Мер Гостомеля Прилипко в Апеляційному суді. Подробиці

Апеляційний суд Києва вразив несподіваною тишею. Ні на подвір’ї, ні в коридорах ніхто не вигукував у мегафон: «Руки геть від мера Прилипка!»,  «Ми Ілліча не оддадім нікому!».

Не виднілося й плакатних гасел про гостомельську справу; не чути було й самочинного судового «розпорядника» з його антидемократичним «наказом»: «Спочатку місця в залі займають бабусі, потім – усі». Бо нервового й агресивного «розпорядника» – як корова язиком злизала, десь запропастився, щез. Та й бабусі (вільні відвідувачки) не приїхали. Не проглядалися серед групи підтримки й козацькі генерали та маршали. Схоже, не буде й священника.

25 жовтня в суді було заплановано розгляд скарги адвокатів Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка. Вони не погодилися з рішенням Голосіївського районного суду про відсторонення їхнього підзахисного від посади на два місяці.

Такий вердикт було винесено у зв’язку з розслідуванням кримінального провадження щодо підозри у розкраданні бюджетних коштів під час ремонту доріг в Гостомелі.

Збитки бюджету Гостомеля, як вважає слідство, складають 729 тисяч 108 гривень 10 копійок. Підозри було вручено Юрію Прилипку, першому заступнику селищного голови Василю Саєнку, а також деяким підприємцям, власниками фірми, яка лагодила дороги і тротуари.

Ілліч прибув до Апеляційного суду, як видалося, в доброму гуморі, хоч і з малочисельною командою, у якій було усього троє чоловіків. Оскільки початок засідання затягувався (судді ще розглядали попередні справи, тому й не встигали), то на п’ятому поверсі будівлі гостомельчани, як і усі заявники, адвокати, прокурори,  кілька годин нудилися.

Прилипко час од часу комусь телефонував, іноді жартував з групою підтримки. Одягнутий був традиційно, як для подібних заходів, – у джинсах, светрі.

Нарешті оголосили про старт гостомельської справи. У невеликій залі, за найпершим столом – троє суддів, головуючий – Іван Рибак. Перед ними – томики різних справ, такі собі міні-терикони. 52 справи вже розглянуто сьогодні! Оце так навантаження на Феміду! Десь у цих стосах – і матеріали про гостомельські бюджетні кошти «на асфальт».

Суддя бере «штурвал». І чуємо пропозицію (стосується адвокатів): не розказувати відомі речі про практику Європейського суду з прав людини, а лише – по суті скарги.

Видалося дивним, що сьогодні поруч з Прилипком лише один  захисник. Минулого разу, в районному суді, було троє.

Водночас до Апеляційного суду направили скарги кілька адвокатів. На чому акцентують увагу? Слово надали захиснику Юрія Прилипка, який критикував прокурорське подання (мовляв, не досліджено факти, необгрунтовано і неналежно проведено розслідування, ніхто на свідків не впливає і так далі), як загалом і матеріали кримінального провадження, стверджуючи що Голосіївський суд прийняв незаконне рішення про відсторонення його підзахисного від роботи.

З адвокатської промови я зрозумів, що захист просить взагалі закрити справу.

І тут почувся голос судді – він влаштував щось на зразок лікбезу для адвоката:

-Ви просите закрити справу? І що далі зробити з нею – викинути у смітник?

Суддя був незадоволеним тим, як сформульовано прохання захисників в скарзі до Апеляційного суду, а також деякою неточністю. Він говорив, що адвокатам, як і велить закон, мову потрібно вести не про закриття справи, а про скасування рішення першої інстанції лише стосовно відсторонення від роботи, про винесення нового вердикту.

-Чому я вас маю вчити? – пролунало риторичне запитання судді.

Захисник Прилипка відразу ж зробив коригування у промові.

Однак він не зміг відповісти на питання про те, який же запобіжний захід обрали іншим фігурантам справи, зокрема, першому заступнику селищного голови Василю Саєнку.

Виручив прокурор  – Павло Іванін з Київської місцевої прокуратури №1. Підказав: застава, відсторонення від роботи на два місяці.

Прокурор говорив про те, що Юрій Прилипко, перебуваючи на посаді, «може впливати на свідків».

Суддя запитав про кількість свідків у справі, поцікавившись, чому не допитали весь депутатський корпус селищної ради. Після цих слів несподівано пролунали рідкі оплески з боку групи прихильників Юрія Прилипка. Може, подумали: ось він, ще один штрих на користь мера.

Але представник обвинувачення доводив, що свідків є достатньо, до того ж дали пояснення і бухгалтер, і секретар селищної ради.

А далі суд пішов у нарадчу кімнату. Через деякий час оголосив вердикт – відмовити  адвокатам у задоволенні скарги. Рішення Голосіївського суду про відсторонення Юрія Прилипка від роботи на два місяці залишилося чинним.

“І навіщо ми сюди приїжджали?”

Слово Феміди, можливо, дещо приголомшило Ілліча, розвіялися недавні оптимізм, бадьорість. Виходячи із зали, він іронічно промовив до прихильників: «І навіщо ми сюди приїжджали?!»

Відповіді не почулося. І справді – навіщо?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Про цю справу також читайте:

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *