Маріїнський палац із секретом
Сьогодні Президент України проводить пресконференцію в Маріїнському палаці. “Українському репортерові” відмовлено в акредитації на цю подію, водночас деяким проросійським медіа дали дозвіл.
Ми нагадаємо дещо з недавньої історії про Маріїнський палац. Свого часу наше видання розповідало, що Рахункова палата України засекретила матеріали аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на реконструкцію та реставрацію знаменитого Маріїнського палацу.
Протягом п’ятнадцяти років ремонтно-реставраційні роботи “зжерли” 1 мільярд 469 мільйонів 857 тисяч гривень. До таких висновків дійшли державні аудитори. Саме такою була вартість об’єкта у 2016 році, і порівняно з техніко-економічним обгрунтуванням вона збільшилася у 8,5 раза.
За такий проміжок часу виконали лише чверть робіт. У 2016 році головним розпорядником бюджетних коштів було безпосередньо Державне управління справами (ДУС).
Аудитори “накопали”:
“Під час виконання робіт на об’єкті порушували чинне законодавство, порушувалися проектні рішення, а також допускалося завищення вартості робіт”.
А чим завершилося розслідування? Кримінальне провадження не порушено, принаймні про це нічого не відомо з відкритих джерел.
Чи може суспільство дізнатися про ці комбінації, про те, хто що робив-майстрував-оздоблював-фарбував? Ні! Бо матеріалам державного аудиту ефективності використання коштів на реставрацію Маріїнського палацу надали гриф “Для службового користування”.
Рахункова палата відмовила “Українському репортеру” в наданні додаткової інформації про витрачання коштів. Зокрема, ми цікавилися, чому частину сантехнічних виробів вартістю 27,5 тисячі гривень було демонтовано. Адже за монтаж унітазів та умивальників було сплачено ще 14,6 тисячі гривень. Нас також цікавило: чому було закуплено обладнання, яке не встановлювалося в палаці і роками припадало пилом на складах? Чому вартість окремих матеріалів, які пропонуються постачальниками, у рази нижча від придбаних ДУС?
На жаль, “унітаз” виявився із секретом.
Маріїнський став для держави «золотим». Зі специфічною “свободою слова”.
