боржників права на субсидії.

Але, за розрахунками «Нафтогазу», ні 51, ні 47 мільярдів не вистачить, а на 2017 рік знадобиться 74 млрд гривень на субсидії.

Зрозуміло, що влада може і надалі намагатися ігнорувати проблему, правдами і неправдами скорочуючи субсидування шляхом зменшення кількості субсидіантів та сум субсидій. Та результатом буде подальше зростання боргів населення, яке не здатне сплачувати астрономічні суми. Утім, як бачимо, призначення субсидій також не рятує ситуацію, оскільки і держава заборгувала величезні суми, що й надалі зростають. Кінцевим підсумком такого театру абсурду буде остаточний колапс та руйнування залишків ЖКГ.

Значною мірою це є порушенням прав громадян, закріплених Конституцією та чинним законодавством. Ті, хто платить, все одно не отримують послуг, оскільки їхнє постачання припинено через борги держави. Ті, хто потребує, а їх стає все більше, не отримують субсидій, аби скоротити видатки, а якщо й отримують, то послуг все одно немає через борги держави.

Зрештою, є кричущий моральний аспект. Заборгувавши величезні суми на субсидії, держава переслідує громадян-боржників, зокрема, позбавляючи їх субсидій, що веде до подальшого зростання боргового валу, який загрожує поховати під собою не лише ЖКГ, але й фінансову систему країни.

Виходить, громадянам не можна бути боржниками, а державі, точніше владі, можна?!

Розплата за жадобу

Такі величезні, фактично вже безнадійні борги за комуналку, в тому числі борги держави за субсидіями, є прямим наслідком минулорічного космічного підвищення тарифів на газ та усі види комунальних послуг.

Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко зауважив: «Не у субсидіях справа. Проблема у завищених тарифах на енергоносії. Вони явно завищені. Вони не є ринковими, і вони, по суті, скомпрометували механізм субсидій. Тарифну політику треба змінювати».

Експерт Валентин Землянський справедливо звертає увагу, що ціна вітчизняного газу, який покриває приблизно 85% потреб ЖКГ, складає 80 доларів за 1000 кубів з урахуванням інвестиційної складової, а його продають населенню та комунхозу по 250 доларів, тобто за ціною імпортного газу.

До цього треба додати величезні тарифи на електроенергію та «ротердамське» вугілля.

Такою є головна причина. Немає жодних «економічно обґрунтованих тарифів». Навіть поняття такого у законодавстві не існує. Є шкурні інтереси влади та олігархів, які призвели до колапсу в ЖКГ, а тепер загрожують втопити у лавині боргів усю країну.

Олександр КАРПЕЦЬ

Фото Олексія ІВАНОВА

 

Like

Олександр Карпець

Публіцист, журналіст.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *