Депутати хочуть повернути прокурорам класні чини та форму. Бюджету мундири коштуватимуть 250 мільйонів щорічно

До порядку денного Верховної Ради України внесено законопроєкт №3062, який повертає прокурорам класні чини та форму.

Раніше у прокурорів вже були чини й форма, але в процесі реформування прокуратури, що розпочався після 2014 року, їх скасували. Навіщо тепер все повертати?

Один із авторів цього документу, голова підкомітету з питань діяльності органів прокуратури Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності (фракція “Слуга народу”) Владлен Неклюдов розповів:

“Фактично класний чин – це додаткова мотивація до кар’єрного зростання, підняття престижу служби, один із дієвих механізмів підвищення кваліфікації та ефективності роботи. Тому було б цілком справедливо повернути прокурорам можливість отримати класний чин, який допоможе ефективній роботі прокурора”.

За які досягнення прокурор отримуватиме класний чин?

“Ми пропонуємо, щоб це відбувалося за результатами здачі обов’язкового кваліфікаційного іспиту або атестації, на яких перевіряється рівень підготовки. А також хочемо надати право на таку відзнаку за вислугу років, але виключно після закінчення терміну служби на посаді, – говорить Владлен Неклюдов. -Прокурор зможе отримати чин державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів. Їх надаватиме Президент України. За кожен чин виплачується щомісячна надбавка, розмір якої визначить уряд.

Також ми пропонуємо, щоб прокурори, яким присвоєно класні чини, мали єдиний формений одяг із відповідними відзнаками, що видаватиметься безкоштовно”.

На думку пана Неклюдова, форма “підкреслить процесуальний статус прокурора, викликатиме повагу та дисциплінуватиме учасників кримінального процесу”.

Зауваження до законопроєкту надало Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Зокрема, фахівці зазначають, що деякі сумніви викликає “ідея повернення єдиного форменого одягу працівникам прокуратури, що мають класні чини. Нагадаємо, що у 2013 році під час реформування органів прокуратури Венеціанською комісією було надано висновок на проєкт чинного наразі Закону України «Про прокуратуру».  У пункті 194 зазначеного висновку «видалення статті про офіційну уніформу для працівників прокуратури» характеризується як «втілення досить значного прогресу у виконанні вимог стандартів Ради Європи».

Отже, європейські експерти вітали той факт, що в Україні відмовилися цих мундирів прокурорської системи. Сьогодні, виходить, реформатори закреслили це й узялися за старе. Демократія по новому?

Реформатори вважають, що нові мундири – це ще й стимул до якісної праці.

А ось висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради:

“На відміну від присвоєння класних чинів, наявність єдиного форменого одягу не пов’язана зі стимулюванням до якісної праці та кар’єрою у державних органах. Наявність офіційного форменого одягу в більшості випадків пов’язана з особливими умовами його експлуатації при реалізації функцій державного органу. Спеціальну уніформу розробляють з метою створення максимального комфорту для виконання службових завдань у складних умовах. З огляду на функції сучасної прокуратури потреба у форменому одязі її працівників може мати виключно психологічне обґрунтування”. Щоб прокурор ефективніше захищав в судах інтереси держави? Чи щоб підсудний, обвинувачений відчував ще більший психологічний тиск від блиску прокурорських регалій та погонів?

І справді, навіщо прокурорам мундири? Вони ж не енергетики, не лісівники, не монтажники, не комунальники… Для “психологічного обгрунтування”, стверджують правники з експертного управлення парламенту.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що нові мундири і чини не потребують значних видатків з Державного бюджету. Але це не так. Експерти переконані, що “встановлення додаткової стимулюючої надбавки до заробітної плати за класний чин не може не вплинути на показники Державного бюджету України в частині видатків на прокуратуру”.

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності ще весною 2020 року також надав свої висновки. Цитуємо:

“За розрахунками Міністерства фінансів України, наведеними в експертному висновку до законопроєту, починаючи з 1 січня 2021 року виплата відповідної надбавки працівникам органів прокуратури потребуватиме для Офісу Генерального прокурора додатково з державного бюджету щонайменше понад 250 млн гривень щорічно (з розрахунку діючого розміру надбави для юриста 1 класу)… У 2020 році посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з 1 січня 2021 року він становитиме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 43 тисячі гривень. – “Український репортер”.), а з 1 січня 2022 року – 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (59 тисяч 825 гривень. –“УР”) .

…Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено розміри посадових окладів прокурорів, які залежно від рівня в системі судової влади варіюють від 22 764 до 93 648 гривень/вказані розміри посадових окладів перевищують дореформовані розміри приблизно у 2,5-4,4 рази/, а також визначено ряд надбавок, компенсацій, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством”.

Отже парламентський комітет дійшов висновку, що новий законопроєкт “вплине на показники бюджету – починаючи з 1 січня 2021 року збільшуватиме видатки державного бюджету на утримання органів прокуратури”.

Запитується: невже у бідній країні не відають, на які нагальні й гострі потреби першочергово необхідно направити ці 250 мільйонів гривень? Забули про обідрані й зубожілі вкрай лікарні, де лікують хворих на коронавірус? (У деяких шпиталях на Київщині є рентгенапарати, яким по півстоліття!) Забули про дуже низькі зарплати медичних працівників? Чому лікар з найвищою категорією одержує 8 тисяч гривень, а прокурор – 50-60 тисяч, і більше? Погляньте на статки багатьох прокурорів, а також їхніх родин: це ж заможні люди! Розкішні маєтки, елітні автомобілі… Усього цього мало? Ще потрібні мундири як доповнення?

Пригадується, як у 2009 році тодішній Президент України Віктор Ющенко, закликаючи силовиків до чесної роботи, водночас і шпетив їх.

Цитуємо:

«У нас 9 служб у лампасах ходять. В ліс підеш – генерали ходять, в столовку – генерали. У нас генерал на генералі. Але, шановні, ви дослужились до того, що коли мама хоче налякати дитину, обов’язково каже, що якщо вона не буде їсти та слухатись, прийде міліціонер і забере її».

«Про патріотизм, про совість аж неприємно вам казати», – дорікнув Ющенко.

«Оце лампаси поначіплювали, три чи чотири ґудзики блискучі начепили, от і вся ваша робота в Україні», – сказав Президент.

Сьогодні знову дає про себе знати ностальгія за лампасами.

“Український репортер” розповідав про неймовірного звучання і дикого контрасту епізод, як два роки тому Київський апеляційний суд розглядав скаргу адвоката на рішення Печерського райсуду про обрання запобіжного заходу фронтовичці «Пумі» (проти неї сфальшували обвинувачення). Коли суд оголосив перерву, люди в залі, коридорі голосно узяли головну ноту. Державницьку! «…Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля». Співали всі, навіть працівники суду.

Лише прокурор – представник державного обвинувачення (!) – намертво прикипів до своєї лави, навіть не підвівся. Мовчав. Ані пари з вуст. Відвертався від простого люду. Ніби скоїв злочин.

Оце була психологічна картина! Державна людина з прокуратури абсолютно не реагувала (з височенною зарплатою за кошти платаників податків, з усім шиком-блиском соціальних благ і пільг!) на Державний Гімн.

Треба було бачити очі вільного люду, якими вони споглядали цю мовчазну фігуру з душею україноненависника, що представляє державне обвинувачення. Страшна картина.

Фото: Укрінформ

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *