Дешеві хутори та дорогий феодалізм. Чому чиновники розмовляють з нами як із недоумками
Чому українська держава така неефективна? Чому слово «чиновник» стало лайливим? Спробуймо зрозуміти це, подивившись на діяльність непримітних держдіячів середньої ланки – скажімо, керівників районів. Чим узагалі займаються ці люди?
Ось, наприклад, сайт Кагарлицької райдержадміністрації повідомляє, що 17 липня її керівник Роман Коваленко привітав із днем народження голову Леонівської сільської ради Івана Владімірова. Та не просто привітав, а «вручив вітальний адрес від голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана». Справді ж бо, не діло останнього вітати якихось голів сільрад особисто.
Якщо ви думаєте, що це безглуздо – робити новину навіть не з дня народження людини, а з того, що з нею сфотографувався сам Роман Коваленко, то піарники голови РДА з вами не згодні. Адже Роман Володимирович не просто сказав «вітаю», а «побажав імениннику міцного здоров’я, життєвих сил, радості, бадьорості духу, благополуччя». Ну й пощастило Івану Владімірову!
Нагадаю, це новини про роботу держадміністрації! І це не випадкова аберація, а системний підхід.
Того самого дня, 17 липня, сайт Іванківської РДА розповів, що голова райдержадміністрації Максим Лісогор разом із директором ПрАТ «Іванківська ПМК-2» Володимиром Скітневським «ознайомилися з ходом проведення ремонтних робіт приміщення історико-краєзнавчого музею, поспілкувалися з підрядником. Обговорили проблемні питання та шляхи їх вирішення».
Зверніть увагу – не вирішили якусь проблему, навіть не відкрили в совковому стилі відремонтований музей, а тільки «обговорили проблемні питання»! Та під кожним сільським магазином така важлива робота точиться безперервно!
Чому ж сайт Іванківської РДА про це не пише? Чи не тому що там не світиться Максим Лісогор?
І таких безглуздих пустих новин, які навіть не намагаються імітувати реальну роботу, наші чиновники видають тонами. Приміром, що робила 16 липня голова Макарівської райдержадміністрації Тетяна Семенова? Виявляється, її день був дуже плідним: як стверджує офіційний сайт РДА, разом зі своєю першою заступницею Іриною Багінською вона провела зустріч із учасниками народного чоловічого гурту «Козацькі джерела». Навіщо? «Приводом до зустрічі стало обговорення питання матеріально-технічного забезпечення колективу та концертної діяльності на європейському просторі».
То ви допомогли гурту чи ні? Купили квитки на гастролі? Знайшли для артистів приміщення? Домовилися про те, щоб сюди приходила молодь? Про це ми не дізнаємося, це не має значення. Адже чиновниці навіть не спромоглися написати, з ким саме зустрічалися – окрім керівника колективу Олександра Сніжка. Хоча і сфотографувалися з цими людьми!
Офіційною релігією України давно став популізм – громадянам торочать солоденькі нісенітниці. Але що може наобіцяти чиновник у районі? Великі пенсії в недосяжному майбутньому? Це сфера поважних вельмож із телевізора. На районному рівні звичкою стало імітувати «господарський» стиль 80-х, звітуючи про нескінченні апаратні наради, виїзні засідання та зустрічі з іще дрібнішими управлінцями. Ви майже ніколи не почуєте розповіді про те, що щось зроблено. У найкращому разі – «обговорено проблемні питання». А в найгіршому – фото начальника буде притягнуто за вуха до найабсурдніших приводів, на кшталт Дня бухгалтера.
Утім, представники держапарату на місцях давно сприймають себе в ролі феодалів. І вони вже самі щиро переконані, нібито їхні поздоровлення або зустрічі з «підданими» – знак неабиякої уваги, те, чим люди пишатимуться. Навіть якщо забули вказати, хто, крім них самих, потрапив на фото.
Ця суміш дешевого культурного хуторянства з менеджерською неефективністю, та ще й помножена на традиційний патерналізм населення, яке бачить у представниках держави бога і мецената, – і спричиняє феномен сучасного українського феодалізму: смішного, жалюгідного, злиденного.
І це дуже дорого обходиться всім нам. Коли в XXI столітті начальство бавиться у феодалів – не треба дивуватися, що на країну чекають криза та зубожіння.
Тому, коли наступного разу якийсь чиновник вирішить передати вам перед фотокамерами «вітальний адрес», спровадьте його працювати.
Микола СЕРДЮК
Малюнок “Високий замок”
