Пісня «Білі ангели» удостоєна премії імені Василя Симоненка (+аудіо)
Відоме творче подружжя – Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка. Їх відзначено за чудову пісню «Білі ангели».
Музику на вірш Тетяни «Сніг лапатий – син слухняний віхоли…», перекладений багатьма мовами світу, створив Сергій. Проникливо та чарівно пісню «Білі ангели» співають Інна й Тетяна Чабан, переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів.
Міжнародну премію авторської пісні імені Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.
Отож щиро вітаємо лауреатів. До речі, сьогодні Сергій Дзюба готує до друку збірку зі ста своїх пісень «Примчу на білому коні», де будуть представлені як пісні на поезії Сергія (зокрема, створені разом із відомими композиторами), так і пісні на вірші українських і зарубіжних поетів, музику до яких написав він сам.
Також Сергій і Тетяна Дзюби вже вдруге поспіль стали нещодавно переможцями загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання!». Обдарованих поетів із Чернігова відзначено за їхні нові поетичні книжки, які побачили світ у різних державах світу, зокрема в Чехії і Білорусі. Організатор конкурсу – Національна спілка журналістів України. Урочисте нагородження лауреатів відбулося в Одесі.
Петро ЛОЙТРА,
голова журі Міжнародної премії імені Василя Симоненка, композитор, автор і виконавець українських пісень
Пісня Білі ангели
Сніг лапатий – син слухняний віхоли.
Полозки санчат – півусмішки.
Ми з планети круглої в небо їхали.
Звісно, білі ангели – діти трішки.
І кидалось сонце вслід цуценям рудим,
І від сміху в кров розсікались губи.
Як розтане швидко цей зимовий дим –
Хтось у ньому лиш рукавичку згубить…
Чи зоріла доля нам, чи звізда вертепу
Крізь шинельних буднів непохитний стрій?
… Не сахайсь закляклих серед степу
Кам’яних бабів – невідбулих мрій.
Сніг лапатий – син слухняний віхоли.
Полозки санчат – півусмішки.
Ми з планети круглої в небо їхали.
Звісно, білі ангели – діти трішки.
