Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання

Замовником вбивства журналіста Павла Шеремета може бути білоруський президент Олександр Лукашенко.

4 січня білоруська опозиція передала “Українській правді” записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.

Говорять про те, яким способом вбити Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Зійшлися на тому, щоб його підірвати. Це вбивство мало б стати публічним сигналом.

Ці “плівки” стали надбанням гласності завдяки колишньому співробітникові підрозділу спецпризначення Ігорю Макару. Він каже, що почув на записах прізвище свого товариша Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО. Останній виїхав із Білорусі у 2001 році та почав критикувати режим Лукашенка. Книгу Алкаєва у 2007 році видав  Павло Шеремет.

Макар розповів, що спочатку передав записи американським спецслужбам. А сьогодні він подбав, щоб надбанням гласності став епізод із замовленням вбивства Шеремета.

“Цей запис я оприлюднив зараз, передав для публікації на EUobserver. Там були зроблені усі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Також пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза”, – сказав Макар.

Він погодився свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Також повідомив, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.

Зокрема, в коментарі “Суспільному” розповів:

“Ми робили усе, щоби дати розголос, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи (українським правоохоронцям ‒  ред.) приблизно в грудні.

За його словами, особа, що зробила запис тих розмов та з якою розмовляє глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев, також готова свідчити у справі. Сьогодні цей анонімний ексспівробітник КДБ, як його називає Макар, перебуває в Євросоюзі.

Потрапили ці матеріали до колишнього співробітника білоруського загону спецпризначення ще у 2012 році від анонімних джерел з КДБ Білорусі.

Відразу після новини про таємні записи Національна поліція України оприлюднила таку інформацію:

“У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році.

Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину.

Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.

На даний момент слідство Нацполіції отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій.

Нагадуємо, що справу стосовно виконавців підриву Павла Шеремета передано до суду, щодо замовників виділене окреме кримінальне провадження, розслідування в якому триває”.

(На цю тему: “Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова”.)

Так званий білоруський “касетний скандал” спричинив хвилі коментарів, версій, аналітичних оцінок і прогнозів. Дуже слушні запитання поставив на сторінці у Фейсбуку відомий журналіст Сергій Руденко. Зокрема, його цікавить:

“1.Хто писав голову КДБ Білорусі Зайцева? Чи не ті ж специ, що і Кучму у 2000 році?

2.Чи оголосить МВС України підозру Зайцеву, а МЗС може викличе посла Білорусі для вручення ноти протесту?

3.Що тепер буде зі справою Антоненка, Дугар і Кузьменко? З’явилися нові обставини, пов’язані із вбивством Шеремета. А відтак – слідство має дослідити обставини можливої пречетності КГБ Білорусі до ліквідації Шеремета.

4.Запис у кабінеті голови КГБ був зроблений у 2012 році. Шеремета вбили у 2016-му. 2019 року Зеленський своєю присутністю на брифінгу МВС фактично завізував причетність Антоненка, Дугар і Кузьменко у причетності до вбивства журналіста. 2021 року оприлюднено запис.

5.Чи означає це те, що журналіста могли вбити росіяни, які повністю загнали Лукашенка в кут, а Зеленського поставили у дуже незручну позу? Якщо це зробили білоруси, то чи знали про це українські спецслужби? Якщо ж не знали – то чому?

6.Публікація записів по Шеремету вимагає чітких пояснень керівників МВС і СБУ. Бажано за участю Зеленського”.

Виступили із заявою захисники Андрія Антоненка, який разом з Юлією Кузьменко, Яною Дугар є обвинуваченими у справі про вбивство Шеремета. Цитуємо юристів Дмитра Кругового, Віталія Галенченка і Станіслава Кулика (цей документ розміщено на сайті sense.ua):

  1. Інформація, яка оприлюднена Ігорем Макаром щодо готування політичного вбивства Павла Шеремета КДБ Білорусі, потребує ретельної перевірки. Сподіваємося це зроблять компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори. Сторона захисту вже веде роботу в цьому напрямку.
  2. Нагадуємо, що «білоруський слід» з урахуванням політичної позиції Павла Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня — в день першої інавгурації Олександра Лукашенка в 1994 році — дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує. У разі, якщо інформація підтвердиться, це повністю руйнує безумну версію сторони обвинувачення про невідомих осіб, які під час обрання виконавців з низькими моральними якостями зосередилися на «волонтерських групах населення». Під час вступної промови адвоката Кругового захист заявляв, що версії обвинувачення цілком схожі на поведінку схопленого за руку шулера — воно послідовно висуває суперечливі і подекуди кумедні теорії, аби виправдати власне шахрайство.
  3. Ретельно вивчивши усі представлені слідством «докази», захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася. Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі під час своїх пропагандистських заяв і виступів перед законодавцями і під час телевізійних шоу, всіма силами намагаючись відвести громадськість в сторону від цієї версії. Лунали слова і Росія, і ПТСР,і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь — жодної згадки. Це не може не наштовхувати на думку, що у разі, якщо причетність білоруських спецслужб до цього вбивства підтвердиться, то виникне питання чи не свідомо керівники МВС і Нацполіції покривали як замовників так і виконавців, вказуючи на завідомо непричетних осіб і на хибні версії мотиву, подібно тому, як це робилося на початку розслідування вбивства Катерини Гандзюк.
  4. Національна поліція України і представники МВС сьогодні розповсюдили неправдиві відомості про те, що нібито «білоруська версія» замовників вбивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому п. Антоненко, п. Дугарь, п. Кузьменко. Проте, це очевидна дезінформація. По-перше, у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв‘язок обвинувачених з будь-якими  спецслужбами, у тому числі іноземними. По-друге, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Це аж ніяк не узгоджується з версією, оприлюдненою сьогодні в Брюсселі”.

Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року в центрі Києва – авто, яким він керував, було підірвано.

Читайте також:

Або покажіть залізобетонні докази, або відпускайте обвинувачених, – Сенцов про справу Шеремета

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *