Космічна індустрія України сьогодні та завтра: знакові події осені
Розповідаємо про українські космічні технології. Нагадаємо, що наша країна має високий рейтинг у світі у цій сфері. Нещодавно, у листопаді ракета «Antares» з українським першим ступенем, розробленим КБ «Південне» та випущеним на «Південмаші», доправила на орбіту апарат Cygnus, який був успішно зістикований з Міжнародною космічною станцією.
Українські космічні технології обговорювалися на заходах, проведених цієї осені. У жовтні пройшов Форум «Космос і майбутнє», перший у світі Космохакатон, розпочалася серія зустрічей-мітапів «Космічні запуски». А вантаж Cygnus на МКС приймав Ренді Бресник – він раніше проводив телеміст з Україною, в якому взяв участь і автор цієї статті, співорганізатор форуму та Космохакатону.
Можливості української космічної індустрії розкрили на Форумі «Космос і майбутнє» фахівці КБ «Південне» в рамках панелі, яку провів Сергій Яцков (УМАКО «Сузір’я»).
Роман Міхальчишин розповів про двигунні установки ракет-носіїв КБ «Південне». Його двигуни підтвердили свою надійність у численних запусках ракет, а зараз на завершальних стадіях випробувань уже готуються удосконалені моделі двигунів.
В перспективі КБ «Південне», як і інші розробники світового рівня, планує випускати принципово нові моделі двигунів. Двигуни, які працюватимуть на метані, будуть надійнішими, екологічнішими, дозволять збільшити корисне навантаження та відкрити нові можливості для багаторазових космічних систем.
Перспективною є концепція потенційного об’єднання аероповітряного та ракетного двигунів. Такий двигун може використовувати повітря на початку, а потім – власне пальне (кисень). Це мінімізує розмір баків паливного модуля, робить можливими горизонтальний зліт та посадку, безпечне повернення на землю.
Є також клас двигунів, які здатні до ефективних міжпланетних перельотів – наприклад, іонні двигуни. Проте внаслідок малої тяги політ триватиме роками. Можливо, вдасться розробити великі іонні двигуни. Найбільш перспективні двигуни використовують термоядерний синтез, проте з точки зору екологічної безпеки їхнє випробування є проблематичним.
Федір Палямар розповів про майбутнє космічної техніки та можливості України. Сучасний ракетно-космічний комплекс включає, крім самої ракети, досить дороге наземне обладнання, а також значні зони відчуження для падіння відпрацьованих частин ракет. Знайти ділянки для зони відчуження в Україні важко – вільних територій для цього немає. Це є проблемою при створенні нових космодромів.
Альтернативою є аерокосмічні ракетні комплекси. Старт ракети-носія здійснюється з повітряної стартової платформи, наприклад, літака. «Південне» розробило кілька проектів таких комплексів – «Світязь» на базі літака АН-225, АКРК на базі Ан-124, європейських літаків A-400M та A310, а також надзвукових літаків – Су-27, F15 тощо. Запуск можливий у будь-якій частині світу в будь-якому напрямку, причому ракета вже має початкову швидкість та висоту.
Сьогодні у світі є розробки спеціалізованих літаків для АКРК – наприклад, «Південне» розробляє безпілотну транспортно-космічну систему. Є також проекти багаторазових одноступеневих ракет, для яких не потрібна зона відчуження, але для цього потрібні принципово нові двигуни. Такі проекти відкривають можливості для індивідуальних замовників, яким потрібний оперативний запуск вантажів на орбіту.
Середньострокові перспективи освоєння космосу включають розробки проекту бази на Місяці – найбільш імовірного напрямку розвитку космічної індустрії. Про це на форумі розповів Олексій Пономарьов.
На створення бази потрібні десятки років та зусилля багатьох країн. Перший етап – підготовчий, який включає дослідження Місяця і створення космічної транспортної системи Земля-Місяць-Земля та елементів інфраструктури бази – енергетичних блоків, місячного транспорту тощо. На другому етапі конструюється база мінімальної конфігурації – шлюзовий та житловий модуль. На третьому етапі добудовуються додаткові модулі – командний, науковий та інші – й готується майданчик для виробництва. Саме виробництво починається на четвертому етапі – з місячної сировини виробляються ресурси для забезпечення бази та транспортування на Землю. Постійна база забезпечуватиме, крім виробництва, наукові дослідження та космічний туризм.
Оксана Пронцевич розповіла, на якому паливі зможе працювати місячна база, – це гелій-3, який практично відсутній на Землі, але на Місяці його запаси складають 500 млн тонн. Вона описала технологічні аспекти отримання цього нового, екологічно чистого та безпечного палива.
Про участь керівництва КБ «Південне» в роботі Міжнародної федерації астронавтики IAF і зусилля із залучення молоді та стартапів до роботи великих космічних компаній розповіла Марія Кузнєцова.
Зокрема, вже започатковано інтернет-платформу IAF-Connect.
Станіслав Цигічко, голова Ради молодих працівників космічної галузі України, розповів учасникам форуму про роль молоді в космічній індустрії України. Рада займається популяризацією космосу та досягнень молодих фахівців у його освоєнні.
На першому мітапі «Космічні запуски» організатор Мирослав Василенко подякував SpaceHub, UNIT City, UkraineIS та іншим партнерам, які сприяли його проведенню. Діяльність Ради молодих працівників космічної галузі України на цьому заході представив Сергій Волков, провідний інженер відділу експлуатації космічних апаратів ДП “Укркосмос”. Він розповів також про проект першого українського телекомунікаційного супутника “Либідь”, в якому брав участь.
Назар Бендаcюк – аспірант Інституту телекомунікаційних систем Київського політехнічного інституту розповів про українські наносупутники. Зокрема, він є членом наукової групи, що створила другий український наносупутник «PolyITAN-2-SAU», виведений на орбіту цього року для вивчення атмосфери.
На другому мітапі Сергій Яцков (УМАКО «Сузір’я) розповів про величезну роботу, яку «Сузір’я» проводить у сфері аерокосмічної освіти в Україні протягом останніх 25 років.
Команду «Марсхоппер», яка здобула перше місце у світі на конкурсі NASA Space Apps Challenge за сприяння UkraineIS, представили Олександр Буткалюк та Андрій Музиченко. Вони розповіли про історію перемоги, своє захоплення космосом та нові проекти.
Дмитро Хмара, розробник команди Space Cossacks, учасник Чемпіонату світу з ракетомодельного спорту-2016, розповів про аматорські космічні ініціативи та ракетомоделювання в Україні.
А наочно побачити моделі ракет, зокрема прототип орбітального літака, учасники змогли завдяки іншому розробнику з Дніпра – Дмитру Костренку.
Сергій ВАКАРІН,
Голова правління UkraineIS
