Таємниця дачі №1: міністр оборони Андрій Таран не знає, хто проживає у службовій “хатинці”
В Україні досі є привілеї для обраних начальників високого рівня, які дісталися у спадок від радянського Союзу, від сталінської епохи – право проживання на державних дачах.
Це – особливі пільги, вони для тих, хто при великих посадах, для чиновного люду з високим статусом, з найвищого щабля номенклатурної драбини. На жаль, навіть після Революції Гідності система розподілу ресурсів для “своїх” не канула в лету – вона гнучко пристосувалася до сьогодення. Про це закореніле явище “Український репортер” розповідав у статті “Короновані на владу і привілеї”.
Давайте з’ясуємо, хто сьогодні проживає на відомчих дачах Міністерства оборони України, які розташовані на околиці Києва, у Пуща-Водиці.
Трішки історії. На початку Незалежності країни нашому військовому відомству дісталися дачі у Пуща-Водиці, у яких мешкали тузи Київського військового округу. Зокрема, у двоповерховому казенному будинку проживав з дружиною командувач округом генерал-полковник Віктор Чечеватов.
Це був хижий крук, злодюга, затятий україноневисник, лютий і підступний ворог нашої землі, він не став приймати присягу на вірність Україні, дременув до Росії. У листопаді 1991-го в журналістському розслідуванні на сторінках «Вечірнього Києва» (у той час газета виходила півмільйонним накладом) мені вдалося розповісти про порядки і норови на спецдачі Чечеватова, про те, чим займалася солдатська обслуга генерала.
Після того, як в незалежній Україні було призначено першого міністра оборони генерала Костянтина Морозова, йому в 1991 році запропонували поселитися на дачі №1, себто в окремому будинку колишнього командувача округом в Пуща-Водиці.
Але принциповий Морозов категорично відмовився, наказавши розмістити тут сім’ї двох безквартирних офіцерів. Наступного року міністр категорично відкинув пропозицію зайняти службову дачу в престижній Кончі-Заспі.
Отже, сьогоднішнє журналістське розслідування я розпочав з офіційного запиту на ім’я міністра оборони України Андрія Тарана. Направив йому листа такого змісту:
Прошу відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” надати інформацію щодо наступного:
1. Яку суму орендної плати одержало Міністерство оборони України у 2020 році від надання в оренду відомчої дачі на території Пущі Водиці (Київ), яку на початку Незалежності України було закріплено за тодішнім міністром оборони України Костянтином Морозовим? Згодом на цій дачі мешкали сім’ї безквартирних військових.
2. Яка загальна площа цього будинку і які розміри земельної ділянки?
3. Хто сьогодні проживає у цьому будинку?
4. Чи перебуває на балансі МО України даний будинок?
Я поставив чотири прості запитання. Сподівався, що відповідь буде оперативною і змістовною. Марно сподівався. Ось який документ надіслали мені з оборонного відомства:
Як бачимо, прості запитання виявилися аже занадто складними. Невже так заплутано у службових тенетах, у фінансових базах даних інформацію про загальну площу дачі, розмір ділянки, хто орендує її, чи перебуває на балансі ця нерухомість, що знадобилося аж 20 (!) днів для пошуку даних?
А тепер – найголовніше. Яку ж відповідь одержала редакція? Наводимо копію документа за підписом полковника Сергія Працкова.
Зміст листа не може не дивувати. Ми запитували не про низку відомчих дач, а лише про одну, себто головну, на якій колись мешкав командувач Київського військового округу. Ми також зовсім не цікавилися, чи проживає у цьому будинку генерал-полковник Костянтин Морозов (на це питання давним-давно є відповідь). Ось як “уважно” читають журналістські інформаційні запити.
Отже нам відповіли, що на балансі Центру, яким командує полковник Працков, дачі не перебувають і що орендна плата не надходить. А решта питань, як нам написали, “не відноситься до компетенції Центру”.
Наголосимо: намагання редакції одержати від міністра оборони України Андрія Тарана відповідь щодо відомчої дачі, на превеликий жаль і до нашого великого розчарування, ні до чого не привели. Величезний апарат військового відомства з офіцерами, генералами, службовцями не зміг (чи не захотів) надати відповіді на прості конкретні запитання.
Платники податків утримують увесь цей солідний штат, в тому числі й для того, щоб він на прохання журналістів конкретно інформував, що відбувається з нерухомістю – з надбанням держави. А державні дачі це і є надбання держави, всього народу. Дачі – дуже чутливе питання для України, хіба ж не відомо скільки було різних скандалів, комбінацій з цієї нерухомістю.
Варто б запитати міністра Андрія Тарана, чи знає він відповідь (бодай для себе) про те, що відбувається з дачею №1? Чому відповідь редакції надав саме полковник Працков? Якщо за його Центром “не обліковано” цієї дачі, то, можливо дане питання не в його компетенції?
Можливо, компетентними тут є управлінці, які відають військовим майном і ресурсами? Не хочеться думати, що в Департаменті фінансів МО нічого не знають про кошти від оренди відомчих дач. Але ж міністр оборони, схоже на те, не доручав фінансистам повідомити журналістам дані про цю дачу. Чому не доручав?
На редакційному столі – лише відповідь полковника Працкова. Ось вам результат звернення до міністра оборони України Андрія Тарана! Інформації – нуль!
В такому разі відвідаємо дачу №1 у Пущі-Водиці, розпитаємо чия вона і хто на ній проживає. Поцікавимося, що відбувається й на інших дачах оборонного відомства.
Далі буде.
На фото: міністр оборони України Андрій Таран (в центрі) під час виставки “Зброя та безпека-2021”.
Фото “Українського репортера”
