Жахіття “Москви”: що відомо про крилату українську ракету, яка підбила головний крейсер раші (+відео)

Розповідаємо про українські ракети “Нептун”, які 13 квітня вразили флагман Чорноморського флоту рашистів – крейсер “Москва”.

Читайте матеріал: “Москва” горить! Українські ракети “Нептун” вдарили по ракетному крейсеру

Як раніше повідомляв “Український репортер”, дослідні зразки українського берегового мобільного ракетного комплексу з протикорабельними ракетами РК-360МЦ «Нептун» протягом березня 2021 року були передані до складу українського війська.

У Військово-Морських Силах Збройних Сил України вже тоді був сформований відповідний підрозділ. Про це говорив тодішній міністр оборони Андрій Таран.

За його словами, комплекси РК-360МЦ «Нептун» виготовлені в рамках державного контракту між Міністерством оборони України та Державним київським конструкторським бюро «Луч».

— Це дійсно історична подія, адже завдяки спільній цілеспрямованій роботі оборонного відомства з підприємствами оборонно-промислового комплексу у найкоротші строки захист українського узбережжя набуває нових спроможностей. «Нептун» — це озброєння нового покоління для нас, нове слово в розвитку військової берегової оборони України. Наявність у складі Військово-Морських Сил РК-360МЦ збільшить стримуючий потенціал та підвищить вплив на обстановку в Азово-Чорноморському регіоні, — заявив у 2021 році Андрій Таран.

Він розповів також, що діючі складові частини комплексу 360МЦ уже придатні до виконання бойових завдань у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Власне, комплекс включає рухомий командний пункт, уніфіковану самохідну пускову установку, транспортно-заряджаючу машину, транспортну машину, комплект наземного обладнання, габаритно-масові макети крилатих ракет тощо.

Фото МО України.

Перші дослідні зразки дозволять розпочати практичну підготовку розрахунків «Нептуна», які в подальшому нестимуть бойові чергування та обслуговуватимуть серійний ракетний комплекс 360МЦ у складі бойових військових частин, інформувало Міністерство оборони України.

З Вікіпедії. Ракета Р-360 має масу 870 кг, маса бойової частини — 150 кг; діаметр ракети — 380 мм; максимальна дальність пуску — 280 км. Діапазон висот польоту Р-360 над гребенем хвиль — від 3 до 10 м;

Одразу після команди «пуск» крилата ракета Р-360 стартує за допомоги спеціального прискорювача, який допомагає ракеті набрати необхідну стартову швидкість та вийти на задану висоту польоту.

Політ Р-360, складається з декількох етапів. Спочатку крилата ракета летить на висоті у декілька десятків метрів над поверхнею за закладеним у її пам’ять маршрутом. Для навігації використовується інерціальна система з корекцією за допомоги супутникової системи. Фактично ця система є автопілотом, який виводить ракету у район цілі. За декілька десятків кілометрів до цілі ракета робить «гірку», піднімаючись до декількох сотень метрів і вмикає активну головку самонаведення, яка створена у компанії «Радіонікс». Ця новітня головка здатна побачити та захопити ціль на відстані у 50 км, крім того, вона має підвищену стійкість до радіолокаційних завад противника.

Також вона має надвисокі кути огляду – ±60°, тобто якщо ціль почала активно маневрувати, Р-360 все одно її побачить та полетить до неї. Для порівняння, у американській головці самонаведення AN/DSQ-28, яка використовується у протикорабельні ракеті Harpoon, максимальний кут відхилення становить ±45°.

Побачивши та розпізнавши ціль, Р-360 вираховує оптимальну траєкторію для її знищення, знижується та продовжує політ у лічених метрах від води. Враховуючи швидкість ракети у 900 км/год, від моменту захоплення цілі до її знищення за допомоги 150-кг бойової частини проходить всього декілька хвилин.

В акваторії Чорного моря на полігоні «Алібей» ракетний комплекс «Нептун» успішно вразив плавучі мішені. При цьому дальність пусків «Нептуна» складає до 100 кілометрів.

Про успішне випробування повідомляв Секретар РНБО Олексій Данилов, подякувавши фахівцям конструкторського бюро “Луч”.

На фото: “Нептун” на виставці “Зброя і безпека 2019” у Києві. Фото “Українського репортера”

 

Редакція

Редакція “Українського репортера”