“Програв не я. Програла Україна”. До річниці трагічної загибелі: маловідомі факти про В’ячеслава Чорновола
25 березня 1999-го за нез’ясованих та суперечливих обставин загинув в автомобільній катастрофі під Борисполем. “Тойота” з політиком, водієм та прессекретарем Руху врізалася в КамАЗ із Дніпропетровщини, який розвертався поночі на вузькій дорозі. Похорон Чорновола в Києві зібрав майже 200 тисяч людей.
10 фактів про В’ячеслава Чорновола
Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буде боротися за Україну.
Працював різноробом. У 1963-1964 роках брав участь у будівництво Київської ГЕС. Після першого ув’язнення, працював спостерігачем метеостанції, землекопом археологічної експедиції, вагарем на станції Скнилів тощо. Після останнього – кочегаром у Львові.
Витримав 83 допити. У 1966-му В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого. Навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За що був притягнутий до суду і отримав свій перший вирок. У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів.
Прокурор, який судив Чорновола, має звання “Почесний працівник прокуратури України”. Другу (1967 р.) і третю (1972 р.) кримінальні справи проти В’ячеслава Чорновола порушив прокурор Львівської області Борис Антоненко (1912-2010 рр.). Свою посаду прокурор обіймав протягом 20 років. Антоненко написав низку книжок про своє прокурорське минуле, боротьбу зі злочинністю і “українськими буржуазними націоналістами”. У 2003-му цьому прокурору призначена пенсія згідно із Законом України “За заслуги перед Україною”. В червні 2006-му Антоненку оголосив подяку генеральний прокурор України Олександр Медведько. А в 2007-му йому присвоєно звання “Почесний працівник прокуратури України”.
Не відмовляв всім, хто до нього звертався з питаннями української справи. “Працював він самовіддано і справді багато, – згадувала дружина Атена Пашко. – Вставав, бувало, о 5-й годині ранку, писав, потім – на роботу, лягав пізно. Знаєте, є люди, котрі можуть вам відмовити, сказавши, що не мають вільного часу чи знайти якісь інші відмовки. До таких В’ячеслав Максимович не належав, позаяк не вмів кривити душею. Він завжди давав пораду, настанову людям, які до нього звертались і, особливо, якщо це стосувалося української справи”.
Від КГБ отримав прізвисько “Неугомонний”. Із спогадів вірменського дисидента та політв’язня Паруйра Айрякіна: “Він був наче напханий енергією, він навіть у зоні бігав, займався спортом. Багато читав, писав, покладену норму – ми шили рукавиці – виконував не за вісім годин, а за три години – решту часу він був зайнятий сам собою”.
Непохитно вірив у відновлення незалежності України. Переказують, як один із слідчих спересердя запитав В’ячеслава Чорновола: “Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?”. І почув у відповідь: “Як ким? Редактором опозиційної газети”
На президентських виборах 1 грудня 1991 року за В’ячеслава Чорновола віддали голоси 7 420 727 українців (23,27%). Він зайняв друге місце слідом за Леонідом Кравчуком.
Був обраний гетьманом і зрікся присяги на вірність московському цареві. Після обрання гетьманом Українського козацтва на Великій раді 21 червня 1992 року в Переяславі-Хмельницькому Чорновіл проголосив зречення присяги на вірність московському цареві, даної на Переяславській раді в 1654-му.
Багато хто вважає його смерть в автокатастрофі політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Пасажир КамАЗа Іван Шолом, який міг давати вказівки водієві Володимиру Куделі, що здійснював фатальний розворот на трасі, невдовзі помер. Колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша припускав, що Чорновола після аварії добили кількома ударами кастета. Однак доказів для доведення убивства в суді так і не зібрали. 21 січня 2014 року суд задовольнив клопотання обвинуваченого Куделі, визнавши аварію нещасним випадком, та закрив справу.
