Америка на порозі фінансового струсу?
Чим закінчаться у США iгри фінансових професіоналів? Подейкують, що фінансова бульбашка обдасть бризками їх самих, корпорації, що передчувають трампiвські податкові пироги, і біржовиків. Що буде навіть непогано. Періодичний струс корисний, до того ж на ньому багато хто непогано заробить.
У вересні минулого року індекс Доу-Джонса, який вельми бадьоро почував себе (влітку він перевалював за 18 500 пунктів!), почав зменшувати оберти. А перед 8 листопада, коли відбулися вибори президента США, і зовсім просів нижче 18 000.
Але з того часу ось уже восьмий місяць поспіль круто йде вгору і 19 червня подолав фантастичну позначку в 21 500 пунктів. Що, крім захоплення, викликає і деякі запитання.
Але спочатку треба розповісти про американськi фондовi індекси, адже не Доу-Джонсом єдиним живе бізнес. Просто він найстарший і найбільше на слуху.
Отже, Dow Jones – це індустріальний індекс, створений редактором газети Wall Street Journal і засновником компанії Dow Jones & Company Чарльзом Доу ще наприкінці XIX століття.
Відображає активність фондового ринку через вартість акцій охоплених компаній. Таких тридцять, їх відбором, як і раніше, займається WSJ, але зараз, крім промислових, у списку значаться й інші компанії.
Через мале їхнє число індекс не відображає загальної активності фондового ринку, тому справжнім барометром американської економіки вважається індекс S & P 500, що охоплює п’ятсот обраних акціонерних компаній США з найбільшою капіталізацією.
Значення індексу відображає її суму. Список належить компанії Standard & Poor’s і публікується з 1957 року. Зараз також перебуває в стані збудження і, просівши перед 8 листопада до 2000 пунктів, 19 червня досяг рекордного показника в 2433,46 пункту.
Третій відомий індекс ділової активності, NASDAQ Composite, належить біржi NASDAQ. Він включає в себе понад п’ять тисяч високотехнологічних компаній, як американських, так і закордонних.
Поводиться він подібно і, злегка пірнувши 4 листопада до 5046 пунктів, досяг максимуму (6321 пункт) 8 червня.
Які ж питання виникають у зв’язку з бурхливим зростанням фондових індексів? Річ у тому, що при зростанні котирувань акцій корпорацій… падають корпоративні доходи! У першому кварталі цього року вони впали відразу на 7,3% в річному численні.
Та й взагалі, справи в економіці йдуть не так бадьоро, як очікувалося. Здавалося б, фондова активність повинна відображати ділову, а та виражатися у зростанні ВВП, продуктивності й оплаті праці, кількості нових робочих місць, продажів товарів і послуг, але… нічого цього не спостерігається.
Навпаки, роздріб у травні впав на 0,3% – це найбільше місячне падіння більш ніж за рік. Зокрема, на 2,4% впав збут на бензоколонках. Це пояснюють зниженням цін на бензин, але ж до літа зазвичай збільшується його споживання, що мало компенсувати ціновий фактор.
Чого не сталося, та й продаж авто падав у чотирьох місцях з минулих п’яти, а це вже тривожний симптом. В цілому сфера роздрібної торгівлі втратила в травні 80 000 робочих місць.
Споживчі витрати формують левову частку американського ВВП, і їхнє падіння не обіцяє гарних перспектив. І хоча ВВП у першому кварталі виріс на 1,2%, що навіть краще, ніж очікували, все ж це найгірший показник з початку 2016 року. Аналітики оптимістично дивилися на другий квартал, але пов’язували свої очікування саме з ростом споживчих витрат, а ті гальмують.
Мало того, хоча рівень безробіття низький як ніколи, приріст робочих місць розчарував – всього 138 000. Та й середній погодинний заробіток стагнує. І, незважаючи на те, що показники довіри споживачів значно вищі, ніж у кінці 2016 р., американці стали обережніше ставитися до витрат, розчарувавши аналітиків.
Судячи з усього, ейфорія прихильників Трампа згасає, а песимізм його супротивників наростає, і це знаходить своє вираження в такому надзвичайно важливому для країни економічному аспекті.
Якщо виявиться, що ми маємо справу не з разовим зниженням, а з тенденцією, то Федеральній резервній системі буде складніше проводити політику підвищення облікової ставки, а це і стане свідченням неблискучого стану економіки. Це підтверджується падінням доходів Казначейства від продажу державних облігацій, що говорить голосно і ясно: зростання інфляції і ВВП сповільнюється.
Все це показує, що зростання наших індексів має не цілком економічне підґрунтя, воно відображає не стільки реальний стан справ, скільки очікування «биків», біржових гравців, що грають на підвищення і підстьобнуті надією на трампівську податкову реформу, яка обіцяє великі поблажки корпораціям.
Це мало чим виправдане зростання свідчить про перегрів фондового ринку і змушує побоюватися повторення 2008 року.
Такі побоювання є ще й тому, що на ринку нерухомості ситуація також близька до перегріву. Очікування в продажах будинків зазнали краху, зате середня вартість нового житла вийшла на рекордний рівень і в березні виросла на 5,8% в річному обчисленні – це найшвидший темп майже за три роки.
Та й заборгованість по іпотеці також почала викликати занепокоєння в аналітиків – вона практично досягла рівня 2008 року. Правда, відсоток прострочених платежів поки невисокий – 3,9%. На початку 2010 р., відразу після виходу з кризи, він становив 11,5%.
Але зростає також обсяг споживчих і автомобільних кредитів та прострочень по ним. В умовах низького безробіття це тривожна ознака. Або люди знову погано контролюють свої витрати (але падіння продажів у травні говорить про зворотне), або зарплати працюючих не забезпечують своєчасного погашення кредитів.
Заспокоюють невисокі ціни на нафту, деяке зростання експорту і особливо інвестицій в нежитловий сектор, що намітився в першому кварталі. Вони означають зростання вкладень у виробничі об’єкти та обладнання, в заходи по підвищенню продуктивності праці. Економісти сподіваються, що це дозволить подолати застій заробітної плати і загальне уповільнення зростання продуктивності в США.
Також вселяє надію відсутність надмірного ажіотажу в банківському секторі, з якого почалася минула криза.
У найбільших банків США період бурхливого зростання котирувань також почався 8 листопада минулого року та завершився ще в березні й змінився коливаннями з поступовим падінням: і у JPMorgan Chase, і у Bank of America, і у Wells Fargo і Morgan Stanley. Зараз хіба що Citigroup продовжує зростання, зате Goldman Sachs ось уже другий рік в мінусах і накопичив величезні збитки.
Тому великих побоювань назріваюча фондова бульбашка ніби вселяти не повинна: якщо вона лусне, то ніхто з гігантів не впаде, як це було в 2008-му, не потягне за собою ланцюги банкрутств, втрату робочих місць і житла мільйонами людей.
В такому випадку iгри фінансових професіоналів закінчаться тим, що бульбашка обдасть бризками їх самих, корпорації, що передчувають трампiвські податкові пироги, і біржовиків. Що буде навіть непогано. Періодичний струс корисний, до того ж на ньому багато хто непогано заробить.
Якщо, звичайно, ситуацію у сфері нерухомості вдасться утримати під контролем. Що означає контроль за банкінгом. Але тут Трамп вкрай непослідовний. З одного боку, він дуже хоче скасувати або хоча б урізати прийнятий при Обамі закон Додда Франка, який обмежує суміщення інвестиційної та комерційної діяльності банків і посилює контроль над ними.
На цьому наполягає Гері Кон, його головний економічний радник, недавній президент недарма згаданого Goldman Sachs. Але з другого боку, Трамп повідомив, що розглядає питання… роздроблення найбільших банків, так як вони дуже величезні й небезпечні. Їх потрібно примусово зменшити, відокремивши інвестиційний банкінг від споживчого.
Так, так, уявіть собі, Трамп узяв на озброєння одне з головних гасел, з яким сенатор Берні Сандерс виступав у боротьбі за крісло президента США! І тут я його підтримую, хоча й розумію, що республіканці ніколи не пропустять нічого подібного. Але отака різновекторність, точніше, амбівалентна волатильність, у нашого президента, як кажуть фінансисти…
Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ