Куди щезли службові дачі Міністерства оборони і Збройних Сил України? Журналістське розслідування (+аудіо)

Прості запитання про службові дачі вітчизняного оборонного відомства перетворилися на складну головоломку для очільників Міністерства оборони України та Збройних Сил.

Редакція “Українського репортера” направила офіційний запит “Про доступ до публічної інформації” на ім’я міністра оборони України Андрія Тарана такого змісту:

1. Яку суму орендної плати одержало Міністерство оборони України у 2020 році від надання в оренду відомчої дачі на території Пущі Водиці (Київ), яку на початку Незалежності України було закріплено за тодішнім міністром оборони України Костянтином Морозовим? Згодом на цій дачі мешкали сім’ї безквартирних військових.

2. Яка загальна площа цього будинку і які розміри земельної ділянки?

3. Хто сьогодні проживає у цьому будинку?

4. Чи перебуває на балансі МО України даний будинок?

Отже чотири прості запитання. Сподівалися, що відповідь буде оперативною і змістовною. Марно сподівалися. Ось який документ надіслали редакції з оборонного відомства:

Прості запитання виявилися аж занадто складними. Суперскладними! Знадобилося аж 20 (!) днів для пошуку необхідних даних.

Яку ж відповідь одержала редакція? Наводимо копію документа за підписом полковника Сергія Працкова.

 

 

Наголосимо: редакція направляла запит на ім’я міністра оборони Тарана щодо службової дачі. Відповідь надав полковник Працков (документ дивіться вище).

На цю тему вже була стаття на сайті “Український репортер”:

Таємниця дачі №1: міністр оборони Андрій Таран не знає, хто проживає у службовій “хатинці”

Продовжуємо розмову. Куди поділася службова дача? Справді головоломка для військових начальників. До речі, полковник Працков у своїй відповіді згадує й інші службові дачі – вони також не перебувають на балансі підпорядкованого йому Центру. Це таким є результат звернення до міністра оборони України Андрія Тарана! Інформації – нуль! Дачі ніби десь “розчинилися”, безслідно щезли. Бо ж не перебувають на балансі Центру полковника Працкова.

Але ж ця нерухомість – державна власність! Хто її сьогодні контролює? Кому передано? Величезний апарат військового відомства з офіцерами, генералами, службовцями не зміг (чи не захотів) надати відповіді на прості й конкретні запитання. Можливо, ці дачі десь “загубилися” під час розмежування повноважень між Міністерством оборони України і Генеральним штабом, коли ці дві структури оборонного відомства намагалися перетягнути на себе то одну “ковдру”, то іншу. Під час такої закулісної боротьби перепідпорядковували окремі підрозділи, управління, а якісь і розформовували… Але українцям, мабуть, не є цікавою ця внутрішня “кухня” реформування оборонного відомства. Головне: куди поділася нерухомість, себто державна власність? У чиєму вона підпорядкуванні – Міністерства оборони України чи Генерального штабу?

Це питання ми намагалися з’ясувати під час телефонної розмови з полковником Інною Малевич з пресслужби Збройних Сил України. Вона каже, що дача перебуває на балансі Міноборони.

Послухайте аудіозапис розмови.

Знову підкреслимо: полковник Працков стверджує у відповіді, що дачі не перебувають на балансі його Центру. Якись біг по замкненому колу? Куди поділися дачі, панове міністр Андрій Таран, головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний? 

Ми вам підкажемо дещо, панове керівники оборонного відомства. Дачі не щезли, вони – в Пущі-Водиці (див. фото на головній сторінці). Їх цілодобово охороняють, а несуть пильну службу тут воїни 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу. Так-так, захисники України з елітної, вишколеної бригади. На дачах…

Тим не менш журналістське розслідування продовжується. Нещодавно, 13 жовтня, під час брифінгу з нагоди відкриття виставки бойової техніки та озброєння на столичній Михайлівській площі журналіст “Українського репортера” запитав міністра оборони Андрія Тарана:

чи повинні військовослужбовці Збройних Сил України охороняти відомчі дачі оборонного відомства? Яка доля цієї нерухомості? 

– Я не знаю про які дачі йдеться, -відповів міністр. – У нас є об’єкти Міністерства оборони, які охороняються. Це питання, мабуть, не до міністра, а до якихось начальників караула. Я не охороняю об’єкти.

Ніби й не було журналістського запиту про публічну інформацію на адресу міністра!

Послухайте аудіофайл: журналістське запитання і відповідь міністра Тарана.

 

Міністр оборони України Андрій Таран відповідає на запитання “Українського репортера” про дачі та воїнів-охоронців дач. Ліворуч – заступник міністра оборони Ганна Маляр, праворуч (біля міністра) – генерал Євген Мойсюк, крайній праворуч – заступник міністра оборони Олександр Носов. Позаду Андрія Тарана стоїть заступник міністра Юлій Гере.

Овва! Якісь начальники варти десь щось охороняють. І де ж нам, журналістам, шукати цих “начальників варти”? Ну от як від такої супервідповіді не впасти, не отетеріти?!

Ми відкрили Статут гарнізонної та вартової служб ЗСУ.

Про долю службових “хатинок” міністр взагалі промовчав. А навіщо говорити? Хіба питання соціальної справедливості хвилює український народ?  Подумаєш, якісь “скромні” дачі в Пущі-Водиці… Хто там мешкає, які кошти сплачує за оренду, чи приватизовано ці помешкання, чи взагалі там ніхто не проживає?  А що із земельними ділянками? Чи вони ще перебувають в державній власності? Чому воїни, під час війни з Росією, замість того щоб вдосконалювати свою бойову майстерність на полігонах, вартують біля службових дач? І навіщо вам, люди добрі, платники податків, знати усе це?!

За цим дачним парканом вартують воїни нашої армії.

Під час виставки бойової техніки та озброєння на Михайлівській площі журналіст “Українського репортера” також запитав заступника Головнокомандувача Збройних Сил України, генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка про те, чиї все ж службові дачі в Пущі-Водиці: Збройних Сил України чи Міністерства оборони України?

-Це не питання Збройних Сил, – такою була коротка відповідь генерал-лейтенанта Мойсюка.

Послухайте аудіофайл: журналістське запитання і відповідь генерала Мойсюка.

 

У центрі – генерал Євген Мойсюк.

Оскільки така відповідь потребувала уточнення, то ми намагалися одразу ж одержати роз’яснення від генерала. Не вдалося. Було дивно, що заступник Головнокомандувача Збройних Сил України, бойовий генерал Мойсюк, оглядаючи разом з представниками МО армійську техніку, намагався якомога подалі відійти від настирливого журналіста. Аби лишень не відповідати на прості, але водночас злободенні запитання? Принаймні склалося таке враження. Було сумно від такої картини.

Водночас на сайті МО України читаємо: за словами заступника міністра оборони України Ганни Маляр, оборонне відомство в межах компетенції зацікавлене в належному інформуванні суспільства про стан та діяльність Збройних Сил України, ситуацію в районі проведення Операції Об’єднаних сил, напрямів розвитку Збройних Сил України, в першу чергу щодо перспектив та можливостей цифрової трансформації, впровадження інноваційних технологій у сфері оборони. Ганна Маляр каже, що Міноборони будує відкриту комунікацію з суспільством та відстежує публічні дискусії щодо військової тематики, бере у них участь та готує відповіді. Оборонне відомство дотримується вимог законодавства «Про доступ до публічної інформації», й щороку міністерство відповідає щонайменше на 70 тисяч запитів.

Усе це добре. Але як зрозуміти ситуацію з відомчими дачами? На прості журналістські запитання, які були поставлені міністру Тарану, немає відповідей! Як повірити в те, що “Міноборони будує відкриту комунікацію з суспільством”, коли генерал Мойсюк уникав журналістських запитань під час публічного заходу? Як повірити у запевнення, що МО “зацікавлене в належному інформуванні суспільства про стан та діяльність Збройних Сил України”, коли міністр Таран не захотів роз’яснити свою позицію щодо того, чи повинні воїни охороняти службові дачі? До кого журналістам в такому разі звертатися? До якихось міфічних “начальників варти”?

Леонід Фросевич

Далі буде.

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.