День пам’яті українських журналістів. Схиляємо голови перед полеглими колегами
Щороку в третю п’ятницю вересня відзначаємо День пам’яті українських журналістів. З такою ініціативою у 2007 році виступила Національна спілка журналістів України. Ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих журналістів, які мужньо виконували професійні обов’язки.
У Києві журналістів запрошують зібратися 15 вересня о 19.00 на Майдані – біля Монументу Незалежності. Тут відбудеться акція з ушанування пам’яті загиблих журналістів – Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та інших, повідомляє Національна спілка журналістів України. Організатори закликають приєднатися всіх охочих, а також провести подібні акції пам’яті у регіонах. Акція на Майдані відбуватиметься без організаційної та партійної символіки.
Журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року.
За цей злочин засуджено до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, вирок якому набув чинності в січні 2016 року, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі), чиї вироки набули чинності в березні 2008 року.
Замовники вбивства журналіста Гонгадзе досі не названі і не покарані.
За даними ІМІ, за вісім місяців 2017 року на території України (без тимчасово окупованих частин Донеччини та Луганщини і Криму) зафіксовано 173 випадки порушень свободи слова. Найбільше — у категоріях перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (54), обмеження доступу до інформації (23), погрози та залякування (21 випадок).
Обмеження доступу до інформації – типове, на жаль, для сьогодення. Чиновники не реагують на редакційні запити, відмовчуються, надсилають відписки. Нерідко матеріалам про дерибан та фінансові комбінації з державними коштами присвоюють гриф “для службового користування”, як, скажімо, це зробила Рахункова палата України з висновками аудиту щодо витрачання коштів на ремонт Маріїнського палацу.
Нормою стало спілкування керівників державних адміністрацій з журналістами не особисто, а через прес-служби, помічників, радників. Подібне практикують в усіх регіонах, а особливо в Київській області. Чиновники взагалі стали забувати про необхідність проведення регулярних прес-конференцій та брифінгів.
Про дієвість ЗМІ і говорити не варто – це не працює! В державі абсолютно не звертають уваги на критичні виступи медіа, натомість відомчі прес-служби усіляко вихваляють місцевих вождиків та вождинь, утверджуючи культ особи. Чиновникам не потрібна виважена, гостра, актуальна, об’єктивна інформація, а ось своєрідне лакейство у підконтрольних ЗМІ їм до вподоби.
На превеликий жаль, деякі видання контролюють проросійськи налаштовані чиновники (і це у період війни!), які ще недавно душили пресу на Банковій під крилом Януковича.
Після втечі “двічінєсудімого” ці куратори преси якимось чином влаштувалися на дохідні місця в деякі муніципалітети та адміністрації. І знову “керують” підконтрольними медіа, запровадили жорстку цензуру, “викачують” по схемах державні кошти з держбюджету за допомогою надуманих програм “інформаційної підтримки”. Про діяльність цих комбінаторів добре знають керівники адміністрацій, їхні профільні заступники, але нічого змінювати не бажають. Бо діють схеми?
Вже дійшло до того, що закривають очі на такий факт: інформаційні сайти деяких муніципалітетів очолюють громадяни Росії, серед яких є і колишні офіцери російської армії. Отож і запитується: на чийому боці такі “служителі” ЗМІ?
Тим не менш, справжня українська журналістика є, вона – на інформаційному фронті, бореться, готує матеріали для того, щоб у державі був поступ уперед, щоб усім нам жилося краще.
Леонід ФРОСЕВИЧ
