Конституційний Суд дозволив тим, хто голосував за диктаторські “закони 16 січня”, очолювати ВУЗи
Конституційний Суд скасував заборону призначати керівниками вищих навчальних закладів тих екс-нардепів, які голосували за “диктаторські “закони 16 січня 2014 року. Рішення Конституційного Суду є обов’язковим і остаточним, оскаржити його не можна.
Суд постановив, що втрачає чинність пункт 7 частини 2 статті 42 Закону “Про вищу освіту” від 1 липня 2014 року (№1556-VII), згідно з яким не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка „голосувала за диктаторські закони 16 січня 2014 року“.
Конституаційний Суд вирішив, що дана норма суперечить частині другій статті 80 Конституції України, відповідно до якої народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
КС також встановив, що “диктаторські закони 16 січня 2014 року” – це умовна назва законів, ухвалених парламентом того дня. “Однак ця ознака стосується усіх законів України, прийнятих у той день, а тому неможливо однозначно встановити, які з них належать до категорії „диктаторських“, – йдеться у рішенні суду.
Нагадаємо, 16 січня 2014 року, коли люди на Майдані Незалежності почали Революцію Гідності, парламентська більшість на чолі з “Партією Регіонів” ухвалила низку законів, які обмежували права громадян, надавали органам влади більшу свободу дій для покарання учасників протесних акцій і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство в цілому.
Так звані “диктаторські закони” ухвалили з грубим порушенням регламенту і процедури: підняттям рук, без використання системи “Рада” та без обговорення, а їхні тексти стали доступними лише після голосування.
Списки тих, хто голосував:
Закони передбачали низку нових обмежень, а також посилювали відповідальність за деякі порушення, зокрема за участь в акціях протесту:
- обмежено рух у колонах більше п’яти автомобілів;
- автоматична відео- та фотофіксація порушень правил дорожнього руху;
- обмеження діяльності ЗМІ;
- арешт за порушення організації мітингу;
- арешт за захисний шолом, маску або камуфляж;
- 15 діб за встановлення намету без дозволу міліції;
- арешт за допомогу недозволеним протестам;
- арешт за неповагу до суду;
- відключення інтернет-ресурсів, що порушують законодавство (на основі експертного висновку) від мережі;
- штраф за невиконання вказівок працівників СБУ;
- адмінпротоколи не потребують розписки людини, яку притягують до відповідальності;
- штраф або арешт за екстремістську діяльність і наклеп;
- арешт за блокування доступу до житла, органів місцевого самоврядування чи інше;
- 2 роки ув’язнення за груповий протест;
- заборона відвідувати футбольні матчі за адмінправопорушення, квитки на футбол за паспортом;
- арешт за збирання та поширення інформації про міліцію та суддів;
- ліцензування ввезення в Україну, торгівлі та використання дронів;
- SIM-карта за паспортом;
- спрощення позбавлення депутатської недоторканності.
